11.Практичні методи музичного навчання.

12. Класифікація методів музичного навчання і виховання.

13. Основні принципи навчання музики у школі (б. Асаф’єв, н. Гродзенська, с. Шацький, в. Шацька, о. Апраксіна, д. Кабалевський)

Засновник радянської музичної педагогіки Б.Асаф’єв основними принципами  навчання музики в школі вважав: 1) контраст у музиці та музичному вихованні; 2) художність (збагачення музичної свідомості); 3) імпровізацію.

Пізніше Н.Гродзенська акцентувала увагу на розвитку музичного сприйняття учнів, в основі якого є єдність виконавської та музично-пізнавальної діяльності, взаємозв’язок різних форм роботи, розвиток музичних асоціацій. Однією з перших у вітчизняній музичній педагогіці вона висунула тезу про комплексність масової музичної освіти. За С.Шацьким  у центрі музичної освіти мають бути такі положення: 1) ключовими позиціями виховного процесу є фізична праця, розумова діяльність, мистецтво та гра; 2) виховання дітей має відбуватися у соціальному середовищі (“відкрита” школа); 3) в основі керівництва школою має бути принцип демократизму (співробітництво учителів і вихованців; самоврядування школярів; педагогічний колектив – організація колег-однодумців); 4) учитель має бути не тільки організатором шкільного процесу, а й організатором життя дитини; 5) ядром, що організує шкільне життя, є естетичне виховання, яке охоплює світ прекрасного (музику, живопис, театр, “ужиткове” мистецтво тощо) і в  поєднанні з трудовим вихованням є каталізатором творчих потенцій особистості та колективу.

В. Шацька проголосила такі тези про основи музичного виховання дітей у загальноосвітній школі: ознайомлення учнів з кращими зразками музичної творчості - основа ідейного та морального виховання, формування музичного смаку;  емоційний відгук на музику формується разом із розвитком спеціальних музичних здібностей; першою умовою розвитку  цих здібностей є правильний відбір музичних творів (за змістом, художніми якостями, доступністю).

Розвиток дидактичних принципів у музичній педагогіці продовжила та поглибила О.Апраксіна. Провідною педагогічною концепцією О.Апраксіної є комплексний підхід до навчання та розвитку, коли без оволодіння навичками музикування неможливе повноцінне засвоєння естетичних критеріїв музики.

Значну  роботу щодо створення першої уніфікованої програми з музики здійснив Д.Кабалевський. Він вважав, що без перегляду основних принципів викладання музики, без значного розширення змісту та завдань уроків школа не може виконувати тих вимог, які висуває до неї життя.

В основу музичного виховання Д.Кабалевський ставив такі принципи та положення:

1.  “три кити” – пісня, танок, марш – це три основні сфери музики;

2.  “опора на “трьох китів” встановлює природний зв’язок шкільних занять музикою з повсякденним життям”;

3.  “усі побічні, вторинні теми підкоряються основним темам та вивчаються у зв’язку з ними” ( тобто тематичне планування);

4.  “слід не навчати школярів музичної грамоти, а формувати музичну грамотність дітей як здатність сприймати музику,  як живе образне мистецтво”;

5.  розвивати в учнів “вміння чути музику та розмірковувати про неї”.