8 Тема 3. Управління поточними активами: 3.3. Управління грошовими активами
Модуль1. Тема 3.3. Управління грошовими активами
Управління грошовими активами або залишком коштів, що постійно знаходиться в розпорядженні підприємства, складає невід'ємну частину функцій загального управління оборотними активами. Розмір залишку грошових активів, яким оперує підприємство в процесі господарської діяльності, визначає рівень його абсолютної платоспроможності (готовність підприємства негайно розрахуватися по усіх своїх невідкладних фінансових зобов'язаннях), впливає на тривалість операційного циклу (а отже і на розмір фінансових коштів, інвестованих в оборотні активи), а також характеризує у визначеній мері його інвестиційні можливості (інвестиційний потенціал здійснення підприємством короткострокових фінансових вкладень).
Формування підприємством грошових авуарів (або грошових готівкових коштів) викликається рядом причин, що покладені в основу відповідної класифікації залишків його коштів (рис. 3.15).
види ГРОШОВИХ АВУАРІВ ПІДПРИЄМСТВА:
Операційний (або трансакційний) залишок грошових активів
Страховий (або резервний) залишок грошових активів
Інвестиційний (або спекулятивний) залишок грошових активів
Компенсаційний залишок грошових активів
Рис. 3.15. Основні види грошових авуарів, формованих у складі оборотних активів.
Операційний (або трансакційний) залишок грошових активів формується з метою забезпечення поточних платежів, пов'язаних з виробничо-комерційної (операційної) діяльністю підприємства: із закупівлі сировини, матеріалів і напівфабрикатів; оплаті праці; сплаті податків; оплаті послуг сторонніх організацій і т.п. Цей вид залишку коштів є основним у складі сукупних грошових активів підприємства.
Страховий (або резервний) залишок грошових активів формується для страхування ризику несвоєчасного надходження коштів від операційної діяльності в зв'язку з погіршенням кон'юнктури на ринку готової продукції, уповільненням платіжного обороту і з інших причин. Необхідність формування цього виду залишку обумовлена вимогами підтримки постійної платоспроможності підприємства по невідкладних фінансових зобов'язаннях. На обсяг цього виду залишку грошових активів значною мірою впливає доступність одержання підприємством короткострокових фінансових кредитів.
Інвестиційний (або спекулятивний) залишок грошових активів формується з метою здійснення ефективних короткострокових фінансових вкладень при сприятливій кон'юнктурі в окремих сегментах ринку грошей. Цей вид залишку може цілеспрямовано формуватися тільки в тому випадку, якщо цілком задоволена потреба у формуванні грошових авуарів інших видів. На сучасному етапі економічного розвитку країни гнітюче число підприємств не має можливості формувати цей вид грошових активів.
Компенсаційний залишок грошових активів формується в основному за вимогою банку, що здійснює розрахункове обслуговування підприємства і надає йому інші види фінансових послуг. Він являє собою незнижувану суму грошових активів, що підприємство відповідно до умов угоди про банківське
обслуговування повинне постійно зберігати на своєму розрахунковому рахунку. Формування такого залишку грошових активів є однією з умов видачі підприємству бланкового (незабезпеченого) кредиту і надання йому широкого спектра банківських послуг.
Розглянуті види залишків грошових активів характеризують лише економічні мотиви формування підприємством своїх грошових авуарів, однак чітке їхнє розмежування в практичних умовах є досить проблематичним. Так, страховий залишок грошових активів у період його незатребуваності може використовуватися в інвестиційних цілях або розглядатися паралельно як компенсаційний залишок підприємства. Аналогічним образом інвестиційний залишок грошових активів у період його незатребуваності являє собою страховий або компенсаційний залишок цих активів. Однак при формуванні розміру сукупного залишку грошових активів повинний бути врахований кожний з перерахованих мотивів.
Основною ціллю фінансового менеджменту в процесі управління грошовими активами є забезпечення постійної платоспроможності підприємства. У цьому одержує свою реалізацію функція грошових активів як засобу платежу, що забезпечує реалізацію цілей формування їхній операційного, страхового і компенсаційного залишків. Пріоритетність цієї цілі визначається тим, що ні великий розмір оборотних активів і власного капіталу, ні високий рівень рентабельності господарської діяльності не можуть застрахувати підприємство від порушення проти нього позову про банкрутство, якщо в передбачений термін через недостачу грошових активів воно не може розрахуватися по своїх невідкладних фінансових зобов'язаннях. Тому в практиці фінансового менеджменту управління грошовими активами часто ототожнюється з управлінням платоспроможністю (або управлінням ліквідністю).
Поряд з цією основною ціллю важливою задачею фінансового менеджменту в процесі управління грошовими активами є забезпечення ефективного використання тимчасово вільних коштів, а також сформованого інвестиційного їхнього залишку.
З позицій форм нагромадження грошових авуарів і управління платоспроможністю підприємства його грошові активи підрозділяються на наступні елементи:
• грошові активи в національній валюті;
• грошові активи в іноземній валюті;
• резервні (з позиції забезпечення платоспроможності) грошові активи у формі високоліквідних короткострокових фінансових вкладень.
Більш докладно склад основних елементів грошових активів підприємства представлений на рис. 3.16.
ГРОШОВІ АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЙОГО ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ |
|
Грошові активи в національній валюті
|
|
|
а) кошти в касі |
|
б) кошти на розрахунковому рахунку |
|
в) кошти на спеціальних рахунках |
|
г) кошти на шляху до рахунку |
Грошові активи в іноземній валюті
|
|
|
а) валютні засоби в касі
|
|
б) засобу на валютному рахунку
|
|
в) валютні засоби на спеціальних рахунках
|
|
г) валютні засоби на шляху до рахунку
|
Резервні грошові активи у формі короткострокових фінансових вкладень |
|
|
а) резервні активи у формі короткострокових грошових інструментів |
|
б) резервні активи у формі короткострокових фондових інструментів |
Рис. 3.16. Склад основних елементів грошових активів підприємства, що забезпечують його платоспроможність.
Характеризуючи склад грошових активів підприємства з позицій фінансового менеджменту, слід зазначити, що тут їхнє трактування ширше, ніж у бухгалтерському обліку, де короткострокові фінансові вкладення розглядаються як самостійний об'єкт обліку і звітності в складі оборотних активів. Фінансовий менеджмент розглядає короткострокові фінансові вкладення як форму резервного розміщення вільного залишку грошових активів, що у будь-який момент можуть бути затребувані для забезпечення невідкладних фінансових зобов'язань підприємства.
З урахуванням основної цілі фінансового менеджменту в процесі здійснення управління грошовими активами формується відповідна політика цього управління. У процесі формування цієї політики варто врахувати, що вимоги забезпечення постійної платоспроможності підприємства визначають необхідність створення високого розміру грошових активів, тобто переслідують цілі максимізації їхнього середнього залишку в рамках фінансових можливостей підприємства. З іншого боку, варто врахувати, що грошові активи підприємства в національній валюті при їхньому збереженні в значній мірі піддані втраті реальної вартості від інфляції; крім того, грошові активи в національній і іноземній валюті при збереженні утрачають свою вартість у часі, що визначає необхідність мінімізації їхнього середнього залишку. Ці суперечливі вимоги повинні бути враховані при розробці політики управління грошовими активами, що у зв'язку з цим здобуває оптимізаційний характер.
Політика управління грошовими активами являє собою частину загальної політики управління оборотними активами підприємства, що полягає в оптимізації сукупного розміру їхнього залишку з метою забезпечення постійної платоспроможності й ефективного використання в процесі збереження.
Розробка політики управління грошовими активами підприємства включає наступні основні етапи (мал. 3.17).
1. Аналіз грошових активів підприємства в попередньому періоді. Основною ціллю цього аналізу є оцінка суми і рівня середнього залишку грошових активів з позицій забезпечення платоспроможності підприємства, а також визначення ефективності їхнього використання.
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ АКТИВАМИ
|
Аналіз грошових активів підприємства в попередньому періоді
|
Оптимізація середнього залишку грошових активів підприємства
|
Диференціація середнього залишку грошових активів у розрізі національної й іноземної валюти
|
Вибір ефективних форм регулювання середнього залишку грошових активів
|
Забезпечення рентабельного використання тимчасово вільного залишку грошових активів
|
Побудова ефективних систем контролю за грошовими активами підприємства
|
Рис. 3.17. Основні етапи формування політики управління грошовими активами підприємства.
• На першому етапі аналізу оцінюється ступінь участі грошових активів в оборотному капіталі і його динаміку в попередньому періоді. Оцінка здійснюється на основі визначення коефіцієнта участі грошових активів в оборотному капіталі, що розраховується по наступній формулі:
де КУда — коефіцієнт участі грошових активів в оборотному капіталі;
ДА - середній залишок сукупних грошових активів підприємства в розглянутому періоді;
ОА — середня сума оборотного капіталу підприємства в розглянутому періоді.
• На другому етапі аналізу визначається середній період обороту і кількість оборотів грошових активів у розглянутому періоді. Такий аналіз проводиться для характеристики ролі грошових активів у загальній тривалості операційного циклу підприємства.
Середній період обороту грошових активів розраховується по наступним формулах:
де ПОда — середній період обороту грошових активів, у днях;
ДА — середній залишок сукупних грошових активів підприємства в розглянутому періоді;
Оо — сума одноденного обороту по реалізації продукції в розглянутому періоді;
РДао — одноденний обсяг витрати коштів у розглянутому періоді.
Перша з приведених формул середнього періоду обороту грошових активів використовується для визначення їхньої ролі в загальній тривалості операційного циклу підприємства, а друга — характеризує їхній залишок у днях стосовно грошового обігу (обсягу витрати коштів).
Аналогічним образом диференціюється і розрахунок показника кількості оборотів середнього залишку грошових активів у розглянутому періоді:
де КОда - кількість оборотів середнього залишку грошових активів у розглянутому періоді;
ОР — загальна сума обороту по реалізації продукції в розглянутому періоді;
РДА — загальний обсяг витрати коштів у розглянутому періоді;
ДА — середній залишок сукупних грошових активів підприємства в розглянутому періоді.
• На третьому етапі аналізу визначається рівень абсолютної платоспроможності підприємства по окремих місяцях попереднього періоду. У цих цілях розраховується коефіцієнт абсолютної платоспроможності або "кислотний тест", формула якого розглянута раніше.
• На четвертому етапі аналізу визначається рівень відволікання вільного залишку грошових активів у короткострокові фінансові вкладення і коефіцієнт рентабельності короткострокових фінансових вкладень.
Рівень відволікання вільного залишку грошових активів у короткострокові фінансові вкладення визначається по наступній формулі:
де УОкфв - рівень відволікання вільного залишку грошових активів у короткострокові фінансові вкладення, у %;
КФВ — середній залишок грошових активів у формі короткострокових фінансових вкладень у розглянутому періоді;
ДА — середній залишок сукупних грошових активів підприємства в розглянутому періоді.
Коефіцієнт рентабельності короткострокових фінансових вкладень розраховується по наступній формулі:
де КРдфв — коефіцієнт рентабельності короткострокових фінансових вкладень;
П — сума прибутку, отримана підприємством від короткострокового інвестування вільних грошових активів у розглянутому періоді;
КФВ — середній залишок грошових активів у формі короткострокових фінансових вкладень у розглянутому періоді.
Результати проведеного аналізу використовуються в процесі наступної розробки окремих параметрів політики управління грошовими активами підприємства.