26. Природно-заповідні території розселення

З метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу визначаються ділянки суші і водного простору, які становлять природно-заповідний фонд.

До природно-заповідного фонду належать (за Т. Панченко, О. Сімоновою):

-природні території та об’єкти: біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;

-штучно створені об’єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

До об’єктів природно-заповідного фонду, в яких дозволяється рекреаційна діяльність, належать: національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, біосферні заповідники, а також штучно створені об’єкти.

Національні природні парки створюються на територіях з унікальними природними і найціннішими історико-архітектурними комплексами та об’єктами, які призначаються для проведення природоохоронної, відпочинкової, науково-дослідної та освітньо-виховної діяльності. За основною функцією національні парки поділяються на природоохоронні (ландшафтні), відпочинкові (спортивно-туристичні), історико-архітектурні (археологічні, етнографічні, меморіальні).

Регіональні ландшафтні парки створюються на територіях з типовими (або унікальними) природними та історико-архітектурними комплексами та об’єктами і призначаються для проведення природоохоронної, відпочинкової, спортивно-туристичної та освітньо-виховної діяльності.

В Україні до відомих ландшафтних та дендрологічних парків належать Софіївка, Олександрія, Тростянець.

Біосферні заповідники створюються з метою збереження типових комплексів гіосфери на базі природних заповідників і призначені для природоохоронної, іжнародної науково-дослідної діяльності та відпочинку.

Природні заповідники являють собою ділянки землі та водного простору з

-ікальними або типовими для певної ландшафтної зони природними комплексами, ш повністю вилучаються з господарського використання і мають тільки гиродоохоронні, науково-дослідні та освітньо-виховні функції.

Заказники – це цінні природні території з розповсюдженням корінних видів рослинного і тваринного світу, збереження яких здійснюється шляхом обмеження або заборони не властивої для них господарської діяльності.

До ботанічних заказників належить Панівецька дача (площею 923 га) поблизу Кам’янця-Подільського в долині ріки Смотрич.

Пам'ятки природи – це унікальні природні утворення (озера, водоспади, скелі, печери, групи дерев тощо), які мають особливе естетичне та пізнавальне значення і вимагають захисту від деградації та збереження їх у первісному стані. Унікальною пам’яткою природи є відкрита львівськими спелеологами у 1966 р. найбільша у світі (загальною довжиною понад 160 км) гіпсова печера Оптимістична у Тернопільській області.

Заповідні урочища являють собою відокремлені цілісні ландшафти (лісові, степові, болотні та інші), що мають важливе природоохоронне, наукове та естетичне значення, на території яких забороняється будь-яка діяльність, що порушує природні процеси.

До заповідних урочищ належить Подільська бучина (площею 20 га) у Борщівському районі Тернопільської області, де охороняється унікальний для Подільської височини лісовий масив природної бучини.

27. Концепції аналізу економіки міста та регіону.

28. Теорія економічних циклів.

29. Економічна теорія Д.М. Кейнса.

30. Економічна теорія Дж. Форрестера.

31. Визначення стадії економічного розвитку міста.

32. Вплив суб’єктів управлінської структури на розвиток міста.

33. Стратегічний план розвитку міста.

34. Основні напрямки розвитку міста.

35. Генеральний план об’єкту.

36. Генеральний план міста.

37. Монофункціональні міста України.

33.Еколого-економічні проблеми розвитку малих монофункціональних міст України.

35.Аналіз галузевої структури економічного комплексу міста.

36.Засоби регулювання міською забудовою.

37.Урбанізовані дослідження.

40.Основні етапи покращення економічної ситуації міста.

41.Об’єкти та суб’єкти управління містом.

43.Розрахунок чисельності населення мікрорайону.

44.Розрахунок житлового фонду мікрорайону.

45.Вибір типу житлової забудови.

46.Розрахунок обслуговуючих установ.

47.Схема функціонального зонування території

48.Детальна розробка мікрорайону.

49.Типи забудови мікрорайону.

50.Садибна забудова мікрорайону.

51.Внутрішній простір житлової забудови.

52.Обслуговуючі установи мікрорайону.

53.Торгівельні заклади мікрорайону.

54.Навчальні заклади мікрорайону.

55.Проїзди та пішохідні алеї.

56.Озеленення та спортивний сектор міурорайону.

59.Архітектурно-планувальна організація житлового району та мікрорайону

60.Планування житлової забудови.