2. Сутність та завдання трудового виховання учнів.
Трудове виховання – компонент всебічного розвитку особистості. Його мета: виховати любов до праці, сформувати відповідні уміння та навички. Праця – це основне джерело матеріального та духовного багатства суспільства. Ушинський підкреслював, що праця є основою розумового, морального, естетичного та фізичного розвитку. Проблему трудового виховання досліджували Коменський, Локк, Песталоцці, Дістервег, Ушинський; із сучасних науковців – Атутов, Болдирєв, Мар’єнко, Сухомлинський, Макаренко, Піскунов.
Трудове виховання – це процес організації та стимуляції різної трудової діяльності учнів та формування у них трудових умінь і навичок.
Трудове вих. - це процес затучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно-корисної праці з метою передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці. Людина розвивається духовно і фізично тільки в процесі праці. Без праці вона деградує. У процесі фізичної праці в учнів розвивається мускулатура, координація і точність рухів, зграбність сила, витривалість. Праця сприяє розумовому розвитку. Трудове виховання здійснюється в усіх видах праці, передусім у навчальній праці. Трудове навчання від першого класу і до закінчення школи. Виховна ефективність праці зростає при умові, що учні самі є її організаторами. Виховувати любов до праці, формувати труд, уміння і навички треба починати з раннього віку. Трудове навчання - це спеціально організований педагогічний процес, направлений на вироблення у школярів трудових умінь і навичок, прийомів трудової діяльності.
Професійна орієнтація - ознайомлення учнів з різними професіями і надання допомоги у її виборі. Трудове виховання - це цілеспрямована діяльність педагогів, по формуванню у школярів бажання та потреби, а також звички та вміння працювати.
При організації розумової праці необхідно враховувати біоритми. 3 8-12 год. найбільша активність, до 16 - спад. 16-22 підйом активності, з 22-різкий спад. Дотримування режиму праці і відпочинку: молодші - 1 година, середні класи - 1.5 години, старші - 2 години.
Функції трудового виховання:
- краще розвиває розумові здібності;
- впливає на моральний розвиток;
- розвиває відносини взаємної відповідальності у колективі, гуманне ставлення членів колективу один до одного;
- допомагає життєвому самовизначенню, правильному вибору професії і самоствердженню взагалі.
Завдання трудового виховання:
(за „Концепцією дванадцятирічної школи”)
ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва;
ознайомлення учнів з основними технологічними процесами;
ознайомлення учнів з основами технічної творчості;
ознайомлення учнів з основами сільськогосподарського виробництва;
ознайомлення учнів з основами дизайну;
ознайомлення учнів з основами декоративно-ужиткового мистецтва;
вироблення в учнів навичок роботи зі знаряддями праці різних видів досконалості;
формування технолого-конструкторських, економічних, екологічних знань та умінь;
виховання діловитості та підприємливості;
виховання господарської відповідальності;
виховання готовності до праці в умовах ринкової економіки.
Основні види діяльності школярів:
- пізнавальна (засвоєння основ наук), виготовлення наочності, праця на пришкільних ділянках;
- ручна праця (в початкових класах), праця в навчальних майстернях (в середніх класах), виробнича праця (в старших класах);
- самообслуговування;
- суспільно-корисна праця: благоустрій шкільної території, збір металобрухту, озеленення вулиць;
- виробнича праця: створення матеріальних цінностей, за які діти отримують кошти.
Форми організації трудової діяльності:
створення постійних чи тимчасових учнівських ланок для виконання роботи;
накопичення та розвиток трудових традицій в школі („Свято праці”, „Подарунок рідній школі” тощо);
створення виробничих кооперативів;
індивідуальні трудові доручення;
літні трудові об’єднання учнів;
праця в сім’ї.