Школа вайшешика.

Прокоментуйте наведені твердження; що в них, на вашу думку, є виправданим і доречним? Що саме намагались пояснити вайшешики, коли вводили окреслені вище поняття? Враховуючи те, що за твердженнями представників школи вайшешика, весь світ постає “моральною сферою для вдосконалення та звільнення індивідуальних душ”, що світом править великий верховний мудрець (Махешвара), що світ перебуває у вічних циклах створення та руйнування, спробуйте відповісти на питання: а) яке значення для питань моралі мало вчення про вічні субстанції? Б) яким чином вайшешики пов’язували світобудову та людину? В) що у вченні вайшешиків може мати важливе значення для нас, для вирішення гострих сучасних проблем?

“…Субстанції бувають дев’яті видів: земля (притхіві), вода (джала), світло (теджас), повітря (ваю), ефір (акаша), час (кала), простір (дік), душа (атма) та розум (манас). П”ять перших елементів сприймаються зовнішнім чуттям, тому кожне чуття утворене тим фізичним елементом, якості якого воно сприймає. Субстанції цих елементів можуть бути минущими та вічними. Вічні субстанції – це параману (атоми): їх не можна зруйнувати тому, що вони не мають частин і не можуть бути ні створеними, ні зруйнованими, оскільки створювати – це комбінувати частини, а параману не мають частин… Параману бувають чотирьох видів: атоми землі, води, повітря та вогню… Інші субстанції також не мають частин, а тому вони також вічні. Їх відмінності не встановлюються на основі порівнянь частин, а притаманні їх так само вічно, бо це початкові відмінності”.

Школа буддизму.

Спробуйте з’ясувати, як розглядаються в даному фрагменті обумовлене та необумовлене? Чи можна перенести означені міркування на пояснення ситуації перебування в світі сучасної людини? :

“...Тепер, о благий Нагасано, доведи, поясни мені за допомогою доказу, аби я зрозумів, (що значить) “існує причина досягнення нірвани, але не існує причини утворення нірвани”. – “Гаразд, о царю, слухай уважно, слухай старанно, і я викладу тобі ці докази. Чи може людина, о царю, володіючи тією силою, що дана їй від природи, піднятися звідси на шпиль цариці гір Гімалаїв?” - “Так, о благий”. – “А чи може ця людина, о царю, володіючи тією силою, що дана їй від природи, принести сюди царицю гір Гімалаїв?” - “Ні, о благий”. – “Так само, о царю, можна пояснити шлях до досягнення нірвани, але не можна вказати причину утворення нірвани... Чому це так? Через необумовленість (природи) дхарми”.

4.Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.

4.1.Ознайомтесь із найпершими та найпоширеними версіями виникнення світу згідно текстів давньокитайського П’ятикнижжя (за переказами сучасних джерел). Порівняйте між собою наведені версії виникнення світу, виділіть їх принципові відмінності, але й схожість. Яке, на вашу думку, має значення той факт, що в процес виникнення світу включена діяльність “першої людини”?

“В глибоку давнину, коли ще не було ні Неба, ні Землі, Всесвіт являв собою темний несформований хаос. В цьому темному мороку народилось два духи – інь та ян, що почали впорядковувати світ. Опісля вони розділились: дух “ян” почав керувати Небом, а дух “інь” – Землею… Із грубих частинок мороку ці духи створили тварин, птахів, риб та комах, а із більш легких - людей”.

“Першопредок Пань-гу, що народився дивним чином, виріс, але потім на тисячоліття поринув у сон в темному хаосі, що вміщувався у форму величезного яйця. Коли через 18 000 років Пань-гу прокинувся, його охопили сум та туга від мороку, в якому не можна було нічого побачити. Першопредок вдарив кам’яною сокирою по мороку та імлі: космічне яйце розкололося; його легка та світла частина піднялася вгору, утворивши Небо, а темна й тяжка спустилася до низу, ставши Землею… Коли Пань-гу закінчив влаштування світу, він вже був старий та знесилений. Він помер і впав на Землю, а із різних частин його тіла утворились різні частини Всесвіту…”.

4.2.Осмислюючи цей фрагмент з книги “Шу-цзин”, зверніть увагу на ті найперші цінності та сфери дійсності, що їх фіксує світогляд стародавніх китайців. Виділіть ці сфери, простежте за тим, як вони пов’язані в давніх джерелах. Аргументуйте свою оцінку поданих у цьому фрагменті ідей. Відзначте особливості стилю розгортання тексту, особливості послідовності руху думки. Спробуйте пояснити, чому, на ваш погляд, в перші начала Всесвіту включені не лише природні стихії (вода, вогонь), а й окремі природні явища (дерево, метал).

“… Небо надіслало (людям) Великий закон, яким встановлювався порядок в етичних нормах як кожної окремої людини, так і в правилах відносин між людьми. В першому розділі Великого закону йдеться про п’ять начал; в другому – по повагу до п’яти здібностей людини; в третьому – про повагу до восьми державних справ… Перше начало – вода, друге – вогонь, третє – дерево, четверте – метал, а п’яте – земля… Перша здібність людини – зовнішній вигляд, друга – мовлення, третя – зір, четверта – слух, п’ята – мислення. Властивість зовнішнього вигляду – гідність, мовлення – слідування істині, зору – гострота, слуху – тонкість, мислення – проникливість. Гідність створює суворість поведінки, слідування істині – акуратність, гострота зору – прозорливість, тонкість слуху – обережність, проникливість утворює мудрість… Перша державна справа – продовольство, друга – товари, третя – жертвопринесення, четверта – справи, що ними керує начальник наказів громадських робіт, п’ята – справи, що ними керує начальник наказів культу та освіти, шоста – справи, що ними керує начальник наказів суду та покарання, сьома – правила прийому державних гостей, восьма – військові справи…”.

5.Ідеї даосизму.

5.1.Уважно опрацюйте ті найперші визначення “Дао” – провідного поняття даосизму, - що подаються у творі “Дао де цзин” (“Вчення про дао та де”). Яким чином пов”язані у наведених міркуваннях буття та небуття, перше буття та похідне буття? 5.2.Чому перевага надається небуттю? Яким чином задіяні у даних міркуваннях давні уявлення про інь та ян? Яку роль відіграють вони у філософських міркуваннях даосизму?

“Дао, що може бути виражене словами, не є стале дао. Ім’я, що може бути названим, не є стале ім”я. Непоіменоване є початком Неба й Землі, а те, що має ім”я, - матір усіх речей. Тому той, хто є вільним від пристрастей, бачить дивну таємницю дао, а той, хто має пристрасті, бачить його лише в кінцевій формі. Обидва вони мають одне походження, але із різними назвами. Разом вони назживаються найглибшими. Перехід від одного найглибшого до іншого є дверима до всього дивного… Дао народжує одне, одне народжує двоє, двоє народжують три, а три народжує всі єства. Всі єства носять у собі інь та ян, сповнені ці та утворюють гармонію… Перетворення у протилежне є дія дао, слабкість є властивістю дао. В світі усі речі народжуютьься у буття, а буття народжується у небутті”.