Методичні поради

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на:

• передумови і причини Української національної революції: політичні, національні, релігійні, соціально-економічні, психологічні;

• рушійні сили визвольної боротьби, характер і мету революції;

• основні періоди та етапи революції, форми боротьби і типологію подій;

• розгортання визвольної боротьби 1648 – 1649 рр., зміст та значення Зборівського договору;

• перебіг воєнних дій 1650 – 1653 рр. та їх наслідки, зміст і значення Білоцерківського договору та Кам’янецької угоди;

• молдовські походи 1650 – 1653 рр.;

• україно-російський договір 1654 р. (“Березневі статті”), його значення та оцінку в історичній літературі;

• перебіг воєнних дій проти Речі Посполитої у 1654 – 1655 рр.;

• зміст та значення Віленського московсько-польського перемир’я 1656 р.;

• українсько-трансільвансько-шведські воєнні дії проти Польщі у 1656 – 1657 рр.

При висвітленні другого питання доцільно проаналізувати такі аспекти:

• розробка Б.Хмельницьким наріжних принципів української державної ідеї;

• територія, кордони та населення держави Війська Запорозького;

• політико-адміністративний устрій держави;

• органи влади гетьманської України;

• правова система Війська Запорозького, гетьманські універсали як одне з джерел права;

• фінансова система, податки, бюджет козацької держави;

• державна символіка;

• створення української армії, полководці – сподвижники Б. Хмельницького;

• міжнародне визнання держави Богдана Хмельницького.

Третє питання рекомендуємо розглянути за таким планом:

• ліквідація спадкового гетьманату, основні напрями внутрішньої політики уряду гетьмана І. Виговського;

• початок громадянської війни, виступи М. Пушкаря і Я. Барабаша, Полтавська трагедія;

• зовнішньополітична діяльність І. Виговського, зближення з Річчю Посполитою, Гадяцький трактат 1658 р., його суть та оцінка в історичній літературі;

• російсько-українська війна 1658 – 1659 рр., Конотопська перемога;

• посилення антигетьманського руху, поразка І. Виговського;

• внутрішня та зовнішня політика Ю. Хмельницького, Переяславська угода 1659 р. і Слободищенський трактат 1660 р.;

• зречення Ю. Хмельницького, “чорна” рада під Ніжином 1663 р., розкол козацької України на два гетьманства.

У четвертому питанні необхідно розкрити:

• гетьманування П. Тетері на Правобережжі;

• правління І. Брюховецького на Лівобережжі, Московські статті 1665 р.;

• Андрусівське польсько-російське перемир’я 1667 р. та його значення для України;

• обрання гетьманом Правобережжя П. Дорошенка, початок воєнних дій проти Польщі;

• похід П. Дорошенка на Лівобережжя, проголошення його гетьманом усієї України;

• повернення П. Дорошенка на Правобережжя, його боротьбу проти М. Ханенка та П. Суховія;

• прийняття гетьманом турецького протекторату; розгром польської армії на Поділлі; Бучацьку угоду 1672 р.;

• занепад популярності П. Дорошенка, спустошення Правобережжя чужоземними військами у 1674 – 1675 рр.;

• зречення П. Дорошенком гетьманства, закінчення революції.

• основні причини поразки Української національної революції 1648 – 1676 рр.;

• особливості Української революції порівняно з революціями інших європейських країн ранньомодерного часу;

• наслідки та історичне значення Української національної революції.