5.3. Що вважає найпершим для людини життєвим орієнтиром? Яке значення для ідей даосизму має форма виразу його ідей? в чому ви вбачаєте її особливості?

“Людина слідує законам Землі. Земля слідує законам Неба. Небо слідує законам дао, але дао слідує лише собі самому… Дотримуючись… дао, щоби опанувати існуючими речами, можна пізнати найдавніше дао. Це зветься принципом дао… Треба зробити своє серце повністю безпристрасним, твердо зберігати спокій, і тоді всі речі будуть змінюватись самі собою, а нам залишиться лише спостерігати за їх поверненням. В світі існує велика кількість речей, але всі вони повертаються до свого початку…”.

5.4. Як ви розумієте принцип недіяння? Якою мірою цей принцип може бути життєвим орієнтиром для сучасної людини?

Ознайомтесь із тим, як визначається в даосизмі інше начало буття – “де” (природа, виявленість).

“Зміст великого “де” підпорядковується тільки дао. Дао є безтілесним… Навіть Небо й Земля н е можуть зробити будь-що довговічним, тим більше – людина. Тому вона служить дао. Той, хто служить дао, є тотожним дао. Той, хто служить де, є тотожним де… Людина із вищим де не прагне робити добрі справи, оскільки вона є доброю…” – Чим та в якому аспекті поняття “де” доповнює дао?

Ознайомтесь, нарешті, із так званим “принципом недіяння”, що випливає із онтології даосизму:

“Розумний полководець не буває войовничим. Умілий воїн не буває гнівним. Той, хто вміє перемагати ворога, не нападає. Той, хто вміє правити людьми, не зневажає себе. Це я називаю де, яке уникає боротьби. Це сила в управлінні людьми. Це значить жити у відповідності до природи і давнього початку (дао).”

“Вода – найм’якша і найслабша істота в світі, але в подоланні твердого й міцного вона непереможна... Слабкі перемагають сильних, м’якість долає твердість. Це знають усі, але не всі так чинять.” –

6.Ідеї Конфуціанства.

6.1. Що перебувало на першому плані в конфуціанстві – якості окремого індивіда чи якості людини як члена людської спільноти?:

“Шляхетна людина прагне дістатися основи. Коли вона досягає основи, перед нею відкривається правильний шлях. Шанобливе ставлення до батьків та повага до старших братів – ось основа людинолюбства (жень)… Якщо шляхетна людина не поводиться із гідністю, вона не має авторитету, і хоча вона вчиться, її знання не є міцними… Шляхетна людина до всього ставиться однаково; вона не проявляє пристрасті; низька людина проявляє пристрасті і не ставиться до всього однаково… Якщо в шануванні людина близька до ритуалів, її не варто ганьбити… Не турбуйся про те, що люди тебе не знають, але турбуйся про те, що ти не знаєш людей”.

“Шляхетна людина до всього ставиться згідно з обов’язком; діє за ритуалом, у словах стримана, у вчинках правдива... (її) непокоїть те, що вона не має здібностей, але не те, що інші про неї знають... (Вона) засмучена тим, що після смерті можуть не згадати її імені... Благородна людина ставить вимоги перед собою, низька перед – іншими...”

“Шляхетна людина думає про мораль; низька людина думає про те, як краще влаштуватись. Шляхетна людина думає про те, як би не порушити законів; низька людина думає про те, як би отримати користь”.

6.2.Прочитайте ті рядки, які відомі далеко за межами Китаю та спробуйте пояснити їх значення: “Що таке людинолюбство? – Поза своїм домом ставитись до людей так, ніби приймаєш дорогих гостей… Не роби людям того, чого не бажаєш собі, і тоді в держав та сім’ї до тебе не будуть відчувати ворожнечи”.