- •Аналіз предметної області вікторини на базі мобільних технологій в одно-користувацькому режимі
- •1.1. Коротка характеристика об’єктів управління «Nix Solutions»
- •1.2. Опис предметної області
- •1.3. Аналіз існуючих програмних продуктів
- •1.4. Висновки
- •Специфікація вимог до модуля проведення вікторини на базі мобільних технологій. Створення модуля вікторини в одно-користувацькому режимі
- •2.1. Глосарій
- •2.2. Розроблення варіантів використання
- •2.2.1. Діаграма варіантів використання.
- •2.2.2. Специфікація варіантів використання.
- •2.2.3. Розкадровка варіантів використання.
- •2.3. Специфікація функціональних та не функціональних вимог
- •2.3.1. Функціональні вимоги.
- •2.3.2. Не функціональні вимоги.
- •2.4. Висновки
- •Проекті та технічні рішення
- •3.1. Логічна постановка задачі
- •3.2. Проектування структури бази даних
- •3.2.1. Опис вхідної та вихідної інформації, що обробляється в рамках автоматизованих функцій.
- •3.3.2. Концептуальне інфологічне проектування.
- •3.2.3. Проектування глобальної логічної моделі даних.
- •3.2.4. Проектування фізичної моделі даних.
- •3.4.1. Регресійне тестування.
- •Охорона праці
- •4.1. Джерела світла для організації штучного освітлення
- •4.2. Виконати розрахунок світлового потоку ламп, що забезпечують нормативну штучну освітленість в приміщенні
- •4.3. Ергономічні вимоги до організації робочих місць
- •4.4. Пожежна безпека
- •4.5. Висновки
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки додаток а
- •Додаток б. Тестування модуля аналізу й оцінки вікторини в одно-користувальницького режиму
- •Додатов в. Лістинг основних класів програми
Охорона праці
4.1. Джерела світла для організації штучного освітлення
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також і для освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.
Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СНиП П-4-79 і визначається, в основному, характеристикою зорової роботи (табл. 4.1). Норми носять міжгалузевий характер. На їх основі, як правило, розробляють норми для окремих галузей промисловості [1].
Таблиця 4.1
Норми штучного освітлення
Характеристика зорової робота |
Найменший розмір об’екта розпізнавання. мм |
Розряд зорової роботи |
Штучне освітлення | |
Освітленість, лк | ||||
При комбінованому освітлені |
При загальному освітлені | |||
Високої точності |
0,3 – 5 |
ІІІ |
2000 – 400 |
500 – 200 |
Середньої точності |
0,5 – 1,0 |
IV |
750 – 300 |
750 – 150 |
Низької точності |
1 – 5 |
V |
300 – 200 |
200 – 100 |
Загальне спостереження за ходом виробничого процесу |
|
VIII |
|
75 – 30 |
Згідно з ДБН В. 2.5–28–2006 [2] для загального штучного освітлення приміщень слід використовувати, як правило, розрядні джерела світла, віддаючи перевагу за однакової потужності джерелам світла з найбільшою світловою віддачею і строком служби. Використання ламп розжарювання для загального освітлення допускається тільки у випадках неможливості або техніко-економічної недоцільності використання розрядних ламп. Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не дозволяється.
Для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, рекомендується використовувати лампи розжарювання, в тому числі галогенні.
Основними вимогами, що ставляться до сучасного освітлення є наступні: забезпечення найкращих умов зорової роботи, керування освітленням безпосередньо із робочого місця, енергоефективність, енергозбереження протягом усього періоду експлуатації, мінімізація шкоди навколишньому середовищу.
У виборі штучних джерел освітлення до уваги приймаються показники, головними з яких є світловий потік, передача кольорів, розподіл яскравості. Кожен цих показників має чіткі цифрові значення, так, в ДБН В. 2.5–28–2006 [2] нормується показник засліпленості Р, коефіцієнт пульсації Кп, %, індекс кольоропередачі Ra.
У виборі типів ламп для організації виробничого освітлення необхідно враховувати їх світлотехнічні характеристики (потужність, світловіддача, передача кольору), строк служби, економічність, а також екологічність.
Найбільш широкого використання для забезпечення штучного освітлення набули розрядні лампи (люмінесцентні, ртутні, високого тиску дугові типу ДРЛ та ін.), які випромінюють світло в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів і парів металів, а також за рахунок явища люмінесценції.
Розрядні лампи відрізняються низкою переваг:
випромінюють світло, близьке до природного;
мають тривалий термін дії – 5…20 тисяч годин;
світловіддача 30…80 лм/Вт;
низька температура поверхні колби;
низька потужність живлення (трубчаста люмінесцентна лампа потужністю 23 кВт або компактна люмінесцентна лампа потужністю 10 кВт здатна замінити лампу розжарювання потужністю 100 кВт).
Найбільш розповсюдженим різновидом подібних джерел є ртутна люмінесцентна лампа. Вона представляє собою скляну трубку, заповнену парами ртуті, з нанесеним на внутрішню поверхню шаром люмінофора.
Електроди люмінесцентної лампи – це вольфрамові нитки, вкриті пастою із лужноземельних металів, яка забезпечує стабільний тліючий розряд (у разі її відсутності, вольфрамові нитки перегрілися б і згоріли). У процесі роботи, особливо при частих пусках, ця паста поступово обсипається з електродів, вигорає, випаровується, що приводить до перегріву електрода (звідси потемніння на кінцях лампи, яке спостерігається ближче до закінчення терміну служби).
При роботі люмінесцентної лампи між двома електродами, що знаходяться у протилежних її кінцях виникає тліючий електричний розряд. Лампа заповнена парами ртуті і струм, що проходить через неї, призводить до появи УФ-випромінювання. Внутрішні стінки лампи вкриті спеціальною речовиною – люмінофором, що поглинає УФ-випромінювання і випромінює видиме світло. Змінюючи склад люмінофора можна змінювати відтінок світіння лампи.