22 Топографія нижньої кінцівки. Фасції, синовіальні сумки та піхви нижньої кінцівки

11

-задню гомілкову ділянку (regio cruris posterior), в якій виділяють

-литкову ділянку (regio surae);

-передню надп’ятково–гомілкову ділянку (regio talocruralis anterior);

-задню надп’ятково–гомілкову ділянку (regio talocruralis posterior), в якій виділяють:

-бічну закісточкову ділянку (regio retromalleolaris lateralis);

-присередню закісточкову ділянку (regio retromalleolaris medialis).

Ділянка стопи (regio pedis) має:

-п’яткову ділянку (regio calcanea);

-тил стопи (dorsum pedis), або тильну ділянку стопи (regio dorsalis pedis);

-підошву (planta), або підошвову ділянку (regio plantaris);

-бічний край стопи (margo lateralis pedis), або малогомілковий край стопи

(margo fibularis pedis);

-присередній край стопи (margo medialis pedis), або великогомілковий край стопи (margo tibialis pedis);

-поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis), в якому розрізняють:

-бічну частину (pars lateralis);

-присередню частину (pars medialis);

-проксимальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus proximalis);

-дистальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus distalis);

-заплеснову ділянку (regio tarsalis);

-плеснову ділянку (regio metatarsalis);

-пальці стопи (digiti pedis), а саме:

-великий палець стопи (hallux), або перший палець [ I ] (digitus primus

[I ]),

-другий палець [ II ] (digitus secundus [ II ]),

-третій палець [ III ] (digitus tertius [ III ]),

-четвертий палець [ IV ] (digitus quartus [ IV ]),

12

- мізинець (digitus minimus), або п’ятий палець [ V ] (digitus quintus [

V ]).

Пальці стопи мають:

-підошвові поверхні пальців (facies plantares digitorum);

-тильні поверхні пальців (facies dorsales digitorum).

Фасції, синовіальні сумки та піхви нижньої кінцівки.

Тазова фасція (fascia pelvis; fascia pelvica)

Тазова фасція є продовженням пристінкової фасції живота (fascia abdominis parietalis), вона ще називається внутрішньочеревною фасцією (fascia endoabdominalis).

Та частина тазової фасції (fascia pelvis), яка покриває клубовий та великий поперековий м’язи (musculi iliacus et psoas major), називається попереково– клубовою фасцією (fascia iliopsoas), або клубовою фасцією (fascia iliaca).

Сіднична фасція (fascia glutea) вкриває ззовні великий сідничний м’яз (m. gluteus maximus). Глибокий листок цієї фасції відмежовує великий сідничний м’яз (m. gluteus maximus) від середнього сідничного м’яза (m. gluteus minimus) і

від м’яза–натягувача широкої фасції (m. tensor fasciae latae). Унизу сіднична фасція (fascia glutea) потовщується і продовжується у широку фасцію (fascia lata).

Широка фасція (fascia lata)

Широка фасція (fascia lata) формує піхви (vaginae) для м’язів стегна (musculi femoris), а також:

-бічну міжм’язову перегородку стегна (septum intermusculare femoris

laterale);

-присередню міжм’язову перегородку стегна (septum intermusculare

femoris mediale), які відокремлюють передню групу м’язів стегна від

присередньої та задньої груп.

Широка фасція (fascia lata) має:

13

-поверхневий листок (folium superficialis; lamina superficialis);

-глибокий листок (folium profundum; lamina profunda).

Глибокий листок широкої фасції стегна (lamina profunda fasciae latae femoris) покриває все стегно (femur). Збоку ця фасція ущільнюється і утворює сухожилок для м’яза–натягувача широкої фасції (musculus tensor fasciae latae),

який називається клубово–великогомілковим пасмом (tractus iliotibialis).

Поверхневий листок широкої фасції стегна (lamina superficialis fasciae latae femoris) розташований лише в межах стегнового трикутника (trigonum femorale)

ізакінчується знизу серпоподібним краєм (margo falciformis), який має:

-верхній ріг (cornu superius);

-нижній ріг (cornu inferius).

Верхній ріг (cornu superius) зростається з пахвинною зв’язкою (ligamentum

inguinale).

14

Нижній ріг (cornu inferius) зростається з глибоким листком (пластинкою)

широкої фасції стегна (lamina profunda fasciae latae femoris).

Під серпоподібним краєм поверхневого листка широкої фасції стегна (margo falciformis laminae superficialis fasciae latae femoris) утворюється підшкірний розтвір (hiatus saphenus), який вкритий дірчастою фасцією (fascia cribrosa) –

найтоншою частиною широкої фасції (fascia lata).

При проходженні стегнових гриж (кил) підшкірний розтвір (hiatus saphenus)

перетворюється у зовнішнє кільце стегнового каналу (anulus canalis femoralis externus).

Фасція гомілки (fascia cruris)

Фасція гомілки утворює піхви для м’язів гомілки. Від фасції гомілки (fascia cruris) відходять:

-передня міжм’язова перегородка гомілки (septum intermusculare cruris anterius);

-задня міжм’язова перегородка гомілки (septum intermusculare cruris

15

posterius). Ці перегородки відокремлюють бічну групу м’язів гомілки від її передньої та задньої груп.

Сухожилкова дуга камбалоподібного м’яза (arcus tendineus musculi solei)

перекидається над міжкістковою перетинкою між ділянками початку цього м’яза на кістках гомілки.

При переході на стопу фасція гомілки (fascia cruris) потовщується і

утворює:

- верхній тримач м’язів–розгиначів стопи (retinaculum musculorum

extensorum superius);

16

-нижній тримач м’язів–розгиначів стопи (retinaculum musculorum extensorum inferius);

-верхній тримач малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum peroneorum superius);

-нижній тримач малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum peroneorum inferius);

-тримач м’язів–згиначів стопи (retinaculum musculorum flexorum pedis).

Від тримачів м’язів (retinacula musculorum) відходять волокнисті (фіброзні)

пучки, які розділяють простір між тримачами м’язів (retinacula musculorum) на

кістково–волокнисті (фіброзні) канали, утворюючи піхви сухожилків (vaginae tendinum).

Піхва сухожилка (vagina tendinis) має:

-волокнистий шар (stratum fibrosum), або волокнисту піхву (vagina

fibrosa);

-синовіальний шар (stratum synoviale), або синовіальну піхву (vagina synovialis).

Під тримачем м’язів–згиначів (retinacula musculorum flexorum) проходять

великогомілкові сухожилкові піхви заплесна (vaginae tendinum tarsales tibiales),

до яких належать три піхви сухожилків (кістково–волокнисті канали – фіброзні канали) для глибоких м’язів задньої групи гомілки:

-піхва сухожилка заднього великогомілкового м’яза (vagina tendinis musculi tibialis posterioris);

-піхва сухожилків довгого м’яза–згинача пальців (vagina tendinum musculi flexoris digitorum longi);

-піхва сухожилка довгого м’яза–згинача великого пальця стопи (vagina tendinis musculi flexoris hallucis longi).

-волокнистий (фіброзний) канал для судин та нервів.

17

Під тримачами м’язів–розгиначів (retinacula musculorum extensorum)

розташованиі передні заплеснові сухожилкові піхви (vaginae tendinum tarsales

anteriores), до яких належать три піхви сухожилків (кістково–волокнисті канали

–фіброзні канали) для м’язів передньої групи гомілки:

-піхва сухожилка переднього великогомілкового м’яза (vagina tendinis musculi tibialis anterioris);

-піхва сухожилка довгого м’яза–розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris hallucis longi);

-піхва сухожилків довгого м’яза–розгинача пальців (vagina tendinum musculi extensoris digitorum longi);

-один фіброзний канал для судин та нервів.

18

Під верхнім тримачем малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium superius) та під нижнім тримачем малогомілкових м’язів

(retinaculum musculorum fibularium inferius) розміщені малогомілкові заплеснові

піхви сухожилків (vaginae tendinum tarsales fibulares), до яких належать:

-спільна піхва сухожилків малогомілкових м’язів (vagina communis tendinum musculorum fibularium), яка проходить під верхнім тримачем малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium superius);

-підошвова піхва сухожилка довгого малогомілкового м’яза (vagina

plantaris tendinis musculi fibularis longi), яка проходить під нижнім тримачем малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium inferius), і, вийшовши із спільної піхви сухожилків малогомілкових м’язів (vagina communis tendinum musculorum fibularium), продовжується на підошвову поверхню п’яткової кістки

(facies plantaris calcanei).

19

Піхви сухожилків пальців стопи (vaginae tendinum digitorum pedis)

До їх складу входять:

- волокнисті піхви пальців стопи (vaginae fibrosae digitorum pedis), які

мають:

-кільцеву частину волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae);

-хрестоподібну частину волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae

fibrosae);

- синовіальні піхви пальців стопи (vaginae synoviales digitorum pedis), які

мають

- вуздечки сухожилків (vincula tendinum).

Сухожилки м’язів, проходячи під тримачем м’язів, вкриваються синовіальним шаром, який утворює для них синовіальні піхви (vaginae synoviales).

При переході на стопу (pes) фасція гомілки (fascia cruris) утворює:

-тильну фасцію стопи (fascia dorsalis pedis);

-підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris).

Тильна фасція стопи (fascia dorsalis pedis) дуже тонка.

Між поверхневою та глибокою пластинками цієї фасції (laminae superficialis et profunda fasciae dorsalis pedis) розташовані:

- сухожилки довгих та коротких м’язів–розгиначів пальців стопи

(tendines musculorum extensorum digitorum longorum et brevium pedis); - судини і нерви (vasa et nervi).

Ця фасція (fascia dorsalis pedis) переходить у тильний апоневроз пальців стопи (aponeurosis dorsalis digitorum pedis).

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris) розташовується безпосередньо під шкірою підошви стопи (cutis plantae pedis).

Він має поперечні пучки (fasciculi transversi), які формують поверхневу поперечну плеснову зв’язку (ligamentum metatarsale transversum superficiale).

Поздовжні пучки підошвового апоневроза (fasciculi longitudinales aponeurosis plantaris) починаються від п’яткового горба п’яткової кістки (tuber calcaneum

20

ossis calcanei) і на рівні плеснових кісток (ossa metatarsalia) розщеплюються на п’ять плоских пучків, які досягають пальців (digiti) та вплітаються в стінки їх волокнистих піхв (vaginae fibrosae).

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris):

- укріплює поздовжні та поперечне склепіння стопи (arcus pedis longitudinales et transversi);

- захищає м’які тканини підошви (planta) від ушкодження.

Глибока пластинка підошвового апоневроза (lamina profunda aponeurosis plantaris), яка покриває підошвові міжкісткові м’язи (musculi interossei plantares),

називається міжкістковою підошвовою фасцією (fascia interossea plantaris).

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris) щільно зрощений із нижньою