- •1.Практична функція макроекономіки.
- •2.Об'єкт та предмет макроекономіки.
- •3.Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •4.Сутність та основні категорії снр.
- •5. Макроекономічні показники: випуск, проміжна та кінцева продукція.
- •6. Валовий внутрішній продукт та методи його розрахунку.
- •7.Валовий національний дохід та валовий національний наявний дохід.
- •8.Номінальний та реальний ввп. Поточні та порівнянні ціни.
- •9.Індекс споживчих цін та індекс цін (дефлятор) ввп.
- •10.Показники рівня використання робочої сили: рівень зайнятості, рівень безробіття, коефіцієнт участі в робочій силі.
- •11.Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Повна зайнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість.
- •12.Природний рівень безробіття та методи його вимірювання.
- •13.Неокласична модель ринку праці.
- •14. Кейнсіанська модель ринку праці.
- •15.Втрати від циклічного безробіття. Відставання фактичного ввп від потенційного ввп (розрив ввп). Закон Оукена.
- •16. Визначення потенційного ввп на основі розриву ввп. Вплив безробіття на динаміку ввп.
- •17.Сукупний попит: сутність, графічна інтерпретація.
- •18.Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Вплив нецінових чинників на криву сукупного попиту.
- •20.Сукупна пропозиція у довгостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
- •20.Сукупна пропозиція у короткостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
- •21.Нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, субсидії підприємствам і податки на підприємства.
- •22.Макроекономічна рівновага у моделі ad-as: короткостроковий та довгостроковий аспект.
- •23 А.Механізм відновлення економічної рівноваги, що порушується сукупним попитом, або сукупною пропозицією.
- •23 Б.Механізм відновлення економічної рівноваги, що порушується сукупним попитом, або сукупною пропозицією.
- •24. Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.
- •25. Грошова база та її компоненти: готівка і банківські резерви, обов’язкові і надлишкові резерви.
- •26.Грошовий мультиплікатор, коефіцієнт готівки, резервна норма. Мультиплікація грошової бази банківською системою.
- •27.Пропозиція грошей як функція процентної ставки. Крива пропозиції грошей.
- •28.Класичний підхід до функції попиту на гроші. Рівняння Фішера і кембріджське рівняння попиту на гроші.
- •29.Кейнсіанська функція попиту на гроші. Попит на гроші і швидкість обертання грошей.
- •30.Функція попиту на гроші м. Фрідмена.
- •31.Модель грошового ринку та механізм його врівноваження за різних умов: збільшення доходу, збільшення грошової бази, одночасне збільшення доходу і грошової бази.
- •32.Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •33.Інфляція: сутність, види, методи вимірювання.
- •34.Очікувана інфляція в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •35.Кейнсіанський та монетаристський підхід до причин інфляції.
- •36.Сучасні уявлення про чинники інфляції.
- •37.Соціально-економічні наслідки високої інфляції.
- •38.Зв’язок між інфляцією і безробіттям у ороткостроковому періоді на основі кривої Філіпса. Крива Філіпса та економічна політика.
- •39.Доходи і витрати домогосподарств в моделі економічного кругообігу.
- •40.Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання.
- •41.Роль заощаджень у споживанні. Вартість заощаджуваних грошей з урахуванням часового фактора.
- •42.Диференціація доходів та методи її аналізу: Крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.
- •43.Кейнсіанська функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання і заощаджень.
- •44.Індуційоване та автономне споживання. Чинники автономного споживання: багатство, запозичення.
- •45.Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача.
- •46.Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •47.Кейнсіанська функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
- •48.Неокласична функція інвестицій та її математична інтерпретація.
- •49.Проста інвестиційна функція. Бухгалтерський метод визначення прибутковості інвестиційних проектів та метод чистої дисконтованої вартості.
- •50.Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
- •51.Класичний механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •52.Кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •53.Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
- •54.Визначення рівноважного ввп на основі методу “витрати – випуск”. Модель “кейнсіанський хрест”.
- •55.Визначення рівноважного ввп за методом “вилучення–ін’єкції”. Модель “заощадження-інвестиції”.
- •56.Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
- •57.Рецесійний розрив: графічна та математична інтерпретація.
- •58.Інфляційний розрив: графічна та математична інтерпретація.
- •59.Сутність економічного зростання та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зростання економіки.
- •60.Економічне зростання та економічний розвиток.
- •61.Основні положення кейнсіанської теорії економічного зростання. Модель Харрода-Домара.
- •62.Основні положення неокласичної теорії економічного зростання. Виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •63.Теорії ендогенного зростання.
- •64.Передумови моделі економічного зростання Солоу. Вплив нагромадження капіталу, приросту населення та технічного прогресу на капіталоозброєність.
- •Чинники економічного зростання в моделі Солоу
- •65.Висновки моделі Солоу, Золоте правило нагромадження, роль технічного погресу в економічному зростанні.
- •66.Джерела економічного зростання у моделі Солоу. Внесок факторів виробництва в економічне зростання. Залишок Солоу.
- •67. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз економічного циклу.
- •68.Модель мультиплікатора-акселератора.
- •69. Основні теорії економічного циклу.
- •70.Модель економічного кругообігу з урахуванням держави. Доходи і видатки держави. Перерозподільча та стабілізаційна функції держави.
- •71.Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки.
- •72. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.
- •73.Дискреційна фіскальна політика. Мультиплікатор витрат і податків. Вплив фіскальних інструментів на ввп і державний бюджет.
- •74.Не дискреційна (автоматична) фіскальна політика, вмонтовані стабілізатори. Ефект гальмування динаміки ввп.
- •75.Цілі, інструменти та передатний механізм монетарної політики.
- •76. Монетарна політика у моделі ad-as та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •77.Платіжний баланс: сутність та зміст його розділів.
- •78.Модель платіжного балансу, модель балансу автономних операцій, механізм усунення дисбалансу.
- •79.Валюта, валютний курс та його види: номінальний та реальний, фіксований і плановий двосторонній і багатосторонній.
- •80.Вплив зовнішньої торгівлі на умови формування економічної рівноваги: метод “ витрати-випуск”, метод “вилучення-ін’єкції”.
- •81.Чинники, що впливають на чистий експорт. Функція чистого експорту. Мультиплікативний вплив чистого експорту на ввп.
29.Кейнсіанська функція попиту на гроші. Попит на гроші і швидкість обертання грошей.
Суттєвий вклад у розвиток теорії попиту на гроші вніс Кейнс. Сукупність його теоретичних положень щодо попиту на гроші назвали теорією переваги ліквідності. Цей термін підкреслює той факт, що, на думку Кейнса, серед всіх якостей грошей люди віддають перевагу їхній ліквідності. Кейнс суттєво розширив уявлення про причини виникнення попиту на гроші, визначивши три мотиви, що викликають у людей бажання зберігати грошові запаси, а саме трансакційний мотив, застережний мотив і спекулятивний мотив.
Трансакційний і застережений мотиви Кейнс пов’язував із потребою людей в грошах для фінансування купівельних операцій. При цьому перший з них стосується запланованих витрат на купівлю товарів і послуг, другий — непередбачених витрат, які вимагають створення страхових грошових запасів. Ці мотиви конкретизують положення класиків про те, що попит на гроші зумовлений їхньою платіжною функцією і знаходиться в прямій залежності від доходу. Виділенням третього, спекулятивного, мотиву Кейнс поділив думку кембриджських економістів, що гроші виступають засобом заощадження. Оскільки заощадження пов’язані з бажанням отримати процентній дохід, то мотив до здійснення заощаджень є спекулятивним. Виходячи з цього Кейнс зробив висновок, що попит на гроші залежить не лише від доходу, а й від процентної ставки. Отже, у Кейнса бажання людей заощаджувати відображається не через коефіцієнт пропорційності, а за допомогою процентної ставки.
Оцінюючи кейнсіанський підхід щодо ролі процентної ставки у формуванні попиту на гроші, можна зробити такі висновки. Якщо процентна ставка (альтернативна вартість володіння грошима) є низькою, оскільки низьким є процент від облігацій, в економічних суб’єктів зменшуватиметься бажання вкладати свої гроші в облігації. Вони віддадуть перевагу ліквідності і зберіганню свого багатства у формі грошових активів. Якщо, навпаки, процентна ставка за облігаціями висока, то володіти великою ліквідністю невигідно. За цих умов економічні суб’єкти намагатимуться економити на грошових запасах, тобто зменшувати попит на гроші. Отже, між процентною ставкою і попитом на гроші існує обернена залежність.
Висновок Кейнса, що попит на гроші пов’язаний не тільки з доходом, а й з процентними ставками, — головна відмінність його позиції від поглядів Фішера і кембриджських економістів на функцію попиту на гроші. Але крім цього, Кейнс звернув увагу на необхідність розрізняти номінальну і реальну кількість грошей. Він виходив з того, що для людей користь від грошей полягає не в їх кількості, а в кількості товарів, які можна купити за гроші.
Підсумовуючи, можна записати кейнсіанське рівняння попиту на гроші, яке також відоме як функція переваги ліквідності:
(5.14)
де Md / P — попит на реальні грошові запаси (або залишки); L ( ) — символ, яким Кейнс позначав функцію попиту на гроші.
У рівнянні (5.14) знак «+», розміщений під Y, означає, що попит на реальні грошові запаси знаходиться в прямій залежності від реального доходу, а знак «–», розміщений під і, вказує на обернену залежність між реальним попитом на гроші та номінальною процентною ставкою.
Від попиту на гроші залежить швидкість обігу грошей, яка показує, скільки разів протягом року грошова одиниця використовується для купівлі товарів і послуг. Виходячи з цього швидкість обігу грошей (V) можна визначити за формулою
.(5.15)
Кейнс уважав, що процентні ставки мають значні коливання. Тому, коли і підвищується, L(Y, і) падає, а швидкість обігу грошей зростає. І навпаки. Отже, кейнсіанська теорія попиту на гроші (теорія переваги ліквідності) передбачає, що функція попиту на гроші й швидкість обігу грошей не є стабільними, а коливаються внаслідок коливання швидкості обігу грошей. Це положення є предметом гострої полеміки між кейнсіанцями і монетаристами.
Кейнс виділяв три мотиви, що викликають у людей попит на гроші: трансакційний, застережний та спекулятивний. Перші два мотиви він пояснює потребою людей в грошах для здійснення купівельних операцій, яка знаходиться в прямій залежності від доходу. Спекулятивний мотив пов’язується з бажанням людей заощаджувати певну частину своїх доходів, яке залежить від рівня процентної ставки. Процентна ставка визначає альтернативну вартість грошей, яка дорівнює втратам від неотриманого процента. Це зумовлює обернену залежність попиту на гроші від процентної ставки. Кейнс акцентував увагу на те, що попит на гроші — це попит на реальні грошові запаси, які визначаються за допомогою коригування номінальних грошей на рівень цін. У зв’язку з цим у кейнсіанській функції попиту на гроші основною змінною є не номінальний, а реальний дохід.