ІНСТИТУТ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

М Е Т О Д И К А

роботи з гуманітарних питань

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Частина друга

Одеса – 2010

Посібник " Методика роботи з гуманітарних питань" частина - друга рекомендовано кафедрою військово-спеціальної підготовки для студентів факультету підготовки офіцерів запасу (протокол № від січня 2010 р.).Підготовлено викладачами кафедри Лакомським В.Є. Шуріновим В.В. За загальною та технічною редакцією зав. кафедрою Пилипчука В.П.

Посібник складається з п’яти окремих тем занять:

Сутність процесу виховання воїнів ЗС України., Морально-психологічне забезпечення бойової готовності підрозділу, військової дисципліни,

організація гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення особового складу підрозділу ,морально-психологічна підготовка особового складу взводу в воєнний час.

У зазначених темах розглядаються питання змісту вихованн,принципи і методи виховання та їх характеристика, Морально-психологічне забезпечення бойової готовності підрозділу, внутрішньої та вартової служби , військової дисципліни та профілактика правопорушень методика індивідуально-виховної роботи,організація гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення особового складу підрозділів, складання план-конспекту проведення заняття з гуманітарної підготовки,страх,паника та шляхи їх подолання,основний зміст роботи командира взводу щодо попередження бойових психічних травм та надання першої психологічної допомоги.

Сутність процесу виховання воїнів зс України

З М І С Т

ВСТУП

В процесі навчання воїнам не тільки передають знання, навички і вміння, але і формуються в них певні якості, а також необхідні звички для успішного виконання службових обов’язків.

В цьому об’єктивно проявляється єдність навчання і виховання. Однак, виховання не можна звести до процесу навчання. Розглядаючи процес навчання і виховання в цілому, ми повинні мати на увазі і їх відносну самостійність і розрізненість.

Хоч виховання має велику схожість з навчанням, воно ні в якому разі не синонім навчання.

ВИХОВАННЯ – процес більш широкий, складний і важкий. Воно має свої специфічні закономірності. Цим обумовлюється відносна самостійність вивчення сутності, принципів, методів і форм виховання воїнів ЗСУ. Виховання військовослужбовців грає визначальну роль у забезпеченні їх самовідданого і компетентного виконання святого обов’язку перед Батьківщиною.

Воно закономірно вважається пріоритетним напрямом службової діяльності кожного без виключення командира.

Тому готовність і підготовленість офіцера здійснювати виховну роботу у підрозділі відповідно до загальних цілей виховання та в інтересах рішення поставлених задач виступає визначальним фактором підтримки високої бойової готовності підрозділу

Актуальність теми заключається у тому, що тільки оволодівши і пізнавши в комплексі всю теорію виховання, можна стати справжнім вихователем і успішно вирішувати задачі по вихованню молодих воїнів, задачі по зміцненню оборони країни і забезпечення державної безпеки як однієї з найважливіших функцій держави.

"Виховання – справа совісті; Освіта – справа науки. Пізніше, вже в склавшійся людині обидва ці види пізнання доповнюють один одного" говорив В. Гюго.

"Виховання є мистецтвом, а не ремеслом…" говорив Л.М. Толстой.

Сутність процесу виховання військовослужбовців

Виховання особового складу ЗСУ – невід’ємна частина виховання всього народу.

Воно являє собою багатосторонній процес розвитку особистості кожного воїна і військових колективів в цілому.

Організується цей процес у відповідності з вимогами держави на основі даних багатьох наук.

Успіх у виховній роботі багато в чому залежить від того, на скільки командир, заступник командира з виховної роботи, активісти знають ідейно-теоретичні і військово-наукові основи цього процесу, професійно і правильно використовують його рекомендації.

Військово-науковою основою виховання воїнів являється найважливіші положення військової доктрини України.

Вони відображені у військовій присязі, військових статутах та інших керівних документах.

Виховання особового складу ЗСУ обумовлюється запитом військової практики; потребами сучасної війни, рівнем розвитку держави.

Сутність виховання можна уявити як єдиний процес взаємодії вихователів, які здійснюють цілеспрямований вплив на воїнів і військові колективи і тих, кого виховують, що сприймають ці дії і виробляють на цієї основі стійкі принципи і звички поведінки.

Схематично цей процес можна уявити у наступній схемі:

Схематична модель процесу виховання.

Зміст

виховання

Микросередовище

Вплив

вихо-вателя

Самовиховання

спадкоємність

Особистість

Друзі, військовий колектив

відношення особистості до виховання

Якості, які треба сформувати

Знання, мотиви, навички переконання Вміння звички

Виховання воїнів – це процес цілеспрямованого, систематичного та організованого педагогічного впливу на свідомість, почуття, волю воїнів з метою формування в них наукового кругозору, високих моральних, бойових та професійних якостей, розвитку та самовдосконалення фізичних сил, психологічних якостей та звичок поведінки.

Виховання нерозривно пов’язано з навчанням, але разом з тим має відносну самостійність та специфічні особливості за метою, принципами, методами, формами.

Виховання, як і навчання, двобічний процес, який здійснюється при активній взаємодії вихователів та тих ,кого виховують. Вихователь при цьому виступає організатором та керівником процесу виховання.

Суб’єкт виховання – колективний. Це командири, актив підрозділу та безпосередньо військовий колектив.