Збудник лептоспірозу (Spirocheta interrogаns)
Діагностику лептоспірозу здійснюють на основі клінічних ознак, патолого-анатомічних досліджень, даних бактеріологічного, 461 молекулярно-генетичного (ПЛР), серологічного і гістологічного методів досліджень з урахуванням епізоотологічних показників.
Серед методів бактеріологічної діагностики головним є виявлення лептоспір у досліджуваному матеріалі за допомогою мікроскопії в темному полі (рис.25) або виділення культури збудника і постановки біопроби.
Для прижиттєвої діагностики від хворих тварин відбирають кров і сечу в період гарячки не пізніше сьомого дня від початку хвороби. Для серологічних досліджень кров беруть не раніше ніж за 7 днів після появи перших клінічних ознак хвороби. Після загибелі або забою тварин відбирають серце, нирку.
Виявляють лептоспіри у досліджуваному матеріалі методом темнопольної мікроскопії. У препаратах типу «роздавлена крапля» або «висяча крапля» збудник має форму спіралеподібних тонких сріблястих ниток, кінці яких зігнуті у вигляді гачка й потовщені. При цьому відмічають інтенсивний рух лептоспір
Для підтвердження патогенності виділених культур ставлять біопробу на морських свинках, золотистих хом'яках, кроленятах, і деяких інших тваринах. У лабораторних умовах найчастіше заражають золотистих хом'яків 20—30 — денного віку й кроленят 10—20-денного віку. Морські свинки 3—5-тижневого віку найбільш чутливі до L. icterоhaemorrhagiae, в меншій мірі —до L. pomona і малочутливі до лептоспір інших серологічних груп. Біопробу ставлять також з метою первинного виділення лептоспір, очищення одержаних культур від сторонньої мікрофлори та диференціації виділених культур від сапрофітів. Біопробу вважають позитивною, якщо виді- лено культуру лептоспір із внутрішніх органів і крові серця, а також встановлюють наявність специфічних антитіл у сироватці крові піддослідних тварин, забитих у другому періоді, в титрах не нижче 1 : 10.
Серологічна діагностика лептоспірозу ґрунтується на дослідженні сироватки крові в реакціях мікроаглютинації (РМА) або макроаглютинації (РА) та ІФА. Краплю суміші сироватка + культура досліджують у темному полі мікроскопа. При наявності в сироватці антитіл відбудеться аглютинація лептоспір з утворенням характерних клубочків у вигляді павучків з наступним лізисом склеєних лептоспір (рис .).
Для виявлення лептоспір (експрес-метод) незалежно від серогрупової належності в патологічному матеріалі і об'єктах зовніш- нього. середовища застосовують імунофлуоресцентний метод, у якому використовують флуоресціюючий глобулін лептоспірозний з міче- ними ФІТЦ-антитілами. Лептоспіри, оброблені специфічним глобуліном, в люмінесцентному мікроскопі зберігають характерну їм форму й світяться порівняно рівномірно зеленуватим світлом.
Викорисовують також РЗК, РНГА, реакцію латекс-аглютинації. Сьогодні найбільш широко в лабораторній практиці застосовується ІФА. В Україні розроблено тест - систему DIA – Leptospirosis – V (тест – система для визначення антитіл класу IgG до патогенних штамів Leptospira icterohaemorrhagiaе в сироватці крові великої рогатої худоби.