- •В.М. Шахрай
- •Київ - 2006
- •Тема 1. Роль соціальної технологізації в оптимізації соціальної сфери
- •Особливості технологічного підходу до соціальних процесів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2.Технологія соціальної роботи як галузь соціальних технологій
- •Класифікація технологій соціальної роботи
- •27 Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Соціальна діагностика в технологіях соціальної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Паспорт соціальної інфраструктури мікрорайону
- •Література
- •Тема 4. Технологія соціальної експертизи
- •Модель "Рецензія"
- •Модель "Моніторинг"
- •Модель "Проект"
- •Література
- •Тема 5. Технології проектування в соціальній роботі
- •2. Етапи соціального проектування.
- •Види проектних стратегій.
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Проект "Центр інформації та реабілітації"
- •Етапи реалізації проекту
- •Ресурсна база
- •Очікуваний результат проекту
- •Література
- •Тема 6. Технології соціального передбачення
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Шкільна "гайденс"- служба
- •Програма первинної профілактики вживання психоактивних речовин
- •104 Короткий опис тем ппп
- •Тема 1. Поняття про здоровий спосіб життя.
- •Тема 2. Причини вживання тютюну та наркотиків.
- •Тема 3. Альтернативи вживанню психоактивних речовин.
- •Тема 5. Груповий тиск.
- •Тема 6. Аналіз поведінки, пов'язаної з вживанням пв.
- •Література
- •Тема 8. Технології соціальної реабілітації та терапії
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9. Технології групової роботи
- •Як може відбуватися зустріч групи:
- •Література
- •Тема 10. Технології консультування та посередництва
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Матеріали для консультування безробітних громадян
- •II. Умови вибору професії.
- •III. Питання, які найчастіше зустрічаються на співбесіді.
- •IV. Стратегія пошукових телефонних дзвінків.
- •V. Схема резюме.
- •Література
- •Тема 11. Технології зв'язку з громадськістю
- •Питання для самоконтролю
- •177 Практичні завдання
- •Громадські зв'язки для молодіжних організацій (мго)
- •Розроблення та організація заходів, спрямованих на встановлення зв'язків з громадськістю
- •Створення бази даних змі та визначення цільової аудиторії
- •Визначення подій або заходів, які варто висвітлити у змі
- •Організаційний буклет - стисла інформація про вашу мго
- •Прес-релізи і робота з агенціями новин
- •Зробіть свої новини важливими
- •Інтерв'ю для друкованих та електронних змі
- •186 Прес-конференції
- •187 Матеріали прес-конференції
- •Починайте вчасно
- •Завершення прес-конференції
- •Планування програми
- •Література
- •Тема 12. Соціологічні технології в соціальній роботі
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 13.Соціально-педагогічнітехнології в соціальній роботі
- •213 Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •"Формування культури здоров'я дівчини-підлітка"
- •II. Організація роботи в соціумі.
- •218 Література
- •Тема 14. Психологічні технології в соціальній роботі
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Вправа-тренінг "Радість життя"
- •Література
- •Тема 15. Технології соціального захисту населення
- •Заняття друге
- •Заняття третє
- •Заняття четверте
- •Заняття п'яте
- •Пам'ятка роботодавцю "Шляхи співпраці" Шановний роботодавцю!
- •II. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості для потреб роботодавців.
- •III. Пропозиції роботодавцю щодо надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.
- •IV. Тимчасова зайнятість.
- •V. Запрошуємо до участі у Всеукраїнському конкурсі "Кращий роботодавець року".
- •VI. Статистична звітність: умови та терміни її подання.
- •276 Література
- •Тема 16. Технології соціальної роботи з сім'єю
- •Питання для самоконтролю
- •Положення про центр сім'ї "Родинний дім"
- •Література
- •Тема 17. Технології соціальної роботи з жінками
- •Питання для самоконтролю
- •316 Практичні завдання
- •Тренінг "Домашнє насильство"
- •2. Робота в малих групах
- •3. Робота у великому колі
- •Сексуальне насильство
- •Економічне насильство
- •Література
- •Тема 18.Технології соціальної роботи з людьми літнього та старого віку
- •2. Участь людей літнього віку в житті суспільства.
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Клуб шанувальників звичаїв українського народу
- •Література
- •Тема 19. Технології соціальної роботи з дезадаптованими дітьми і підлітками
- •357 Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Завдання
- •Очікувані результати
- •359 Напрями роботи Медико-психологічна робота
- •Профілактично-корекційна робота
- •Науково-методична робота
- •Література
- •Тема 20. Технології соціальної роботи з молоддю
- •Очікувані кінцеві результати виконання програми
- •1. Створення організаційних і соціально-економічних умов соціального становлення молоді
- •2. Розвиток трудової і соціальної активності молоді, забезпечення зайнятості молодих людей
- •3. Захист соціально вразливих верств молоді
- •4. Поліпшення становища молодої сім'ї та підготовка молоді до подружнього життя
- •5. Формування національної свідомості молоді
- •6. Формування правової культури, профілактики правопорушень серед молоді та пропаганда здорового способу життя
- •7. Сприяння розвитку змістовного дозвілля молоді. Підтримка творчої та обдарованої молоді
- •8. Підтримка діяльності молодіжних громадських організацій
- •9. Науково-методичне та інформаційне сприяння здійсненню державної молодіжної політики.
- •Програма "Школа волонтерів "Шанс"
- •Література
- •Тема 21. Технології соціальної роботи з інвалідами
- •Питання для самоконтролю
- •Напрями реалізації програми
- •409 Література
- •Тема 22. Технології соціальної роботи в пенітенціарній системі
- •Навчально-тематичний план
- •Зміст програми
- •Тема 1. Психологія особистості
- •Тема 2. Цінності сім'ї
- •Тема 3. Спілкування в колективі
- •Тема 4. Людина і її здоров'я
- •Тема 5. Людина і право
- •Тема 6. Людина і праця
- •Тема 7. Людина і природа
- •Тема 8. Людина в своєму домі
- •Література
- •Модуль I
- •Модуль II
Особливості технологічного підходу до соціальних процесів
Суспільство |
Демократичне |
Мета |
Оптимальний результат, мінімізація затрат |
Зміст |
Вирішення соціальної чи особистісної проблеми |
Діяльність |
Алгоритмізована |
Результат |
Прогнозований |
Засади |
Наукові |
Інструментарій |
Чітко визначений |
Об'єкт |
Структурований |
Суб'єкт |
Має високий рівень професіоналізму |
Відносини |
Суб'єкт-суб'єктні |
Методи |
Взаємоузгоджені між собою |
Ефективність |
Залежність як від суб'єкта, так і від об'єкта |
Застосування |
Можливість відтворюваності і повторюваності |
цедура перетворення є більш гнучкою, не так жорстко детермінованою;
визначена послідовність навіть досить результативних процесів чи заходів не гарантує досягнення повної ефективності, бо ж людина є системою багатофакторною, на неї діє значна кількість зовнішніх впливів, сила й спрямованість яких досить різноманітні, а інколи і протилежні тому наперед визначити ефект того чи іншого впливу часто просто неможливо;
досить значну роль відіграє зворотний зв'язок (наслідок конкретного впливу), можливим є вибіркове повторення окремих частин процесу.
3. Впровадження соціальних технологій - складний і динамічний процес переведення теоретичних концепцій з відтворення соціальних якостей, характеристик, явищ, відношень на мову практичних дій.
Впровадження складається із наступних операцій: професійної підготовки виконавців; організації їхньої роботи; координації різноманітних суб'єктів (окремих виконавців чи груп); надання науково-методичної допомоги спеціалістам; контролю за діяльністю суб'єктів впровадження соціальних технологій;
11
аналізу процесу технологізації; коригування цілей (при необхідності); організації інформаційного обслуговування процесу впровадженню та ін.
Фактори, що впливають на ефективність впровадження соціальних технологій:
Об'єктивні: 1. Ступінь економічної, соціальної самостійності організації. 2. Рівень наукомісткості використовуваних технологій. 3. Ступінь стабільності виробничого процесу. 4. Ефективність використання потенціалів організації - технічного, технологічного, організаційного, економічного, соціального, духовного.
Суб'єктивні: 1. Інтереси і потреби суб'єктів соціальної діяльності - їх характер, ступінь задоволення.2. Соціальний потенціал особистості: рівень його використання в конкретних умовах життєдіяльності. 3. Ступінь включеності особистості в систему зацікавленості в кінцевих результатах.
Освоєння технологій, заснованих на новітніх досягненнях науки і техніки, вимагає високого рівня знань. Крім того, впровадження соціальних технологій вимагає дотримання ще й інших умов:
Будь-яка технологія має свої головні, ключові операції, реалізація яких і буде визначати успіх в цілому.
Активність ядра впровадження (наприклад, працівників служби соціального розвитку).
Вміння переборювати і вирішувати конфлікти, що виникли у ході реалізації технологічних операцій (це може бути небажання посадових осіб змінити свій стиль управління, віднайти нові підходи у роботі з персоналом, що викликані внутрішньою потребою технологізації соціальних процесів).
Врахування моральних засад соціальних технологій: вони не повинні перетворюватися на маніпулювання людьми.
Поєднання раціонального і ситуаційного підходів до процесу впровадження.
4. Багатоманітність соціальних технологій зумовлена широким спектром соціальної діяльності. Для кожного виду соціальної діяльності створюється особлива технологія. Тому слід говорити не про якусь універсальну технологію, а лише про
12
різноманітність технологій, кожна з яких відповідає певній діяльності, меті, цілям, пов'язана з конкретними умовами її реалізації: зі станом матеріальних, політичних, фінансових і кадрових ресурсів, з історичними умовами, традиціями.
У процесі реалізації соціальних технологій може змінюватися об'єкт впливу, що, в свою чергу, передбачає необхідність постійного пошуку нових технологій.
Будь-яка соціальна технологія використовується адресно і супроводжується тими чи іншими нюансами. Вона не може бути спроектована чи застосована без врахування як об'єктів, так і суб'єктів соціальної дійсності. Важливим чинником багатоманітності соціальних технологій є різний рівень кваліфікації, професіоналізму, досвіду, якими повинні володіти розробники і виконавці соціальних технологій. Отже, багатоманітність соціальних технологій зумовлена:
широтою соціальних відносин і видів соціальної дії;
системним, складним характером об'єктів соціальних технологій;
значною кількістю засобів, методів і форм, що використовуються в процесі соціальної дії;
різним рівнем професіоналізму розробників і виконавців соціальних технологій.
Класифікація - це система підпорядкованих понять (класів, об'єктів) певної галузі знання чи діяльності людини, що використовується як засіб для встановлення зв'язків між цими поняттями чи класами об'єктів. Роль класифікації в пізнанні надзвичайно велика. Вона дозволяє систематизувати досліджувані об'єкти за певними ознаками з урахуванням якісної характеристики кожного із них. Слід зазначити, що навіть найпростіші соціальні технології мають складну структуру, в результаті чого будь-яка класифікація не може бути однолінійною та являє собою складне розгалуження.
Основою класифікації соціальних технологій можуть бути такі ознаки:
ступінь асоційованості об'єкта впливу (особистість, суспільство, соціальні групи, трудовий колектив);
13
масштаби та ієрархія впливу (глобальні, континентальні, регіональні і т.ін.);
сфера соціалізації і життєдіяльності людей (виробнича, політична, соціальна, духовна);
ступінь зрілості соціальних об'єктів;
інструментарій, способи і засоби впливу, що використовуються для вирішення поставлених завдань;
галузь суспільного життя: економіка, освіта, охорона здоров'я, наукова діяльність та ін.;
рівень розробки соціальних технологій (теоретичний, конкретно-прикладний);
мета, що реалізується в результаті застосування даної технології.
Питання про класифікацію є складним і дискусійним. Як до розробки, так і до типізації соціальних технологій є різноманітні підходи. Вони продиктовані не лише різними поглядами вчених, які займаються дослідженнями в даній галузі, а й різноманітними параметрами, на основі яких здійснюється класифікація.
З так званої масштабності виділяють глобальні соціальні технології, мета яких - вирішення загальнолюдських проблем. Під цими технологіями розуміють такі цілі, методи, способи, які сприяють з'ясуванню не тільки внутрішньодержавних, а й світових тенденцій розвитку, зв'язку суспільства і природи. Одним із різновидів цих технологій є технологія глобального моделювання (дослідження питань збереження миру в світі, природи, забезпечення зростаючого населення Землі продовольством, енергією).
Глобальні соціальні технології характеризуються високою наукомісткістю, прогнозуванням кінцевого результату і набувають пріоритетного значення в період оновлення соціальних систем. Особливе значення серед них мають соціальні технології стабілізації системи, які покликані задіяти пріоритетні ресурси - людський потенціал, науку, культуру, освіту, соціальний інтелект, минулі й нові цінності, що дуже важливо для нинішнього етапу розвитку українського суспільства. Все це, як показує світовий досвід, у період оновлення оберігає систему від розпаду, хаосу і поглиблення кризи. Особливого значення
14
в механізмі вироблення і реалізації глобальних технологій набуває питання збалансованості інноваційних і стабілізаційних технологій. У перехідні періоди, коли особливо необхідними є подібні технології, відмова від традиційних не дозволяє підготувати механізм прориву, отримати тимчасове полегшення від реформ, що проводяться, і порушує зв'язки, що склалися раніше.
Реалізація глобальних технологій модернізації передбачає виділення декількох етапів:
1. Інвентаризація, оцінка наявних соціальних ресурсів з метою їх збереження, збагачення, оптимізації, а не руйнування. 2. Визначення можливих варіантів соціального розвитку і прогнозів на майбутнє, ймовірних моделей їх реалізації. 3. Підготовка суспільної свідомості до впровадження інновацій, зміни системи ціннісних орієнтацій, висунення лідерів-новаторів, які несуть в собі елементи майбутнього.
Регіональні технології вивчають і реалізують закономірності територіального соціального життя. Локальні соціальні технології застосовуються для вирішення місцевих проблем, що можуть містити як типові, так і оригінальні особливості.
За ступенем новизни технології поділяють на інноваційні і рутинні. Інноваційні соціальні технології - методи і прийоми діяльності, спрямовані на нововведення у суспільстві. Це інноваційна діяльність, у результаті якої створюються та матеріалізуються суспільні ініціативи, котрі приводять до якісних змін в різних сферах життя, раціонального використання матеріальних, економічних і соціальних ресурсів. Особливого значення набувають інноваційні соціальні технології в кризові, перехідні періоди, коли практично повністю змінюються технології соціальних процесів та виникає гостра потреба в удосконаленні виробництва і управління, політичної й духовної сфер суспільного життя.
Рутинні соціальні технології характеризуються такими методами впливу на соціальні процеси, що засновані на минулому досвіді, мають незначну наукоємкість, не мотивують соціальний об'єкт, соціальну систему до змін. Вони відповідають такому типу соціальної організації й типу управління, що знаходяться в стадії регресу, замкнутості, відірваності від змін внутрішнього і зовнішнього середовища. Характерною
15
ознакою рутинних соціальних технологій є відсутність вираженої стратегії пошуку, аналітичного і інформаційного підходу, вивчення суспільної думки та використання демократичних методів вирішення проблеми. Опора робиться на "минулий досвід", інтуїцію і надання переваги традиціям вчорашніх способів організації.
Специфіка соціального впливу на об'єкт може визначатися також рівнем суспільних відносин. У цьому зв'язку можна користуватися типологією, запропонованою проф. Л.Дятченком. Він поділяє соціальні технології на 3 групи: технології макросистем чи макротехнології, що включають в себе регіональні підсистеми суспільства, класи, партії, великі соціальні групи; мезотехнології - технології рівня міста, населеного пункту, великого трудового колективу; мікротехнології, які розраховані на невелике об'єднання людей, суспільні процеси на мікрорівні, включаючи технологічні процедури самоорганізації!, що забезпечують раціональне використання особистісного потенціалу.
Ряд дослідників класифікує соціальні технологи за ступенем їх практичної включеності в організаційний процес технологічної розробки і соціального впливу. Так, А. Пригожий серед соціальних технологій виділяє: кабінетні, отримані на основі інформаційно-логічного аналізу; лабораторні, створені в експериментальних, штучно створених умовах; польові, тобто отримані в реальному соціальному середовищі.
Досить відомі такі технології:
інформаційні технології - являють собою оптимізацію самого інформаційного процесу, його відтворення і функціонування;
історичні технології - передбачають осмислення історичного досвіду за законами соціальної технологізації, тобто технологізацію історичних знань як умови політичного, економічного, духовного і соціального діагностування;
демографічні технології - вивчають та виробляють способи механізму відтворення населення, зміни його чисельності, складу і розміщення;
16
політичні соціальні технології - методи вирішення політичних проблем, вироблення політики, її реалізації, здійснення політичної діяльності;
соціальні технології згоди - методи досягнення порозуміння більшості населення стосовно вирішення найбільш актуальних питань суспільного життя (до цього типу можна віднести соціальні технології вирішення конфліктів);
адміністративно-управлінські технології - способи безпосереднього (прямого) оперативного впливу на об'єкт;
психологічні технології - способи впливу на психологічні процеси, властивості, явища, відносини, волю, характер особистості, міжособистісні взаємини.
Автори посібника "Социальная работа" (Ростов н/Дону, 2003) стверджують, що пошук оптимальної типологізації доцільно вести не в напрямі виділення окремих критеріїв, а шляхом посилення універсальності самої класифікації. У зв'язку з цим вони виділяють шість основних видів соціальних технологій: технології забезпечення соціального функціонування суспільства (технології соціальної роботи); політичні технології; технології інформаційного забезпечення функціонування суспільства; технології економічного функціонування і розвитку власності; технології правового забезпечення функціонування суспільства; технології духовно-культурного розвитку.
Політичні технології покликані забезпечити процеси адміністративного і самоуправлінського регулювання суспільного життя. До них можна віднести: технології законодавчого забезпечення життєдіяльності суспільства; технології судового забезпечення політичного функціонування держави; технологи функціонування виконавчих органів влади; технології діяльності органів місцевого самоуправління і технології функціонування громадських (політичних) організацій і рухів.
До технологій інформаційного забезпечення функціонування суспільства відносять насамперед технології друкованих і електронних ЗМІ, технології комп'ютерного виробництва, збереження і поширення інформації, технології інформаційного забезпечення соціальних процесів, рекламні технології, технології дизайну і моди.
17
Технології економічного функціонування суспільства й розвитку власності можна структурувати на макро- і мікроекономічні. До перших відносять технології забезпечення гарантій власності і дотримання зобов'язань в економічних взаєминах, антимонопольні технології, технології фіскальної і кредитно-грошової політики. Вони здійснюються на урядовому рівні. Мікроекономічні ж технології діють на рівні підприємств. До їх числа відносять технології виробничої, цінової, фінансової політики підприємств.
З політичними, економічними та іншими видами соціальних технологій тісно взаємодіють технології правового забезпечення функціонування суспільства. До них можна віднести технології регулювання норм конституційного, адміністративного, фінансового, цивільного, трудового, сімейного, кримінального права та ін.
Особливе місце в системі соціальних технологій займають технології духовно-культурного розвитку суспільства. Серед них виділяють технології освітньо-виховної діяльності, розвитку освіти і науки, розвитку літератури і мистецтва, дозвіллєорганізаційні технології.
Вміле застосування дієвих соціальних технологій може забезпечити прогресивний розвиток держави і вибір найбільш оптимального механізму суспільного функціонування.
Разом з тим слід наголосити, що не можна, спираючись лише на соціальні технології, вирішити всі економічні, соціальні і духовно-моральні проблеми.
Все має свої межі, навіть демократизація суспільного життя, яка за певних умов може призвести до анархії і некерованості. Досвід свідчить, що будь-яка соціальна інновація може бути зведеною до абсурду, якщо процес її розробки і впровадження здійснюється в умовах низької управлінської культури, стагнації розвитку системи й панування догматичного стилю мислення.
Для розробки і реалізації соціальних технологій потрібні відповідні об'єктивні умови (в тому числі і матеріально-технічні засоби) та достатньо зрілий суб'єктивний фактор (не лише в плані можливостей пізнання механізму дії законів суспільного
18
розвитку). Мова йде про високий рівень економічної, моральної і політичної свідомості людей: трудової й виконавської активності населення, дисципліни, наполегливості та ініціативності, творчого підходу до справи, волі, прагнення змінити ситуацію на краще, усвідомлення необхідності переходу до технологій не руйнування, а творення.