11.Ввп та суспільний добробут

ВВП - це виражена в ринкових цінах кінцева вартість товарів та послуг, створених протягом року на території даної країни національними та іноземними виробниками

Реальний ВВП на душу населення

ВНП є достатньо точним показником рівня розвитку економіки. Але ВНП не відбиває рівень життя населення. У цьому аспекті більш інформативним є такий показник, як реальний ВНП на душу населення:

Реальний ВНП

ВНП на душу населення = ---------------------------------

Чисельність населення країни

Та навіть цей показник дуже приблизно відбиває рівень життя населення. Так, у Радянському Союзі у 1986 році величина ВНП на душу населення була другою після США, та це не означає, що рівень добробуту населення у СРСР був удвічі нижчий, ніж у США. ВНП - це вартісний показник, він безпосередньо не відбиває структури суспільного виробництва, а у СРСР переважну частку виробленої продукції складали не товари особистого споживання, а товари, призначені для виробничого споживання.

До того ж, він не відбиває розподіл доходів між різними верствами населення.

Елементи суспільного добробуту, що не враховує ВВП

ВНП не може бути показником економічного добробуту населення за такими причинами:

- У суспільстві існують елементи натурального господарства, неринкова діяльність, результати якої не фіксуються в макропоказниках , хоча і підвищують добробут населення.(послуги домогосподарки, ремонт житла, самостійне виготовлення одягу, продукти з присадибних ділянок, які не призначені для продажу, тощо).

- У ВНП не враховано діяльність тіньового сектора економіки, який у розвинених країнах складає від 5 до 15% офіційного ВНП, в Україні -40 - 60%.

- ВНП не враховує зміни якості товарів, зміни його розподілу.

- ВНП не відбиває такі важливі характеристики добробуту населення як стан довкілля, доступність освіти, житлові умови, умови праці та відпочинку, рівень медичного обслуговування та його доступність. Ці недоліки долає показник СНР ООН "чистий економічний добробут". Показник "чистий економічний добробут" як раз і відбиває стан довкілля, доступність та якість освіти і медичного обслуговування, наявність вільного часу як умови інтелектуального та духовного розвитку людини.

12.Сукупний попит

Сукупний попит - це залежність між кількістю виробленої продукції, на яку пред'являється попит і загальним рівнем цін. Існує і таке визначення: сукупний попит - це модель, графічно представлена кривою сукупного попиту AD, яка показує різні обсяги товарів та послуг, тобто реальні обсяги національного виробництва, які економічні агенти (споживачі, підприємства і держава) готові придбати при будь якому рівні цін. Інакше кажучи, сукупний попит AD (aggregate demand)- це сума попитів домогосподарств, фірм, уряду та іноземців. Він складається з споживчого попиту C, інвестиційного попиту I, попиту з боку держави (уряду) G, чистого експорту Xn. Інакше кажучи, сукупний попит можна визначити, обчислюючи ВНП за методом потоку витрат: AD = C + I + G + Xn

Залежність між сукупним попитом і рівнем цін є зворотною, тому крива сукупного попиту AD має від'ємний нахил.

Рух вздовж кривої AD відбиває зміну величини сукупного попиту в залежності від динаміки загального руху цін. Найпростіший вираз цієї залежності можна отримати з рівняння кількісної теорії грошей (рівняння І.Фішера): MV = PY , де P - загальний рівень цін в економіці, Y - реальний обсяг продукції, на яку є попит,M - кількість грошей в економіці,V - швидкість обігу грошей.

ми можемо пояснити від'ємний нахил кривої сукупного попиту так: чим вищий рівень цін, тим менші реальні запаси грошей, тому зменшується величина попиту. На рух вздовж кривої попиту впливають цінові чинники. Це пояснюється дією трьох ефектів. Три види ефектів: ефект ставки відсотка, ефект багатства або реальних касових залишків, ефект імпортних закупівель.1. Ефект ставки відсотку: чим ставка відсотку вище, тим менше величина сукупного попиту. Рівень цін і відсоткова ставка пов'язані між собою: якщо зростає рівень цін, зростає і відсоткова ставка. Як що величина грошової маси є стабільною, при зростання цін на товари попит на гроші зростає, а це підвищує ставку позичкового відсотку. Кредит стає дорогим, а це знижує інвестиції. при зростанні ставки відсотку зменшується інвестиційний і споживчий попит, тому зменшується і величина сукупного попиту.2.Ефект багатства або реальних касових залишків.Якщо ціни зростають, то реальна цінність, або купівельна спроможність фінансових активів, таких як збереження або облігації, зменшується. Припустимо, у вас є фінансові активи у 50 тисяч гривень. Якщо рівень цін зріс на 20%, то якою буде реальна цінність ваших 50 тисяч? Вона дорівнюватиме 40 тисячам, ви можете відмовитись від придбання якихось товарів, величина сукупного попиту зменшиться. І навпаки - якщо рівень цін знизиться, цінність ваших фінансових активів зросте, зросте і величина сукупного попиту.3. Ефект імпорту. якщо споживачі надають перевагу імпортованим товарам, величина сукупного попиту зменшується. Причинами такої переваги може бути нижчий рівень цін на імпортні товари, вища їх якість, привабливий зовнішній вигляд тощо. Країна повинна захищати свій ринок розумною політикою протекціонізму та підвищенням конкурентоспроможності вітчизняних товарів.Зміну рівня цін за іншими незмінними умовами графічно показано рухом вздовж кривої AD.

Нецінові фактори сукупно попиту та їх вплив на його криву

:1. Витрати споживачів. Вони можуть змінюватися незалежно від рівня цін. Що може призвести до зміни витрат?- Добробут споживачів. Якщо добробут зростає, зростає і сукупний попит, крива AD зсувається праворуч і навпаки.- Очікування споживачів: якщо вони очікують, що в майбутньому їх дохід зросте, вони сьогодні купують товарів більше і навпаки. - Заборгованість споживачів. Якщо споживачі значну кількість товарів придбали в кредит, частка їх доходів піде на погашення боргу, тому вони змушені утримуватись від купівель.- Податки з населення. Якщо податки зростають, сукупний попит зменшується.2. Інвестиційні витрати. Що впливає на інвестиційну активність? - відсоткова ставка. Але мова йде не про зміну ставки відсотку внаслідок зміни рівня цін, а з інших причин. Так, якщо зменшилась грошова маса, відсоткова ставка зростає, а інвестиційний попит зменшується і навпаки; - очікувані прибутки від інвестицій;- податки з підприємств;- наявність на ринку нових технологій та можливість їх придбання;- наявність надлишкових виробничих потужностей. 3. Державні витрати. Якщо державні закупки зростають, зростає і сукупний попит. 4. Чистий експорт. Якщо експорт більше імпорту, це означає, що на нашу продукцію зростає попит в інших країнах.