Методичні поради

У першому питанні потрібно висвітлити:

• основні етапи та форми литовського проникнення на руські землі; приєднання Волині, Чернігово-Сіверщини, Переяславщини, Київщини та Поділля;

• політику литовських князів щодо руських земель у 1362 – 1385 рр.;

• причини, суть та наслідки Кревської унії, прихід до влади Вітовта та ліквідацію автономного устрою українських земель;

• утворення “Великого княжіння Руського” (1430 – 1435), реставрацію удільного устрою та його остаточну ліквідацію (1440 – 1471);

• наростання литовсько-російського протистояння за право володіння українськими землями;

• боротьбу Польщі, Угорщини та Литви за галицьку спадщину після смерті Юрія ІІ Болеслава;

• зміст Вишеградської угоди 1339 р., захоплення Галичини Угорщиною та остаточний перехід галицьких земель під владу Польщі (1387);

• перетворення Галичини на провінцію Польського королівства, утворення Руського, Подільського та Белзького воєводств;

• полонізацію, католизацію і колонізацію краю; загострення релігійних, соціальних та етнічних відносин;

• укладення Люблінської унії 1569 р. та поширення влади корони польської на більшість українських земель.

При розгляді другого питання необхідно розкрити:

• станову диференціацію суспільства, процес оформлення шляхти у привілейований стан;

• основні категорії залежного населення та форми їх економічного визиску;

• процес зростання великого феодального землеволодіння, концентрацію земель у руках магнатів;

• поширення фільваркової системи та панщини;

• урбанізаційні процеси на українських землях, запровадження магдебурзького права;

• розвиток ремесла, промислів, цехового виробництва, торгівлі;

• становище православної церкви в українських землях у XIV – XVI ст.;

• початок реформаційного руху, виникнення братств та їх діяльність;

• поширення діяльності єзуїтів у Польщі (1564), запровадження григоріанського календаря та посилення протистояння православних і католиків;

• релігійну полеміку навколо ідеї церковної унії; позиції князя Костянтина Острозького та його унійну програму;

• історію укладення Берестейської унії, два собори у Бересті;

• наслідки унії та її оцінку в історичній літературі;

• становище православної церкви в першій половині ХVІІ ст.

Третє питання доцільно розглядати за таким планом:

• економічні, соціально-політичні, національно-релігійні, стратегічні причини виникнення козацтва;

• джерела формування українського козацтва;

• соціальний і національний склад козацтва;

• процес перетворення козацтва в окремий соціальний стан українського суспільства;

• причини утворення й організація реєстрового козацтва;

• час і місце виникнення Запорізької Січі;

• військово-політична організація козацької держави;

• господарське та громадське життя;

• традиції, символіка, релігія, культура;

• Запорізька Січ у міждержавних відносинах країн Європи та Азії.

Розглядаючи четверте питання, висвітлюємо:

• причини повстань;

• перші козацько-селянські повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка;

• антикозацьку політику польського уряду в першій третині ХVІІ ст.;

• повстання проти польського панування під проводом М. Жмайла і Куруківська угода;

• козацько-селянське повстання на чолі з Т. Федоровичем (Трясилом);

• виступ козаків на чолі з І. Сулимою;

• народні повстання П. Бута (Павлюка), Д. Гуні та Я. Острянина, “Ординацію Війська Запорозького реєстрового”;

• причини поразки повстань та їх історичне значення.