Соціологія громадської думки

Доіндустріальне традиційне суспільство Нових часів і його суб’єкти громадської думки.

Мета та способи маніпулювання громадською думкою.

Громадська думка є одним з явищ суспільного життя, яке викликає постійний та глибокий інтерес. Вона відіграє винятково важливу роль у діяльності держави, політичних партій, громадських рухів, кожної людини. Водночас громадська думка є одним з найскладніших соціальних феноменів. Вона є ефективним інструментом соціального управління, регулювання багатьох соціальних, економічних, політичних і духовних процесів. На думку вчених, роль громадської думки завжди зростає в складні переломні епохи людської історії. Такою епохою можна вважати Новий час – доба переходу від феодальних відносин до відносин, що притаманні розвиненому індустріальному суспільству. Бурхливі події тих часів відбувалися за участю широких мас населення. Революції, війни та повстання Нового часу були результатом певного осмислення людьми проблем становлення справедливого суспільства. Масова свідомість людей відображалася в їх громадській думці, а далі – в активних діях з перетворення соціальної дійсності. Сучасний соціальний простір не менш складний. Динамічність та різноплановість проблем сьогодення вимагає від політиків, інших суб’єктів політичного життя виважених дій, контролю за процесами, що розгортаються в державі та між державами. В таких умовах зростає значення маніпулювання громадською думкою – тобто її спеціального формування та зміни у відповідності з напрямами зовнішньої та внутрішньої політики. Висновки Новий час у порівнянні з сучасною епохою мав деякі особливості в формуванні громадської думки, особливо в аспекті її спеціальної (примусової) трансформації. Громадська думка з деяких питань основних соціальних груп тієї доби проходила у своєму розвитку іноді дуже тривалий період. Замкнуте життя багатьох шарів населення не сприяло консолідації в масштабах однієї країни всього населення, формування в них якихсь єдиних соціально-політичних поглядів. Така єдність людей спостерігалась тільки в часи загальнонаціональних повстань, революцій – нідерландської, англійської, французької, а також в ході реформаційних воєн проти католицької церкви, що, знов же таки, носило відносно нетривалий та нестійкий характер. Відношення владних структур до громадської думки низових шарів суспільства було не дуже уважним. Знаючи про злигодні народу та його негативне ставлення до керівників-пригноблювачів, правителі абсолютистських держав Західної Європи сподівалися більш на свою військову силу, ніж на можливості маніпулюванням громадською думкою. Така невиважена внутрішня політика і призводила до соціальних потрясінь, на які так багатий Новий час. Можливості маніпуляцій суспільною думкою в доіндустріальну добу були незначними. Особливо в першій період цієї епохи, коли практично не було ніяких засобів масової інформації. Перші газети, які з’явилися в цей час діяли в масштабах невеликої аудиторії, про вплив їх в загальнонаціональному масштабі не могло бути й мови. Сучасні технології маніпулювання громадською думкою мають в своєму арсеналі багато засобів для її ефективного формування та оперативної зміни. Про їх широке застосування свідчать багато подій як внутрішньополітичного, так і міжнародного життя. Можливість для такого маніпулювання в масштабах держав стало допустимим завдяки розповсюдженню ЗМІ, зростанню їх технічних можливостей впливати на широку аудиторію. Основою маніпулювання є особливості психічного сприйняття людиною інформації.