Економія в поїздо-годинах для систем сцб становить:

п · год (1.12)

Річний вантажообіг у тонно-км нетто на дільниці визначається за формулою:

, (1.13)

де m_СР - середній склад потяга у вагонах.

, (1.14)

де Q_бр - середня вага потяга брутто, за завданням 2800 т,

Р_В - середнє навантаження на вантажний вагон, за завданням 50 т/ваг;

q_т - вага тари вагона, за завданням 23 т;

Отже: ваг.

Відповідно: тонно-км.

1.2 Визначення капітальних вкладень

При проведенні техніко-економічних розрахунків визначаються тільки ті капітальні вкладення, які залежать від різних пристроїв автоматики та телемеханіки.

В даному пункті будуть визначені капітальні вкладення в пристрої СЦБ, рухомий склад та вартість вантажної маси, яка залежить від прискорення доставки вантажів споживачам.

Загальні капітальні вкладення (К_заг), що залежать від виду пристроїв СЦБ, визначаються як: , (1.15)

де К_ПР - капітальні вкладення в пристрої СЦБ;

К_Л - капітальні вкладення в локомотивний парк;

К_В- капітальні вкладення у вагонний парк;

К_М - вартість вантажної маси на "колесах".

Капітальні вкладення в пристрої СЦБ складаються з капітальних вкладень в пристрої для обладнання перегонів (К_ПЕР) і капітальних вкладень в пристрої для обладнання електричної централізації на станціях (К_ЕЦ), якщо вона робиться.

При напівавтоматичному блокуванні капітальні вкладення в пристрої СЦБ визначаються за формулою: , (1.16)

де – питомі капітальні вкладення на 1 км при НАБ ( з таблиці, що наведена у методичних вказівках [1], обираємо при електротязі=30 тис. грн. ).

Отже: грн.

При диспетчерській централізації капітальні вкладення в пристрої СЦБ визначаються як: К_ПР=К_ПЕР+К_ЕЦ (1.17)

Тобто: , (1.18)

де – питомі капітальні вкладення на 1км при ДЦ (обираємо 95 тис. грн.);

k_ЕЦ – питомі капітальні вкладення на 1 стрілку (становлять 50 тис. грн.);

n – кількість стрілок (за завданням становить 100).

Отже: грн.

При переобладнанні дільниці з напівавтоблокування на диспетчерську централізацію зростає дільнична швидкість, в результаті чого зменшується кількість поїздо-годин, що веде до економії капітальних вкладень в рухомий склад.

Капітальні вкладення в локомотивний парк визначаються за формулою:

, (1.19)

де В_Л – вартість локомотива (для типу ВЛ80 це 5180 тис. грн.);

ΣМ_ЕК – експлуатований парк локомотивів.

Експлуатований парк локомотивів визначається за формулою:

, (1.20)

де MH – кількість локомотиво-годин за добу;

NS– кількість поїздо-км (дорівнює 3057 поїздо-км);

_ДОП – коефіцієнт допоміжного лінійного пробігу локомотивів.

. (1.21)

Розраховуємо для НАБ:

локом.

грн.

Для ДЦ: локом.

грн.

Капітальні вкладення в вагонний парк визначаються за формулою :

, (1.22)

де В_В – середня вартість вантажного вагона, (приймаємо рівною 200 тис.грн.);

n – потрібний парк вантажних вагонів.

(1.23)

де nH – кількість вагоно-годин за добу;

m_ср – середній склад поїзда в вагонах (39 вагонів).

Значення NS, MS_ОД, m_{С Р}, V_Д знайдені раніше. Отже, розрахуємо окремо для НАБ та для ДЦ. Для НАБ це становить:

вагонів

грн.

Для ДЦ: вагонів

грн.

Вартість вантажної маси визначається за формулою:

(1.24)

де Рl – річний вантажообіг, що склав 2175819750 тонно-км;

В_М – середня вартість 1 т вантажу (приймаємо 3500 грн.)

Для НАБ: грн.

Для ДЦ: грн.