Збудник лістеріозу (Listeria monocytogenes)
Лістеріоз (Listeriosis) – інфекційна хвороба тварин і людини. Характеризується септичними явищами, ураженням центральної нервової системи і статевих органів, широко розповсюджена, небезпечна для людини, завдає значні економічні збитки галузі тваринництва. На території України вперше лістеріоз (у свиней) діагностував завідувач кафедри мікробіології Київського ветеринарного інституту Т.П. Слабоспицький (1936).
Діагностика. В лабораторію надсилають трупи дрібних тварин або головний мозок, шматочки печінки, легень, селезінку, нирку, абортований плід та його оболонки, витіки з статевих органів тварин, що абортували, секрет уражених долей вим»я. Від хворих тварин, в період лихоманки, відбирають кров з метою виділення гемокультури. Для серологічного дослідження надсилають проби сироваток крові.
Готують мазки-відбитки, фарбують за методом Грама. У позитивних випадках виявляють грампозитивні поліморфні бактерії. При наявності відповідних компонентів частину мазків досліджують в РІФ. З метою виділення збудника здійснюють посіви на звичайні та елективні живильні середовища (наприклад печінковий агар з вмістом 1% глюкози та 2 – 3% гліцерину, МПА з телуритом калію і сироваткою крові та ін.). Паралельно здійснюють посів на кров»яний агар. Інкубацію здійснюють при 37 о С в мікроаерофільних умовах (10% СО2). При відсутності ознак росту, посіви витримують у термостаті протягом двох тижнів. Частину патологічного матеріалу зберігають у холодильнику і , при необхідності, здійснюють повторні посіви на живильні середовища. При наявності ознак росту, ретельно аналізують його ознаки. При необхідності вивчають біохімічні властивості. Диференціюють збудника лістеріозу від збудника бешихи.
Біологічне дослідження здійснюють на дорослих білих Мишах або мишенятах 5 – 6-добового віку. Суспензію з патологічного матеріалу 1 : 5 чи 2- добову бульйонну культуру збудника вводять 2 – 3 білим Машам підшкірно або інтраперитонеально в дозі 0,2 – 0,3 мл. При наявності збудника миші гинуть на 2 – 6 добу, мишенята – через 18 – 37 год.
Широко практикують також зараження морських свинок у кон»юнктиву (кон»юнктивальна проба), морських свинок або кролів внутрішньошкірно ( внутрішкірна проба).
На кон»юнктиву ока морської свинки наносять 2 краплі бульйонної культури і злегка масажують повіки, користуючись ватним тампоном. Вірулентні штами лістерій обумовлюють гнійний кератокон»юнктивіт, ознаки якого прояаляються на 2 – 4 добу після зараження.
При постановці внутрішкірної проби , на одному з боків вистригають та вводять 0,3 – 0% мл бульйонної культури. Вірулентні штами збудника лістнріозу обумовлюють появу ознак запалення (через 48 год) , некрозу та утворення струпу.
З метою диференціації лістерій в межах їх роду запропоновано викоритовувати пеціальні живильні середовища з вмістом 0,5% активованого вугілля та без нього. На середовищі з активованим вугіллям Listeria monocytogenes, на відміну від інших представників роду, обумовлює гідроліз лецитину.
В процесі лабораторної діагностики хвороби, диференціації збудників бешихи та лістеріозу можуть бути використані також молекулярно-генетичні методи (ПЛР) та відповідні бактеріофаги.
Серологічну діагностику здійснюють шляхом постановки РА та РЗК, використовуючи діагностичні антигени. Результат вважається позитивним в разі виявлення відповідних антитіл у розбавленні 1 : 200 і вище (вівці, кози, свині), - 1 : 400 і вище ( коні, велика рогата худоба) та 1 : 50 і вище (кролі).