1. Предмет макроекономіки

Макроекономіка - комплекс знань, поглядів, ідей, пояснюючих функціонування економіки як єдиного цілого на відміну від мікроекономіки, яка досліджує поведінку господарюючих суб'єктів (індивіда, фірми) виробництво, ціни, попит і пропозицію на рівні окремої фірми або окремого ринку. Предметом макроекономіки виступає механізм функціонування всього народного господарства, чинники, які визначають його зміни у короткостроковій і довгостроковій перспективі та способи впливу на народногосподарські процеси з боку держави.Це визначення фіксує чотири головні особливості макроекономічного аналізу:І. Об'єкт дослідження - економіка в цілому.2. Чинники, які впливають на економічний розвиток. Саме ці чинники викликають коливання економічної активності та народжують проблеми, які вимагають вирішення.3. Наслідки дії цих чинників неоднакові у короткостроковому та довгостроковому періодах.4. Складовим елементом макроекономічного аналізу є розробка заходів економічної політики держави.

Макроекономіка досліджує результати та наслідки сукупної діяльності усіх учасників економічного життя суспільства.

Макроекономічний аналіз піддає аналізу найбільш суттєві зв'язки у суспільному виробництві, абстрагуючись від особливостей поведінки окремих ринків. Якщо мікроекономіка дає відповіді на більш конкретні питання (наприклад, як функціонує молодіжний ринок праці, які його особливості), то макроекономіка навпаки - абстрагується від цих особливостей та прагне з'ясувати, пояснити найбільш глибинні причини, що викликають зміни у виробництві в цілому, зміни темпів його зростання, вплив інфляції на виробництво та зайнятість, вплив міжнародних факторів на внутрішню економічну рівновагу і таке інше.

Макроекономіка виділяє в економіці агрегати (наприклад: бюджетна та податкова система, кредитно-грошова система, сукупний попит, сукупна пропозиція), що охоплюють усе народне господарство, вивчає чинники, які впливають на агрегати, досліджує зв'язки між ними, їх взаємний вплив.

Наступна відмінність мікро- так макроаналізу полягає в тому, що мікроекономіка вивчає тільки реальний сектор економіки, макроаналіз розглядає і монетарний (грошовий сектор), досліджує проблеми взаємодії та взаємовпливу цих секторів.

Всі явища та процеси, що вивчає макроекономіка, аналізуються представниками різних напрямків економічної думки, які по різному пояснюють закономірності розвитку економічного життя суспільства. Можна назвати такі економічні школи: класична, неокласична, кейнсіанство, неокенсіанство, монетаризм, інституціоналізм, теорія суспільного вибору.

Дискусії різних шкіл макроекономіки ведуться навколо ключового питання: чи припустиме державне втручання у вільний, ринковий рух економіки, у яких формах і межах воно припустиме, до яких наслідків призводить? При цьому об'єктом дослідження усіх шкіл є три головні економічні проблеми: зайнятість, інфляція, економічне зростання.

Досліджуючи економіку країни як єдине ціле, макроекономіка виділяє у ній чотири економічних суб'єкти:1. Сектор домогосподарства - він об'єднує всі приватні сімейні осередки, які діють для задоволення власних потреб. Домашні господарства виступають як фізичні та юридичні особи, що є власниками факторів виробництва - робочої сили, майна, землі тощо. Домогосподарства пропонують на ринку робочу силу, здають в оренду майно, землю і отримані доходи використовують на задоволення власних потреб, частку доходів домогосподарства можуть заощаджувати. Таким чином, домогосподарства виявляють три види економічної активності: пропонують фактори виробництва, споживають частину отриманого доходу, купуючи товари особистого споживання, заощаджують частку доходів. 2. Підприємницький сектор об'єднує всі фірми країни, він пред'являє попит на ресурси, пропонує вироблені товари та послуги, здійснює інвестування.3. Державний сектор об'єднує всі державні інституції. Він виробляє суспільні блага та надає послуги, які ринок виробляти та надавати не буде: будівництво шляхів, мостів, забезпечення суспільного порядку, розвиток фундаментальних наук, охорона довкілля, благоустрій вулиць, парків тощо. Держава також здійснює і підприємницьку діяльність (на підприємствах, що є власністю держави). Для підтримки підприємницького сектору держава може надавати підприємствам дотації та субвенції. Для підтримки домогосподарств держава надає пенсії, стипендії, грошову допомогу. Ці видатки називаються трансфертними платежами.4. Закордонний сектор об'єднує економічних суб'єктів, що знаходяться за межами даної країни. Закордонний сектор впливає на національну економіку завдяки взаємо обміну товарами, послугами, капіталом, валютами.

2. Методи макроекономіки:

а) макроекономічні моделі: сутність та роль в макроекономічному аналізі та прогнозуванні.

Економісти намагаються скласти уявлення щодо економіки, використовуючи економічні моделі. Економічна модель - спрощене відображення дійсності за допомогою рівнянь та графіків, які описують взаємозв'язки різних змінних. Економічна модель розкриває зв'язки між економічними змінними. У моделях використовуються два типи змінних: екзогенні та ендогенні змінні.Екзогенні змінні вводяться ззовні, їх значення відоме до початку побудови моделі.Ендогенні змінні формуються "в середині " моделі , вони є наслідок її рішення. Інакше кажучи, значення екзогенних змінних задаються до початку побудови моделі, значення ендогенних змінних визначаються в ході розрахунків по моделі. Модель дає можливість зрозуміти, як екзогенні змінні впливають на ендогенні.

Екзогенні Змінні

Модель

Ендогенні змінні

Розглянемо, як будується модель ринку хліба.

Економіст вважає, що величина попиту на хліб Qd залежить від ціни хліба Pb та сукупного доходу Y. Ця залежність може бути показана рівнянням: Qd = D(Pb, Y)

Економіст вважає, що кількість хліба, яку будуть пропонувати пекарні Qs залежить від ціни хліба Pb та ціни муки Pf : Qs = S(Pb ,Pf)

Нарешті, економіст вважає, що ціна хліба буде змінюватись так, щоб забезпечити рівновагу попиту і пропозиції хліба: Qs = Qd.

Ці три рівняння складають модель ринку хліба.

У цій моделі екзогенними змінними є дохід споживача та ціна муки ендогенними - попит і пропозиція хліба та його ціна. Модель показує, як зміни однієї екзогенної змінної впливають на ендогенні змінні. Так, якщо ціна борошна зросте, пропозиція хліба зменшиться, рівноважний рівень ціни зросте.

Головна проблема при складанні моделі - відділити другорядне від важливого.

Існують два класи моделей:Роз'яснюючи моделі застосовуються для аналізу сутності економічних явищ та процесів. Вони можуть бути ретроспективними (пояснюють процеси, що вже відбулися) та прогнозними.

Моделі економічної політики пояснюють, до яких результатів можуть привести різні варіанти економічної політики. Наприклад, макроекономісти досліджують вплив бюджетно-податкової політики на національні збереження або роль кредитно-грошової політики у підтриманні стабільних цін. Треба пам'ятати, що не існує єдиної моделі, здатної відповісти одразу на всі питання, тому макроекономісти використовують різні моделі, кожна з яких вирішує певну задачу.

Позитивний та нормативний аспекти макроаналізу

Позитивний аналіз вивчає "те, що є." Позитивний аналіз на дає оцінки тим явищам, які вивчає. Так, досліджуючи рівень та динаміку інфляції, безробіття, позитивний аналіз не дає їм оцінки - чи цей рівень надто високий, не дає рекомендацій до його зниження. Макроекономічний аналіз базується на вивченні змінних показників, які контролюються урядом, наприклад, податкова ставка, ставка позичкового проценту, на статистичних дослідженнях макропоказників, таких як валовий національний продукт, національний дохід і таке інше. Макроекономісти досліджують зв'язки між ними, створюючи власні концепції того, як одне явище впливає на інше. Економісти приділяють значну увагу тому, щоб не було теоретичних суперечностей у пропонованій ними концепції, і значно менше - чи не протирічать встановлені ними зв'язки реальності.

Треба з'ясувати, перевірити, наскільки можна вважати достовірним позитивне аналітичне дослідження. Необхідність такої перевірки обумовлена тим, що на основі позитивного аналізу будується економічна політика. Складнощі такої перевірки обумовлені наступним:По-перше макроекономісти, які пропонують ту чи іншу концепцію, мають свої погляди, ідеї, свої уяви - політичні, ідеологічні, соціальні. Тому існує значна кількість концепцій, які по різному пояснюють взаємозв'язок та взаємовплив змінних.По-друге, ми вже відмічали, що створюючи моделі, макроекономісти керуються принципом "за іншими рівними умовами" , згідно з яким показники, які не входять до моделі, розглядаються як незмінні. Але в реальності вони також є змінними і впливають на ті явища, зв'язки, які розглядаються в моделі.

Нормативний аспект аналізу базується на поясненні того, що і як повинно відбуватися. Такий аналіз передбачає ціннісні оцінки: що добре, а що погано, припустиме чи ні. У різних макроекономістів ці оцінки можуть суттєво відрізнятися, відповідно до тих теорій, концепцій, які створив чи поділяє той чи інший економіст. Відповідно, різні макроекономісти дають уряду різні рекомендації щодо макроекономічної політики.