7Гарантії прав првцівників на охорону праці, пільги

Права громадян на охорону праці при укладанні трудового

договору (ст. 6). Права працівників на охорону праці під час роботи на

підприємстві (ст. 7). Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних

захворювань (ст. 8). Права працівників на пільги та компенсації за важкі та

шкідливі умови праці (ст. 9). Працівники, зайняті на робота1

з важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються

лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними

харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на

оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення

"тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову

пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації,

Що надаються в передбаченому законом порядку. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі

ушкодження їх здоров'я (ст. 11) Відшкодування моральної шкоди (ст. 12). Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних

і нешкідливих умов праці (ст. 17). Обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів

про охорону праці (ст. 18) Конституція України (ст. 24) на вищому законодавчому рівні

закріпила рівність прав жінки і чоловіка. Разом з тим, трудовезаконодавство, враховуючи фізіологічні особливості організму жінки,

інтереси охорони материнства і дитинства, встановлює спеціальні

норми, що стосуються охорони праці та здоров'я жінок. Відповідно до

ст. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких

роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,

а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних

робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню). Кабінет

Міністрів України своєю постановою від 27. 03.1996 р. № 381 затвердив

програму вивільнення жінок із виробництв, пов'язаних з важкою працею

та шкідливими умовами, а також обмеження використання їх праці

у нічний час на 1996—1998 роки. Держава враховує певні фізичні, фізіологічні та інші особливості

неповнолітніх і виявляє турботу про здоров'я молодого покоління.

Законодавче це закріплено, зокрема, в ст. 43 Конституції України.

Законом України „Про охорону праці" (ст. 14) забороняється

застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до вісімнадцяти років,

на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами

праці, а також на підземних роботах. Міністерством охорони здоров'я

України видано наказ від 31. 03. 1994 р. № 46, яким затверджено

Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами

праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.

8Обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів

про охорону праці (ст. 18). Працівник зобов'язаний:

— знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці,

правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими

засобами виробництва, користуватися засобами колективного та

індивідуального захисту;

— додержувати зобов'язань щодо охорони праці, передбачених

колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами

внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

— проходити у встановленому порядку попередні та періодичні

медичні огляди.

Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій

(ст. 19). Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення

попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом

трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких

роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або

таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного

обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

15Фінансування ох.праці. Відповідно до ст. 21 Закону України „Про охорону праці"

фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе

ніяких витрат на заходи щодо охорони праці. На підприємствах, в галузях,

на регіональному та державному рівні створюються фонди охорони праці

відповідно до Положення про державний, галузеві, регіональні фонди

охорони праці та фонди охорони праці підприємств (в редакції постанови

Кабінету Міністрів України від 09. 03. 1999 р. № 335). Управління державним фондом охорони праці здійснює

Держнаглядохоронпраці. Кошти державного фонду охорони праці

використовуються на виконання національної програми покращення

стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовищаУправління галузевими фондами охорони праці здійснюється

міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади,

концернами, корпораціями, іншими об'єднаннями, що створені за

галузевим принципом та здійснюють координацію діяльності підприємств

з питань охорони праці. Управління регіональними фондами охорони праці здійснюється

Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською

та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Кошти

регіональних фондів використовуються на виконання погоджених

з територіальними органами Держнаглядохоронпраці регіональних

програм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого

середовища, а також інших найважливіших робіт відповідно до

визначеного переліку.

Власники підприємств або уповноважені ними органи визначають

порядок управління фондами підприємств, призначають

відповідальних за це осіб.