4. Серцевий цикл.

Скорочення серцевого м’яза називають систолою, а розслаблення – діастолою.

Під час систоли відбувається звільнення порожнин серця від крові, а під час діастоли – наповнення їх кров’ю.

Послідовно змінюючи одна одну, вони складають серцевий цикл.

Серцевий цикл – це сукупність електричних, механічних і біохімічних процесів, які відбуваються в серці протягом одного повного скорочення та розслаблення.

Початком кожного серцевого циклу вважають систолу передсердь (ліве передсердя скорочується трохи пізніше, ніж праве), яка триває в середньому 0,1 с.

Під час систоли передсердь тиск в їх порожнинах підвищується, що і забезпечує виштовхування з них крові.

5. Систолічний та хвилинний об’єм серця.

Систолічний об’єм – це кількість крові, що викидається шлуночками при одній систолі.

Він залежить від розмірів серця, сили скорочень серцевого м’яза і від кількості крові у шлуночках на початку скорочення.

Об’єм крові, що перекачується шлуночками серця за одну хвилину, називають хвилинним об’ємом серця.

6. Звукові та механічні явища при скороченні серця.

Робота серця супроводжується звуковими (серцеві тони) та механічними (серцевий поштовх) явищами.

Тони серця – це високочастотні (до 1000 Гц) звукові коливання, що виникають при роботі серця та реєструються на поверхні грудної стінки.

Тони серця можна вислухати за допомогою фонендоскопа (аускультація).

Перший тон виникає на початку систоли шлуночків (систолічний), він більш глухий, протяжний і низький (нагадує “бу-у-у”); другий тон прослуховується на початку діастоли шлуночків (діастолічний), він короткий і дзвінкий (нагадує звук “туп”).

Походження першого тону пов’язано з коливанням стулок атріо-вентрикулярних клапанів і сухожильних ниток, які їх утримують, а також скороченням всієї маси мускулатури шлуночків.

Другий тон викликаний закриванням півмісяцевих клапанів серця на початку діастоли шлуночків, коли тиск у них стає меншим, ніж в аорті та легеневій артерії.

Серцевий поштовх – проявляється коливанням грудної стінки внаслідок удару об неї серця та як результат зміни його форми (від еліпсовидної до круглої).

Причиною виникнення серцевого поштовху є також збільшення щільності міокарда.

Серцевий поштовх добре відчувається рукою, коли притиснути долоню чи пальці до грудної стінки на рівні ліктьового суглоба ліворуч у ділянці 3–4 міжреберних проміжків у великої рогатої худоби та 4–5 – у коней.

Серцевий поштовх буває двох видів: у дрібних тварин – верхівковий, а у великих – бічний.

7. Біоструми серця.

Електричні потенціали виникають в серці в результаті різниці величини зарядів між збудженою та не збудженою ділянками.

Їх можна виявити за допомогою електрокардіографа, електроди якого накладають на поверхню тіла тварини (ділянка грудини, серце, кінцівки, хвіст та інше).

Цей метод застосовують для визначення серцевої діяльності у тварин у зв’язку з їх адаптацією (в комплексах), тренуваннями, вивченням інтенсивності обміну речовин.

Для отримання електрокардіограми на паперовій стрічці чи на моніторі комп’ютера використовують електрокардіографи різних типів.

8. Електрокардіограма (ЕКГ)вперше була записана Віллемом Ейнтховеном у 1903 році.

ЕКГ у здорових тварин складається з окремих зубців (P, Q, R, S, T ) та інтервалів між ними.

Зубець Р відображає деполяризацію правого та лівого передсердь. У коней та великої рогатої худоби він інколи буває роздвоєним, що пояснюється неодночасним збудженням передсердь.

Комплекс QRS має найбільшу амплітуду та відображає деполяризацію шлуночків у момент їх систоли.

Інтервал P–Q показує час проведення збудження від передсердь до шлуночків.

Інтервал S–T характеризує час збудження шлуночків в момент систоли,

зубець Т – реполяризацію шлуночків,

період T–P – загальна діастола.