Іі. Література

1. Азимов Ч.Н. Основы патентного права. – Х., 1994.

2. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика: Науково-практичне видання: У 4 т. / За заг. ред. О.Д.Святоцького.- К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 1999.

3. Основы интеллектуальной собственности.- К.: Издательский Дом «Ін Юре», 1999.

4. Право інтелектуальної власності: Академічний курс: Підручник / За заг.ред. О.А.Підопригори, О.Д.Святоцького. – К.: Ін Юре, 2003.

5. Право промышленной и интеллектуальной собственности: Сб. научн. трудов.- Новосибирск: Наука, 1992.

6. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации.- М., 2001.

Завдання 1.

Виберіть об’єкти винаходу:

А) математичний метод розв’язання лінійного рівняння;

Б) спосіб діагностики захворювань серця;

В) безалкогольний напиток;

Г) дизайн салону автомобіля;

Д) електричний чайник;

Е) спосіб електрозварювання;

Є) γ–промені;

Ж) сорт картоплі;

З) двигун внутрішнього згорання.

Завдання 2.

Виберіть об’єкти промислового зразка:

А) форма поршня двигуна внутрішнього згорання, обумовлена виключно технічними (функціональними) потребами;

Б) розфарбування тканини;

В) оформлення обкладинки журналу;

Г) форма кузова автомобіля;

Д) форма дачного будинку;

Е) орнамент на шпалерах;

Є) форма морозива;

Ж) форма торговельного кіоску;

З) форма пляшки для коньяку.

Задача 1.

Винахідник О. перший у світі висунув ідею створення двигуна для автомобіля, який би працював на воді, і невдовзі створив такий двигун. О. одержав патент на цей винахід. Через 5 років після цього інший винахідник Г. створив новий двигун для автомобіля, який працює на воді, і теж запатентував його. О. звернувся в юридичну фірму за консультацією стосовно можливості визнання виданого Г. патенту на винахід недійсним в силу того, що ідея створення двигуна, який працює на воді, належить О., і Г. не мав права створювати такий винахід. Відповідно, винахід Г. не відповідає умовам патентоздатності, а тому виданий йому патент на цей винахід повинен бути визнаний недійсним.

Проаналізуйте ситуацію.

Задача 2.

В роботах, пов’язаних із створенням винаходу, приймали участь К., Л., М. і Н. Створивши винахід, К., Л. і М. подали заявку і одержали патент на винахід, де вони троє були вказані в якості винахідників. Н. звернувся за консультацією до адвоката. Він розповів, що приймав безпосередню участь у створенні винаходу, яка проявлялась у тому, що протягом усього часу він надавав технічну допомогу К., Л. і М. (проводив обрахунки, виготовляв дослідні зразки пристрою), і без його допомоги цей винахід не був би створений. Виходячи з цього, Н. вважав, що його також має бути вказано серед винахідників даного винаходу.

Яку б консультацію надали Ви?

Задача 3.

Винахідник С. створив винахід і розкрив його сутність в статті, опублікованій в одному з вітчизняних науково-популярних технічних журналів. Номер журналу, в якому опублікована стаття С., підписано до друку 05.04.2000. Згодом, 20.05.2001 С. подав заявку для одержання патенту на цей винахід.

Чи відповідає заявлений винахід умові новизни? Чи змінилась би ситуація, якби стаття С. була опублікована в іноземному журналі?

Задача 4.

О. розробив дизайн меблевого гарнітуру і виявив бажання одержати патент на створений ним промисловий зразок. Гарнітур складається з 5 предметів. О. звернувся за порадою до юриста стосовно того, чи може він подати одну заявку на весь гарнітур, чи йому потрібно подавати окремі заявки на кожен предмет гарнітуру.

Що таке вимога єдиності промислового зразка? Яку пораду дали б Ви у даній ситуації?

Задача 5.

ТзОВ “Арніка” звернулось в господарський суд з позовом до ПП “Орбіта” про припинення неправомірного використання винаходу та відшкодування завданих збитків. В процесі розгляду справи з’ясувалось, що формула винаходу, на який ТзОВ одержало патент, складається з 1 незалежного і 3 залежних пунктів. ПП використало всі ознаки, вказані в незалежному пункті формули винаходу, і деякі ознаки, вказані в залежних пунктах.

Чи мало місце порушення прав ТзОВ на запатентований ним винахід?

Задача 6.

Інженер К. прочитав в Офіційному бюлетені “Промислова власність” інформацію про виданий патент України на винахід – пристрій для одержання яблучного соку. На основі цього він вирішив виготовити такий пристрій для себе з тим, щоб в домашніх умовах одержувати яблучний сік з вирощених на дачній ділянці яблук. Попередньо К. звернувся до свого знайомого юриста із запитанням, чи не буде порушенням прав, що випливають з патенту, виготовлення ним запатентованого пристрою для використання його в особистих (домашніх) цілях.

Проаналізуйте ситуацію.

Задача 7.

ВАТ “Завод феросплавів” одержало патент на винахід – спосіб виплавки чавуну. Через 2 роки керівництву ВАТ стало відомо, що ТзОВ “Меркурій” застосовує в своєму виробничому процесі спосіб виплавки чавуну, який охороняється одержаним ВАТ патентом. ВАТ звернулось в господарський суд з позовом до ТзОВ про припинення неправомірного використання винаходу. ТзОВ проти пред’явленого позову заперечувало, посилаючись на те, що на дату подачі заявки ВАТ даний спосіб виплавки чавуну вже був винайдений працівниками ТзОВ і зберігався в якості конфіденційної інформації. Виходячи із цього, ТзОВ пред’явило зустрічний позов про визнання виданого ВАТ патенту недійсним, оскільки на дату подання заявки винахід не відповідав умові новизни.

Вирішіть спір.

Тема: ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ УЧАСНИКІВ ЦИВІЛЬНОГО ОБОРОТУ, ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

План:

1. Загальна характеристика правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.

2. Право інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування:

3. Право інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг):

а) Торговельна марка: поняття, об’єкти та умови надання правової охорони.

б) Суб’єкти права на торговельну марку.

в) Підстави виникнення права інтелектуальної власності на торговельну марку. Свідоцтво як форма охорони прав на торговельну марку.

г) Зміст суб’єктивних прав на торговельну марку.

д) Дії, які не визнаються порушенням прав на торговельну марку.

4. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення.

І. Нормативний матеріал і судова практика.

1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1996.- №30.- Ст.141.

2. Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1994.- №7.- Ст.36.

3. Закон України “Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 16 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1999.- №32.- Ст.267.

4. Парижская конвенция по охране промышленной собственности от 20 марта 1883 г. // Богуславский М.М. Патентные вопросы в международных отношениях.- М., 1962.

5. Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. № 116 в редакції наказу від 20 серпня 1997 р. № 72 // Офіційний вісник України. – 1997. – №39. – Ст.268.

6. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14 січня 2004 р. №05-3/31 «Щодо застосування господарськими судами законодавства у розгляді справ, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної власності» // Юридичний вісник України. – 2004. – 9 лютого.

7. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 8 жовтня 2003 р. №01-8/1199 «Про нормативно-правові акти, що регулюють питання, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності» // Вісник господарського судочинства. – 2004. – №1.

8. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14 січня 2002 р. №01-8/31 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про інтелектуальну власність» // Вісник господарського судочинства. – 2002. – №2.

9. Рекомендація Вищого господарського суду України від 10 червня 2004 р. №04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» // Юридичний вісник України. – 2004. – 27 липня.