Профорієнтаційна робота у школі.
Профорієнтація - це частина трудового виховання, це система науково-практичної підготовки учня до вибору професії.
Мета - підготувати підростаюче покоління до свідомого вибору професії.
Необхідно враховувати мотиви вибору професії, суспільну значимість професії, бажання та інтерес, готовність до професії, сімейні традиції, поради батьків, педагога. Складові компоненти:
профосвіта - учні отримують уяву про суть і значимість різних професій. Найбільш поширеними методами в школі є бесіди про професії, екскурси на виробництво.
профконсультація - на основі аналізу стану здоров'я, анатомо-фіз'юлогічних і соцііЗльнєьпсихологічних якостей особистості рекомендувати учням спеціатьності які для них підходять.
професійний відбір - ним займаються спеціалісти учбових закладів і виробництва. За їхніми рекомендаціями учні оберають професії.
профадаптація - гфистосування молодих людей необхідним робочим інструментом, створення сприятливого мікроклімату в колективі для молодих працівників.
Система профорієнтації учнів покликана підвести їх на час закінчення школи до обдуманого вибору професії.
Основні завдання:
ознайомлення учнів з характером і особливостями різних професій і спеціальностями із змістом трудової діяльності кожної з них;
надання допомоги школярам у виявленні своїх індивідуальних нахилів;
створення умов для практичного ознайомлення з якомога більшою кількістю спеціальностей.
Професійна діагностика - система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її прсіфетлйно-значутцих атастивостей і якостей.
В школі учні мають отримати:
- загально трудову підготовку: уміння та навички для будь-якої професії;
- загальновиробничу підготовку: відомості про науково-технічний прогрес та основні галузі виробництва, знання основ економіки та організації праці;
- спеціальну підготовку: уміння і навички з обраної спеціальності.
Мета профорієнтаційної роботи в школі: допомогти учням обрати професію, яка відповідає інтересам, потребам, здібностям, нахилам учня.
Етапи профорієнтаційної роботи в школі:
профорієнтаційна інформація: ознайомлення учнів з різними видами професій і з вимогами до них. Форми: бесіда, зустріч, екскурсія на виробництво;
профдіагностика: за допомогою різних методів дослідження батьки, вчителі, класні керівники, психологи повинні допомогти учням визначитись, до якого виду діяльності у них виявились здібності;
профконсультація: проводять психологи та класні керівники, розповідаючи дітям, їхнім батькам, до якого виду діяльності у них виявилися здібності;
профвідбір: його проводять під час вступу до деяких вузів;
профадаптація: закріплення випускника на місці своєї роботи.
Задатки => умови для їхнього розвитку => здібності => талант (вищий рівень розвитку здібностей) => геніальність (найвищий рівень розвитку здібностей).
Сутність та завдання естетичного виховання.
Естетичне виховання - складова частина виховання, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх серах діяльності людини.
Естетика - методологічна засада естетичного виховання. Сутність полягає в формуванні творчо активної особистості, здатної сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне за законами краси. Естетичне виховання тісно пов'язане з іншими сторонами виховання: розумове, фізичне, трудове.
В процесі естетичного виховання важливо навчити учнів розуміти і сприймати красу. Під час естетичного сприймання виникають певні емоції.
Джерела естетичного виховання: твори образотворчого мистецтва (розвивається фантазія), музика художня література (інтелект), театр, кіно, телебачення, цирк, природа, події суспільного життя, оформлення побуту.
Завдання естетичного виховання:
1. виховання естетичних почуттів і сприйняття.
2. формування естетичних понять, суджень, оцінок, естетичного смаку.
3 виховання естетичної активності дитини.
4. розвиток творчих та художніх здібностей дітей, їх інтересів і нахилів у різних галузях мистецтва
Одним із головних шляхів естетичного виховання є навчатьна робота.
У багатьох школах створено малі академії народного мистецтва, університет народознавства, товариство народних умільців, фольклорні ансамблі, уроки на природі
Велику роль відіграють предмети естетичного циклу (малювання, співи). На розв'язування завдань естетичного виховання спрямовані позакласні роботи. Важливу роль відіграє сім'я - належне оформлення бібліотеки, картини.
Естетичне виховання має такі розділи:
1. естетичне виховання на уроках.
2. естетичне виховання в системі позакласної роботи. Естетична просвіта і розвиток інтересів учнів (різні гуртки), розвиток дитячої художньої самодіяльності.
3. естетичні праці - популярні в школі гуртки випалювання, різьби по дереву, вони несуть в собі естетичні елементи — дитина отримує задоволення від того, що створює матеріальні цінності.
4. естетика повсякденного життя - оточення людний, обстановка, обладнання приміщення, одяг - впливає на естетичний смак.
Естетичне відношення між людьми - основа естетичного повсякденного життя.
У шкалах вивчається курс народознавства. Учнів треба знайомити з народними піснями фольклором, традиціями, обрядами.
Головна роль естетичного виховання у молодших класах належить гр.і Суть гри полягає в тому, що в ній важливо не результат, а сам процес переживання, пов'язаний з ігровими діями.
Засоби естетичного виховання: література, музика, образотворче мистецтво, кінематограф, природа, оформлення школи, зовнішній вигляд учнів та учителів тощо.