- •15. Класифіація атрофій
- •16. Класифікація гіпертрофій
- •17. Види регенерації.
- •19. Форми серозного запалення.
- •20. Форми фібринозного запалення.
- •21. Форми гнійного запалення
- •22. Характеристика проліферативного запалення
- •23. Властивості пухлинного росту
- •27. Наведіть класифікацію та дайте морфологічну характеристику гемобластозам тварин
- •29. Класифікація пневмоній
- •30. Розвиток крупозної пневмонії
- •31. Характеристика гепатозів і гепатитів
- •32. Характеристика основних видів цирозу печінки
- •33. Характеристика гломерулонефрозів
- •34. Характеристика гематогенних гнійних нефритів
- •35. Визначення та класифікація сепсису. Морфологія і характеристика його видів
- •36. Клініко-морфологічна характеристика еширіхіозів
- •37. Клініко-морфологічна характеристика лістеріозу
- •39. Клініко-анатомічні форми бешихи
- •41. Диференціація емфізематозного курбункулу від ранового злоякісного набряку
- •42. Макро- і мікроскопічні зміни при туберкульзі
- •43. Макро- і мікроскопічні ознаки ознаки хронічного продуктивного ентериту при паратуберкульозі
- •45. Форми лептоспір у собак. Патолого-анатомічні зміни при жовтяничній формі у собак
- •46. Паталогоанатомічні зміи при гельмінтозах
- •47.Опишіть морфологічні зміни при вірусних захворюваннях собак
- •48. За якими ознаками диференціюють ачс від кчс
- •49. Опишіть морфологічні зміни при вірусних захворюваннях котів
- •50. Патоморфологічні зміни при інфекційній анемії і інфекційному енцефаломієліті коней
- •51. Складіть патологоанатомічній діагоз у випадку загибелі тварини від сказу
- •52. Зміни в цнс свиней при хворобі ауєскі та хворобі тешена
- •53. Патогенез і патоморфологія ящуру
- •54. Опишіть стадії морфогенезу віспяної екземи
- •55. Дайте характеристику групам мікозів. Наведіть приклади
- •56.Макроскопічна характеристика гранульом при аспергильозі.
- •57. В яких органах розвиваються основні паталогоанатомічні зміни при еймеріозі
- •58. Класифікація смерті. Характеристика посмертних змін
- •59. Які існують види утилізації посмертного матеріалу
- •60.Які правила оформлення паталогоанатомічного діагнозу та висновку протоколу розтину.
29. Класифікація пневмоній
Запалення легень -Pneumonia. Залежно від особливостей локалізації й величини уражених ділянок розрізняють види пневмоній: апинозні, лобулярні, злиті лобулярні, лобарні, тотальні, інтерстиціальні, міліарні, нодозні. При ацинозних пневмоніях запальний процесс розповсюджується на територію розгалуження термінальної бронхіоли (ацинус). Невеликі за розмірами уражені ділянки мають неправильну форму і нагадують листя конюшини. При лобулярних пневмоніях запальне вогнище охоплює окремі часточки; при лобарних — цілу частку, а при тотальних пневмоніях процес розповсюджується на всі частки легень. Інтерстиціальні пневмонії характеризуються розвитком запального процессу в стромі органа, тобто у внутрішньочасточковій сполучній тканині стінок альвеол (інтралобулярно), навколо бронхів (перибронхіально) і в міжчасточковій сполучній тканині (інтерлобулярно). Міліарні пневмонії виникають переважно при гематогенній дисемінації збудника й характеризуються появою в легенях множинних просоподібних вузликів; при нодозних пневмоніях утворюються вузли.
30. Розвиток крупозної пневмонії
Фібринозна (крупозна) пневмонія протікає гостро й характеризується випотіванням із судин ексудату, багатого фібриногеном, який в порожнинах альвеол і дрібних бронхів перетворюється у фібрин. Основними воротами інфекції є дихальні шляхи, рідше виникає гематогенне інфікування. При аерогенному зараженні первинні зміни виникають у бронхах і бронхіолах з наступним переходом процесу на альвеоли та розвитком декількох вогнищ ацинозної пневмонії, запальний процес поширюється інтерстиціально лімфатичними і кровоносними шляхами, що зумовлює швидке розповсюдження запалення на значні ділянки органа. Розрізняють стадіЇ:. Стадія приливу проявляється запальною гіперемією легеневої тканини й випотіванням у просвіт альвеол серозного ексудату., у порожнині альвеол серозна рідина з домішками окремих еритроцитів, лейкоцитів та десквамованих клітин респіраторного епітелію. Стадія червоної гепатизації характеризується значним діапедезом еритроцитів і випотіванням із судин ексудату, багатого фібриногеном, який в просвіті альвеол і бронхіол перетворюється у фібрин. При стадії сірої гепатизації гіперемія змінюється ішемією. еритроцити, що знаходились у порожнині альвеол, зазнають гемолізу й розпадаються. У просвіт альвеол посилено мігрують лейкоцити. Міжчасточкова й перибронхіальна сполучна тканина розширена, просякнута серозно-фібринозним ексудатом; лімфостаз поєднується з лімфангоїтом і лімфотромбозом. Одночасно запальний процес розповсюджується і на кровоносні судини, що супроводжується їх тромбозом. Стадія розрішення фібринозний ексудат під дією протеолітичних ферментів лейкоцитів розріджується й розсмоктується лімфатичними судинами, а частково виділяється з мокротинням., лейкоцити зазнають ожиріння і розпадаються; уражені ділянки зменшуються в об'ємі, стають м'якшими, набувають жовтуватого забарвлення, а з поверхні розрізу стікає гноєподібна. Після очищення альвеол від ексудату настає регенерація альвеолярного й бронхіального епітелію і відновлення функції легеневої тканини.