Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою ст.272 кк

Злочином передбаченим ст.272 КК є “порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого”.

Безпосерднім основним об`єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері безпеки виробництва під час робіт з підвищеною небезпекою. Додатковим безпосереднім об`єктом є життя, здоров`я людей або власність.

Під виконанням робіт з підвищеною небезпекою розуміють такі умови праці, які можуть загрожувати здоров`ю або життю працюючих, при недотриманні загальних та спеціальних правил техніки безпеки, або в зв`язку з виключними обставинами (аварія, стихійне лихо) реально і безпосередньо загрожують життю чи здоров`ю працюючих.

Під такими роботами треба розуміють виконання будь-яких робіт на будь-якому підприємстві або виробництві які на відміну від загальних умов праці, створюють небезпеку для життя та здоров`я людей. Це можуть бути роботи пов`язані з використанням небезпечних речовин, складними механізмами, в складних умовах. А також це можуть бути виключні обставини, для ліквідації яких виникає необхідність праці людей в умовах підвищеної небезпеки. Це можуть бути і виробничі аварії і стихійні лиха і т.і. Але умови праці під час виконання робіт з підвищеною небезпекою потребують дотримання як загальних так і спеціальних правил безпеки. Порушення як загальних правил безпеки так і спеціальних правил, які стосуються тільки робіт з підвищеною небезпекою, і є змістом злочину передбаченого ст. 272 КК.

Ознаками об`єктивної сторони цього злочину є:

1. суспільно небезпечне діяння ( дія або бездіяльність), яке виражається у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою,

2) суспільно небезпечні наслідки,

3) причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та його суспільно небезпечними наслідками,

4) обстановка вчинення злочину.

Дія або бездіяльність виражається у порушенні загальних і спеціальних правил безпеки під час виконання робіт за підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві.

Наслідки, передбачені ст.272 КК бувають двох видів: матеріальні і нематеріальні.

Матеріальними наслідками, відповідно до ч.1 ст.272 КК є заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого.

Нематеріальними наслідками є створення реальної загрози: 1)загибелі людей чи 2)настання інших тяжких наслідків. Між діянням і реальною загрозою загибелі людей або настання інших наслідків теж необхідно встановити причинний зв`язок.

Поняття “шкода здоров`ю потерпілого” охоплює заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження одній особі чи легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності одній чи кільком особам (п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 із змінами від 03.12.97).

Під “загрозою загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків” слід розуміти створення, внаслідок порушення певних правил в процесі виробництва, реальної загрози загибелі хоча б однієї людини або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам, значних матеріальних збитків державній, громадській організації або громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або виробничих дільниць.

Під обстановкою вчинення злочину, передбаченого ст.272 КК треба розуміти умови праці на виробництві або підприємстві пов`язані з підвищеною небезпекою для життя чи здоров`я людей.

Суб`єктивна сторона цього злочину передбачає складну форму вини. До факту порушення вимог забезпечуючи безпеку на виробництві під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, особа ставиться або умисно, або необережно, до наслідків – лише необережно , а до можливості їх настання (ч.1 ст.274 КК) крім необережної форми вини, не виключається і непрямий умисел. При злочинній самовпевненості особа, яка порушує загальні або спеціальні правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, передбачає абстрактну можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді шкоди здоров`ю, життю людей, або інших тяжких наслідків свого діяння, але легковажно розраховує на їх відвернення. При злочинній недбалості особа не передбачає можливості настання, зазначених в законі, суспільно небезпечних наслідків від порушення правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, хоча повинна і могла їх передбачити.

По відношенню к таким наслідкам як створення реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків суб`єктивна сторона може бути виражена у формі непрямого умислу. Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер порушень правил безпеки на виробництві, передбачає реальність настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді створення реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків свого діяння, не бажає їх настання, але свідомо допускає.

Суб`єкт спеціальний – особа, яка досягла 16-річного віку, і на яку, відповідно до чинного законодавства, був покладен обов`язок по дотриманню правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві. Суб`єктом цього злочину може бути як службова особа так і простий робітник конкретного підприємства, на якого було покладено обов`язок по дотриманню правил безпеки.

Потерпілими від цього злочину можуть бути як робітники підприємства, так і інші особи, які не виконували роботи з підвищеною небезпекою а також не пов`язані з даним виробництвом.

Частиною 2 цієї статті передбачені дві кваліфікуючи ознаки, які складаються з:

1) загибелі людей,

2) настанням інших тяжких наслідків.

Під “загибеллю людей” слід розуміти загибель хоча б однієї людини.

Під “іншими тяжкими наслідками” – заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам, значних матеріальних збитків державній, громадській організації або громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або виробничих дільниць (п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 із змінами від 03.12.97).

4.