Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tox_2_mod_otveti (1).docx
Скачиваний:
207
Добавлен:
04.08.2017
Размер:
51.73 Кб
Скачать

14. Лікування тварин при отруєнні цинком

d. промивають шлунок 0,2%-ним розчином таніну, після чого призначають сольові проносні, молоко, слизи. Як специфічний антидот використовують унітіол, який вводять великій рогатій худобі в/в або в/м іншим видам тварин п/ш або в/м в дозах мг/кг, коні та велика рогата худоба 10, вівці та свині 15, собакам та хутровим звірам 20, птиці 30, а також тетацин кальцію в дозах мг/кг: коням та великій рогатій худобі 10, вівцям та свиням 20, собакам і хутровим звірям 25, птиці 30, в перший день - три рази, в другий - два, послідуючі - один раз. Із симптоматичних засобів застосовують глюкозу, аскорбінову кислоту, серцеві засоби та дихальні аналептики

  1. Органічні похідні миш'яку. амінарсен, атоксил, міарсенол, осарсол, новарсенол

  2. Для визначення залишків перметрину в навколишньому середовищі використовуються

a. метод газорідинної хроматографії з детектором по захопленню електронів. Чутливість 0,005 мг препарату в 1 кг досліджуваного продукту. Технічні препарати аналізують з використанням полум’яно-іонізаційного детектора.

  1. З організму сполуки міді виділяються- консп: вивод повільно через кишечник, у лакт-з молоком, незначна част з сечею. a. з молоком, сечею, фекаліями.

  2. Ртуть з організму виділяється c. дуже повільно

  3. Ізоляція барію a. мінералізацією

  4. Патогенез при отруєнні сполуками свинцю

c. після попадання в травний канал у великих кількостях, виклакає ураження слизової оболонки внаслідок утворення розчинних альбумінатів. В залежності вд концентрації може проявитись в'яжуча, подразнююча та припікаюча дія Після всмоктування блокуються сульфгідрильні групи багатьох ферментів, що призводить до зниження їх активності, порушенню окисно-відновних процесів та функції життєво важливих органів.

  1. Патогенез при отруєнні фосфідом цинку

b. Під впливом кислот у шлунку утворюється фосфористий водень (РН3), який всмоктується в кров і проникає в клітини органів, де перетворюється згодом у солі фосфорної кислоти, що блокують тканинне дихання і призводять до розвитку гіпоксії. Важкий стан тварин супроводжується ураженням травного каналу і набряком легень.

  1. Патогенез при гострому отруєнні синильною кислотою

HCN, що утворилася в рослинних кормах поза організмом або у травному каналі - дуже швидко всмоктується в кров і легко проникає через клітинні мембрани всіх органів у цитоплазму, де на рівні мітохондрій вибірково блокує дихальний фермент цитохромоксидазу. Тривалентне залізо цитохромоксидази вибірково, але оборотно реагує з CN-іоном, що приводить до втрати здатності зв'язуватися з киснем. При надлишку кисню в тканинах дуже швидко розвивається гістотоксична гіпоксія, що приводить до різкого порушення функції в першу чергу центральної і периферичної нервової системи

  1. Патогенез при отруєнні барієм вуглекислим

b. У шлунку реагує із хлористоводневою кислотою і перетворюється в барію хлорид, що добре всмоктується слизовою оболонкою. Вибірково підвищує тонус гладенької мускулатури внутрішніх органів і стінок судин. На серце діє подібно глікозидам наперстянки. Основне значення має розлад функції серцево-судинної системи (з різким підвищенням кров'яного тиску) і травного каналу

  1. Патогенез при отруєнні похідними фенолу

a. пригнічення функцій залізовмісних білків, порушення окиснювально-відновних процесів. Продукти розщеплення у малих дозах роз'єднувально діють на окисне фосфорилювання, а у великих дозах – інгібують дихання у мітохондріях печінки. Порушення енергетичого обміну, гальмування синтезу АТФ. Порушення терморегуляції, збіднення глікогеном печінки та інших органів. У крові збільшується кількість метгемоглобіну, розвивається гемоліз формених елементів.

  1. Патогенез при отруєнні органічними сполуками ртуті

c. Активно взаємодіють з білками, утворюючи альбумінати. Накопичується в печінці, нирках, центральній нервовій системі. Надходячи в малих дозах, кумулюються в паренхіматозних органах. Потім виділяються з печінки, нирок і перерозподіляються в інші органи і тканини, у тому числі в шерстний покрив, головний і спинний мозок, кістяк, плід. Виділяючись залозами слизової оболонки проявляє подразнюючу дію і сприяє розвитку гастроентериту, стоматиту, конюнктивіту. Блокує сульфгідрильні групи ферментів, порушує обмінні процеси, насамперед вуглеводний, гальмується функціональний стан центральної нервової системи, печінки, нирок, залоз внутрішньої секреції, травного каналу, сечовидільних шляхів, органів відтворення. Виявляють ембріотоксичну, гонадотропну і тератогенну дію. Органічні похідні більш активно взаємодіють із сульфгідрильними групами різних ферментів, що призводить до збільшення порозності кровоносних судин, і з вираженим впливом на нервову тканину. Зменшується кількість еритроцитів наступає розпад лимфоїдних клітин у селезінці і лімфатичних вузлах, що веде до зниження загальної резистентності організму і виникненню інфекційних процесів

  1. Патогенез при отруєнні похідними триазинів

b. не мають вираженої подразнюючої дії, всмоктуються в кров. У клітинах, порушують обмін нуклеїнових кислот, що у свою чергу, веде до порушення білкового обміну. Головним у механізмі дії є антифолієва активність. При хронічному отруєнні підвищується збудливість центральної нервової системи, знижується інтенсивність тканинного дихання, порушується антитоксична і білоксинтезуюча функції печінки, збільшується вміст сульфгідрильних груп у печінці, легенях, серці й інших органах, збільшується швидкість осідання еритроцитів, розвивається лейкоцитоз і гіперглікемія, знижуються протромбіновий індекс, змінюється відтворна функція тварин. Особливо чутливі самці. Проявляють ембріотоксична дія.

  1. Отруєння тварин кухонною сіллю зустрічається

a. при зберіганні та транспортуванні більше 48 год. кислих кормів (жом, силос, кисле молоко) в оцинкованому посуді

b. ? при завищенні доз, при випоюванні його розчинів, при згодовуванні добової дози за один раз, при недостатку у раціоні легкозброжувальних вуглеводів ?

c. при помилковому згодовуванні свиням і птиці комбікорму для великої рогатої худоби

d. при зберіганні та транспортуванні більше 24 год. кислих кормів (жом, силос, кисле молоко) в оцинкованому посуді

  1. Похідні тіокарбамінової кислоти a. тіллам, тіобенкарб, тріаллат, ялан

  2. Метод визначення кухонної солі кількісна проба

a. В склянку поміщають 10 г подрібненого корму або патматеріалу доводять до 100 мл дистильованою водою, ретельно змішують, нагрівають на водяній бані до 80° С. Через 30 хвилин суміш охолоджують до кімнатної температури, періодично струшуючи і фільтрують через складений паперовий фільтр у суху колбу. Для дослідження беруть 25 мл фільтрату, вносять у конічну колбу на 100 мл, додають 1 мл 2% розчину хромату калію і титрують 0,1н розчином нітрату срібла до появи стійкого цегляно-червоного забарвлення.

  1. Методи визначення цигалотрину

a. визначення в зерні, олії, тканинах тварин, продуктах харчування базуються на екстракції залишків органічним розчинником, очищенні екстракту перерозподілом у системі рідина-рідина з наступним доочищенням на колонці та ідентифікації сполук газорідинною хроматографією з детектором по захопленню електронів і тонкошаровою хроматографією

  1. Метод визначення миш’яку - якісна проба.

b. Вмістиме шлунка або інший матеріал змішують з конц. H2SO4 в співвідношенні 1:1, опускають в одержану суміш шматочки мідного дроту і нагрівають на водяній бані протягом 30 хв. При наявності отрути шматочки мідного дроту покриваються темно-сірим нальотом

  1. Метод визначення цинку

d. 1-2 мл мінералізату змішують з водою (1:1), після чого 2-3 краплі нейтралізують 25% розчином аміаку (судять за лакмусовим папірцем) і одну краплю наносять на суху смужку паперу, попередньо змоченого насиченим розчином тіосечовини. Фільтрувальний папір витримують протягом однієї хвилини над отвором склянки з 25% розчином аміаку. Папірці висушують на повітрі і обприскують з пульверизатора свіжоприготовленим розчином дітизону в бензолі. При наявності отрути з’являється червоно-малинова пляма

  1. Отруєння тварин фтором зустрічається при:

Виберіть одну правильну відповідь

a. при завищенні доз, при випоюванні його розчинів, при згодовуванні добової дози за один раз, при недостатку у раціоні легкозброжувальних вуглеводів

b. надходженні в організм фторвмістимих кормових добавок або отрутохімікатів, а також лікарських засобів.

c. при зберіганні та транспортуванні більше 48 год. кислих кормів (жом, силос, кисле молоко) в оцинкованому посуді

d. при зберіганні та транспортуванні більше 24 год. кислих кормів (жом, силос, кисле молоко) в оцинкованому посуді

  1. Препарати дельтаметрину викор. у ветеринарній медицині для боротьби з ектопаразитами

  2. Натрію флюорид (натрію фторид, Na) застосовують як

Виберіть одну правильну відповідь

a. для знищення бур'янів на полях, луках, пасовищах, водоймах і як арборициди

b. універсальні пестициди з вираженими інсектицидними, акарицидними, фунгіцидними, бактерицидними, гербіцидними властивостями.

c. Обробки різних с.-г. культур проти гризучих шкідників

d. антгельмінтний засоб (індивідуально)

  1. Неорганічні похідні міді

Виберіть одну правильну відповідь

a. купрозан, купроцин, купроніл, купронафт

b. міді сульфат, бордоська рідина, міді хлорокис

  1. Органічні похідні ртуті -- гранозан, етилмеркурхлорид, фенілмеркурацетат,

  2. Похідні дихлорфеноксиоцтової кислоти

d. Дихлорфеноксиоцтова кислота (2,4-Д), амінна сіль 2,4-Д (2,4-ДА), диметиламмонієва сіль 2,4-Д (2,4-ДДМА), натрієва сіль 2,4-Д (диканірт), бутиловий ефір 2,4-Д (2,4-ДБ), хлоркротиловий ефір 2,4-Д (кротилін), октиловий ефір 2,4-Д

  1. Сполуки ртурі накопичуються. в печінці, нирках, центральній нервовій системі.

  2. Ізоляція фенолу.

b. Досліджуваний об’єкт (вода, подрібнене вмістиме шлунка) в кількості не менше 500 мл або 500 г помішають в колбу, підкислюють оцтовою кислотою до кислої реакції, а потім проводять відгін водяною парою. Дистилят піддають дослідженню

  1. Метод визначення свинцю якісна реакція

a. До краплі розчину на годинниковому склі додають краплю розведеного розчину йодистого калію, отримують жовтий осад, розчинний у надлишку йодистого калію, а також у гарячій воді (при нагріванні розчиняється, а при охолодженні знову випадає у вигляді золотисто-жовтих листочків).

  1. Визначення ТМТД в молоці

b. 2-3 мл досліджуваного молока додають 5 крапель 5% розчину сульфату міді, ретельно змішують. Рідина забарвлюється в синій колір. Потім додають 5-6 крапель сірчаної кислоти (10% розчин); молоко при цьому згортається, синє забарвлення зникає, а при наявності отрути з’являється салатове, яке стає більш інтенсивним при нагріванні

  1. Визначення фосфіду цинку (якісна проба на фосфор)

d. Проба базується на відновленні нітрату срібла фосфористим воднем. У колбу ємкістю 100-150 мл поміщають 50,0 г досліджуваного матеріалу (корм, вмістиме шлунка) і над ним підвішують два фільтрувальні папірці, один із яких змочений розчином нітрату срібла, а інший ацетатом свинцю так, щоб вони не торкались досліджуваного матеріалу та один одного. Потім в колбу додають 15 мл H2SO4 і закривають пробкою. При наявності отрути в матеріалі папірець, змочений нітратом срібла швидко темніє, а змочений розчином ацетату свинцю, не змінює кольору

  1. Метод визначення миш’яку - якісна проба.

a. Вмістиме шлунка або інший матеріал змішують з конц. H2SO4 в співвідношенні 1:1, опускають в одержану суміш шматочки мідного дроту і нагрівають на водяній бані протягом 30 хв. При наявності отрути шматочки мідного дроту покриваються темно-сірим нальотом

  1. Методи визначення цигалотрину

c. визначення в зерні, олії, тканинах тварин, продуктах харчування базуються на екстракції залишків органічним розчинником, очищенні екстракту перерозподілом у системі рідина-рідина з наступним доочищенням на колонці та ідентифікації сполук газорідинною хроматографією з детектором по захопленню електронів і тонкошаровою хроматографією

  1. Метод визначення кухонної солі кількісна проба

a. В склянку поміщають 10 г подрібненого корму або патматеріалу доводять до 100 мл дистильованою водою, ретельно змішують, нагрівають на водяній бані до 80° С. Через 30 хвилин суміш охолоджують до кімнатної температури, періодично струшуючи і фільтрують через складений паперовий фільтр у суху колбу. Для дослідження беруть 25 мл фільтрату, вносять у конічну колбу на 100 мл, додають 1 мл 2% розчину хромату калію і титрують 0,1н розчином нітрату срібла до появи стійкого цегляно-червоного забарвлення.

13. Метод визначення кухонної солі кількісна проба В склянку поміщають 10 г подрібненого корму або патматеріалу доводять до 100 мл дистильованою водою, ретельно змішують, нагрівають на водяній бані до 80° С. Через 30 хвилин суміш охолоджують до кімнатної температури, періодично струшуючи і фільтрують через складений паперовий фільтр у суху колбу. Для дослідження беруть 25 мл фільтрату, вносять у конічну колбу на 100 мл, додають 1 мл 2% розчину хромату калію і титрують 0,1н розчином нітрату срібла до появи стійкого цегляно-червоного забарвлення.

  1. Для визначення залишків перметрину в навколишньому середовищі викор

метод газорідинної хроматографії з детектором по захопленню електронів. Чутливість 0,005 мг препарату в 1 кг досліджуваного продукту. Технічні препарати аналізують з використанням полум’яно-іонізаційного детектора.

  1. Отруєння тварин кухонною сіллю зустрічається

a. при зберіганні та транспортуванні більше 48 год. кислих кормів (жом, силос, кисле молоко) в оцинкованому посуді

b. при завищенні доз, при випоюванні його розчинів, при згодовуванні добової дози за один раз, при недостатку у раціоні легкозброжувальних вуглеводів

c. при зберіганні та транспортуванні більше 24 год. кислих кормів (жом, силос, кисле молоко) в оцинкованому посуді

d. при помилковому згодовуванні свиням і птиці комбікорму для великої рогатої худоби

  1. Органічні похідні миш'як a. амінарсен, атоксил, міарсенол, осарсол, новарсенол

  1. Органічні похідні ртуті гранозан, етилмеркурхлорид, фенілмеркурацетат,

  1. Сполуки ртурі накопичуються. в печінці, нирках, ЦНC

  2. Похідні дихлорфеноксиоцтової кислоти

a. Дихлорфеноксиоцтова кислота (2,4-Д), амінна сіль 2,4-Д (2,4-ДА), диметиламмонієва сіль 2,4-Д (2,4-ДДМА), натрієва сіль 2,4-Д (диканірт), бутиловий ефір 2,4-Д (2,4-ДБ), хлоркротиловий ефір 2,4-Д (кротилін), октиловий ефір 2,4-Д

  1. З організму сполуки міді виділяються

a. слинними, потовими, шлунковими і кишковими залозами

b. з молоком, сечею, фекаліями.

c. через травний канал, в меншій мірі з сечею

d. через кишечник

  1. Препарати дельтаметрину використовуються . у вет мед для боротьби з ектопаразитами

  2. Натрію флюорид (натрію фторид, Na) застосовують як

a. Обробки різних с.-г. культур проти гризучих шкідників

b. універсальні пестициди з вираженими інсектицидними, акарицидними, фунгіцидними, бактерицидними, гербіцидними властивостями.

c. антгельмінтний засоб (індивідуально)

d. для знищення бур'янів на полях, луках, пасовищах, водоймах і як арборициди

  1. Похідні тіокарбамінової кислоти d. тіллам, тіобенкарб, тріаллат, ялан

Патогенез при отруєнні барієм вуглекислим

b. У шлунку реагує із хлористоводневою кислотою і перетворюється в барію хлорид, що добре всмоктується слизовою оболонкою. Вибірково підвищує тонус гладенької мускулатури внутрішніх органів і стінок судин. На серце діє подібно глікозидам наперстянки. Основне значення має розлад функції серцево-судинної системи (з різким підвищенням кров'яного тиску) і травного каналу

Отруєння тварин фтором зустрічається при:

b. надходженні в організм фторвмістимих кормових добавок або отрутохімікатів, а також лікарських засобів.

Патогенез при отруєнні похідними фенолу

b. пригнічення функцій залізовмісних білків, порушення окиснювально-відновних процесів. Продукти розщеплення у малих дозах роз'єднувально діють на окисне фосфорилювання, а у великих дозах – інгібують дихання у мітохондріях печінки. Порушення енергетичого обміну, гальмування синтезу АТФ. Порушення терморегуляції, збіднення глікогеном печінки та інших органів. У крові збільшується кількість метгемоглобіну, розвивається гемоліз формених елементів.

Ртуть з організму виділяється дуже повільно

Соседние файлы в предмете Ветеринарная токсикология