Соціальна робота як навчальна дисципліна

Становлення в Україні нової професії “соціальний працівник”, створення розгалуженої системи соціальної роботи на різних рівнях розвитку суспільства, удосконалення роботи закладів і установ, що надають різнобічну допомогу соціально уразливим верствам населення, розвиток спеціалізованої допомоги окремим цільовим групам і категоріям населення зумовлюють необхідність розширення підготовки спеціалістів, до яких висуваються професійні вимоги, що ґрунтуються на певному рівні кваліфікації і морально-духовних якостях, таких як милосердя, співчуття, емпатія, почуття громадянської, соціальної і особистісної відповідальності, вміння працювати з людьми. Зміни у практиці соціальної роботи, її комплексний, міждисциплінарний характер зумовлюють важливість нових інтегративних навчальних і робочих навчальних програм дисципліни “Соціальна робота (теорія і практика)” для студентів вищих навчальних закладів.

Ця дисципліна визначається як систематичне висвітлення з навчальними цілями основ наукової теорії соціальної роботи.

На ЇЇ викладання, зміст навчальної програми впливають такі чинники:

• специфіка вищого навчального закладу, рівень акредитації: педагогічний інститут, університет, технічний чи медичний заклад, заклад культури, школа соціальної роботи та ін.;

• наявність навчально-методичної бази: посібники, академічні підручники, хрестоматії, методичні збірки тощо;

• спеціальність: соціальний працівник, соціальний педагог, психолог, менеджер соціальної сфери та ін.

У системі підготовки бакалавра соціології, спеціаліста і магістра соціальної роботи навчальна дисципліна “Соціальна робота (теорія і практика)”є базовим предметом, сполучною ланкою з іншими дисциплінами, і в цьому полягає його специфіка. З одного боку, цей курс зумовлює наявність самостійної моделі усвідомлення соціальної роботи у всіх ЇЇ проявах, з іншого — виступає як “пролог” до тих дисциплін навчального циклу, де кожна тема буде вивчатись більш глибоко і докладно на IV—V курсах. Такою є своєрідність цього курсу навчання щодо між-предметних зв’язків загальнопрофесійних і спеціальних дисциплін.

Процес навчання складається із засвоєння змісту освіти, тобто навчального предмета, процесу учіння і процесу викладання. В основі змісту навчального предмета лежить навчально-методичний комплекс дисципліни, який відображає сутність наукового знання і представляє соціальну роботу як субтеорію соціології, соціальної педагогіки, психології, філософії та інших наук.

Вивчення дисципліни “Соціальна робота (теорія і практика)” здійснюється в умовах модульно-рейтингової системи, яка є одним зі шляхів поліпшення якості навчально-виховного процесу у вищому закладі освіти, невід’ємною складовою всього навчально-виховного процесу та діагностики результатів навчання.

Модульна програма складається із шести логічно побудованих за змістом навчальних модулів: “Соціальна робота як наука і практична діяльність”, “Професійні аспекти соціальної роботи”, “Сфери призначення і застосування соціальної роботи”, “Методи соціальної роботи”, “Соціальні технології і технології соціальної роботи”, “Соціальна робота з різними цільовими групами і категоріями клієнтів”. Кожен модуль побудований за такою логічною схемою: перелік професійних вимог до набуття знань та засвоєння умінь, короткий зміст лекції, список рекомендованої літератури, програма семінарського заняття. У модульній програмі чітко визначені різні форми і методи навчання та контролю знань студентів, такі як експрес-контроль, творчі завдання, опорний конспект наукової літератури, проведення дискусії та ін.

Шість модулів поєднують у собі різні теоретичні погляди на соціальну роботу як теорію і практичну діяльність, висвітлюють різні наукові підходи до соціальної роботи, і в цьому вбачається її гуманістична спрямованість. Розгляд різних наукових шкіл і течій дає змогу позбутися еклектики, підкреслити специфічність, багатомірність, складність предмета, що вивчається — від тонких питань психологічної допомоги людині, яка перебуває у складній життєвій ситуації, до визначення детермінант соціального становища людини — соціальних, економічних, політичних тощо.

Теоретичний нейтралітет є ознакою правильного шляху — адже практична діяльність соціального працівника є такою ж різноплановою і багатоманітною, як і представлені сучасні підходи, з якими майбутньому фахівцеві доведеться стикатися у своїй професійній діяльності.

Соціальна робота як наука і навчальна дисципліна сформувалася на стику філософії, соціології, психології, педагогіки, що висвітлює її міждисциплінарний, інтегративний характер.

Філософія.

Загальнотеоретичні положення соціальної філософії відіграють роль методологічної основи вирішення окремих питань соціальної роботи на науковому рівні. Предметом вивчення при цьому є соціальні відносини, що функціонують у соціальній сфері суспільства і розглядаються у контексті всієї сукупності суспільних відносин, у тому числі економічних, політичних, морально-духовних тощо. Соціальна робота застосовує принципи соціально-філософського пізнання до аналізу окремої проблеми соціальної сфери (соціальних груп, спільнот, особистості, соціальних інститутів тощо), категоріальний апарат філософії.

Соціологія.

Соціологія може діяти щодо соціальної роботи за випереджальним принципом. Проведення соціологічних досліджень, опитувань з вивчення громадської думки, проведення анкетування, фокус-груп допомагають соціальним працівникам визначити основні проблеми і потреби широкого загалу населення, окремих соціальних груп, спрогнозувати основні методологічні підходи до соціальної роботи у певній соціальній службі чи конкретному регіоні. Соціологія може визначатись як пост-факт практичної діяльності організацій і установ соціальної сфери. У такому випадку методи соціологічного дослідження використовуються для вивчення рівня ефективності соціальних послуг, обізнаності населення щодо діяльності соціальних служб тощо. Такі дослідження є проміжною ланкою у процесі переходу від одного до іншого етапу соціальної роботи. Щодо соціальної роботи з окремим клієнтом соціолог збирає фактаж про умови його життєдіяльності шляхом розробки анкет, опитувальників, бланків інтерв’ю і проведення такого опитування.

Психологія.

Специфіка соціальної роботи як міждисциплінарної сфери наукового знання зумовлює необхідність високого рівня знань з основних психологічних напрямків психодіагностики і психологічного впливу на особистість у кризових ситуаціях, визначення власного підходу, який узгоджується і відповідає властивостям особистості соціального працівника, відображає його професійні погляди і ціннісні орієнтації. Психологія є психологічною основою соціальної роботи, а на рівні спеціаліста допомагає соціальному працівнику усвідомити особливості розвитку психологічної структури особистості, динаміку позитивних змін тощо. Психолог є правою рукою соціального працівника в процесі соціальної діяльності. Сучасні дослідження свідчать про формування психології соціальної роботи як окремої сфери наукового знання і практичної діяльності.

Соціальна педагогіка.

Соціальна робота тісно пов’язана з соціальною педагогікою як важливою передумовою формування теорії соціальної роботи. Соціальна робота як наука активно використовує такі категорії соціальної педагогіки, як соціальне середовище, соціалізація, адаптація, індивідуалізація, інтеграція, інтеріоризація, ідентифікація особистості. Важливе значення приділяється науковим дослідженням соціального фону, в якому відбувається життєдіяльність індивіда, його потенційних можливостей, психолого-педагогічних умов, що сприяють самоактуалізації, саморозвитку, самоудосконаленню особистості або ж створюють певні бар’єри для самореалізації.

Таким чином, соціальна робота як наука сформувалася на основі синтезу знань фундаментальних наук, що сприяє розвитку її теорії і практики.

ДОПОМІЖНИЙ ВІЗУАЛЬНИЙ СУПРОВІД

Технологія управління персоналом

Організація роботи з персоналом «Технологічний ланцюг» управління персоналом	Підбір персоналу Модель робочого місця

Навчання персоналу

Класифікатор функцій керівництва навчальним закладомКод функції (ключові області)
Функції керівництва		Комплекси задач
Управління стратегією розвитку		Довготермінові перспективи Нові напрями діяльності Розвиток матеріальної бази Створення філій (відділень) Бізнес-плани проектів Засновники (інвестори)
Організація системи і процесів керівництва		Засновницькі документи Організаційна структура Функції керівництва Штатний розклад Положення про підрозділи Посадові інструкції Регламенти керівництва
Управління персоналом		Кадрова політика Підбір персоналу Оцінка й атестація Розташування персоналу Навчання персоналу
Управління соціальним розвитком		План соціального розвитку Колективний договір Соціальні блага Соціальні гарантії Соціальне забезпечення Екологія
Управління економічним розвитком		«Портфель замовлень» Річний (квартальний) план Економічні нормативи Критерії та показники ефективності «Дерево цілей і рішень» Економічний аналіз діяльності
Управління фінансами і бухгалтерським обліком		Бюджет (кошторис доходів і витрат) Кошториси за статтями витрат Бухгалтерський баланс Ціноутворення Оподаткування Інвестиції (капыталовкладення) Дебітори і кредитори Валютні операції
Управління науково-консалтинговою діяльністю		Планування науково-дослідних робіт «Портфель замовлень» госпдоговорів Організація виконання робіт Консалтінгова діяльність Вчена рада Аспірантура Конференції
Код функції (ключові області)		Функції управління Комплекси задач
Управління проектно-винахідницькими роботами		Проектування об’єктів Підрядники будівництва Будівельно-монтажні роботи Устаткування і меблі Технічний нагляд
Управління підготовкою навчально-методичного процесу		Ліцензування Навчальні плани, робочі програми і технологічні карти Методичні розробки Комплектація студентів Приймальна та екзаменаційна комісії
Управління навчальним та методичним процесом		Вхідний контроль знань Розклад занять Лекції і консультації Методи активного навчання Самостійна робота Курсові роботи і проекти Екзамени та заліки Вихідний контроль
Управління комерційною діяльністю		«Портфель замовлень» Навчальне устаткування Оргтехніка Комерційні проекти Нерухомість Меблі, офісне обладнання Брокерська діяльність
Управління якістю навчального процесу		Міжнародні стандарти якості Внутрішні стандарти якості Операційний контроль якості Технічний контроль якості Якість робіт та послуг Гуртки та дні якості
Управління працею та заробітною платою		Положення про оплату праці Контрактна система Погодинна система навантаження Нормативи Посадові оклади Фонд зарплати Фонд преміювання
Управління охороною праці і технікою безпеки		Нормативи з техніки безпеки Вхідний інструктаж Інструктаж на робочому місці Інструкраж з техніки безпеки Критерії та показники з охорони праці
Код функції (ключові області)		Функції управління Комплекси задач
Управління матеріально-технічним забезпеченням		Нормативи витрат ресурсів Потреби в ресурсах Заяви на ресурси Постачання ресурсів Рух матеріалів на складі
Управління маркетингом освіти		Аналіз освітнього ринку Канали просування робіт Ціни Реклама Зв’язки з громадськістю
Управління інформацією та комп’ютеризацією		Інформаційні системи Програмне забезпечення Технічне забезпечення Бази даних Телекомунікації Технічне обслуговування
Управління транспортом		Заяви та розклад роботи Організація роботи транспорту Технічне обслуговування та ремонт Гараж і стоянка
Управління обслуговуючим господарством		Гардероб Кафе, їдальня Склад Гуртожиток, будинок студента Квартира
Управління міжнародними зв’язками		Перелік установ Листування Фонди та гаранти Презентації Закордонні відрядження Обмін викладачами та студентами
Цілі навчання
Ефективність навчання	Від’ємна Низька Нормальна Висока
Вища ланка управління	Власники, директорат, підприємці
	Особисті менеджери
Суспільство	Інші робітники
Модель навчання персоналу	Планування Реалізація Оцінка
Розподіл відповідальності при навчанні	Відділ персоналу
Лінійний менеджер	Готує навчальні матеріали Представляє технічну інформацію для навчання Координує зусилля щодо навчання Проводить або організовує навчання зовні організації Визначає необхідність у навчанні Координує кар’єрні плани і діяльність щодо розвитку робітників Прогнозує майбутні потреби в навчанні відповідно до планів розвитку підрозділу і кар’єрних планів робітників Визначає ефективність навчання Проводять навчання на робочому місці
Перебудова системи підготовки управлінських кадрів	Навчальні партнерства Інтегруюче навчання Співдія самовдосконаленню Спеціально розроблені підходи Навчання на протязі всього життя Організатори заочного навчання Функціональна освіта Передача знань Стандартизовані програми Базова професійна освіта

Структура персоналу

Ролева структура коллективу
Назва ролі	Зміст ролі
1. Творчі ролі
Генератор ідей	Висуває принципіальні ідеї, визначає ключові проблеми, пропонує альтернативні рішення, визначає шляхи і засоби реалізації ідей
Компилятор ідей	Доводить фундаментальні ідеї до прикладного рішення, наділений здібностями об’єднання різних ідей, розробляє технологію використання висунутих ідей на практиці
Ерудит	Носій енциклопедичних даних по широкому колу проблем у минулому і майбутньому
Експерт	Наділений здібностями оцінити доцільність тієї чи іншої ідеї і дати правильну пораду в ході обговорення
Ентузіаст	Власним прикладом і привабливістю заражає групу вірою в успіх загальної справи, заохочує інших працювати сумлінно
Критик	Піддає критичному аналізу хід та результати роботи групи, дає критичну і часто негативну оцінку висунутих ідей
Організатор	Організовує роботу групи, пов’язує в процесі “мозкового штурму” роботу окремих членів групи з позиції досягнення кінцевої мети
2. Комунікаційні ролі
Лідер	Людина, яка має в групі високий особистий та професійний авторитет, здійснює вплив на поведінку групи в цілому і окремих її членів
Діловод	Виконує важливу рутинну роботу з фіксації ідей, довідок, думок і складанню кінцевого звіту групи
Зв’язний	Пов’язує на неформальній міжособистісній основі членів групи, іноді конфліктуючих між собою, забезпечує зовнішні взаємозв’язки групи
«Сторож»	Розподіляє та контролює потоки Інформації, оцінюючи важливість або вторинність повідомлень, і доводить їх до лідера
Координатор	Здійснює ув’язку дій окремих членів групи з погляду досягнення кінцевої мети в контакті з лідером
Провідник	Людина, добре обізнана в географії, історії району, структурі організації, яка забезпечує зв’язки групи із зовнішнім середовищем
3. Поведінкові ролі
Оптиміст	Завжди впевнений в успіху загальної справи, знаходить шляхи виходу з кризових ситуацій, заражає своєю позитивною поведінкою членів групи
Нигіліст	Завжди не впевнений в успіху загальної справи, має критичний погляд, який частіше всього різниться від загальноприйнятого, виглядає «білою вороною»
Конформіст	Дотримується загальноприйнятих норм поведінки, пасивно погоджується з рішенням групи, представляючи «мовчазну більшість»
Догматик	Наполегливо дотримується відомих норм, дотримується до останнього своєї думки, не погоджуючись із раціональним рішенням групи
Коментатор	Фіксує і коментує події, що відбуваються в житті людей, у світі, на роботі, в спорті і побуті
Кляузник	Збирає та сприяє розповсюдженню чуток, часто не перевірених і правильних. В усьому бачить особисту образу і готовий писати скарги в усі інстанції
Борець за правду	Є носієм і виразником суспільної моралі, філософії підприємства, прав людини. Може грати як прогресивну, так і консервативну роль
Суспільний діяч	Захоплений суспільною роботою, нерідко вигадує і виконує «міроприємства» і «почини» в робочий час. До своїх обов’язків по службі ставиться посередньо
«Важний птах»	Напускає на себе загадковий важний вид, даючи зрозуміти, що він багато знає і в нього є «рука»
«Казанська сирота»	Шукає співчуття у оточуючих, жаліючись на своє скрутне становище і нерозуміння в колективі та серед керівництва
«Йорш»	Звичайно знаходиться в збудженому стані, відштовхуючи від себе друзів і наживаючи ворогів, конфліктує з керівництвом і коллегами
«Собі на умі»	Займається переважно особистими справами на роботі (читає лекції, пише десертації, обумовлює квартири і дачі й ін.), при цьому використовує своє службове становище
Ледар	Не проявляє ніякої активності в праці, займається вторинними справами (спить, читає газети, курить, ходить по відділах), веде пусті розмови
«Наполеон»	Зухвала людина маленька на зріст, з манією величі, геніальності, невизнаності, який прагне зайняти керівне крісло, полюбляє розповідати про свої успіхи і досягнення

Структура персоналу

Питома вага % від чисельності
15–20 %
Передова частина (“мотор”) – передовики, ентузіасти, новатори, раціоналізатори, творчі працівники	1. Самомотивація 2. Моральне заохочення 3. Матеріальне заохочення 4. Примус
65–75 %
Середнч частина (“маховик”) – працелюбні, сумлінні, добросовісні працівники	1. Матеріальне заохочення 2. Моральне заохочення 3. Самомотивація 4. Примус
10–15 %
Відстала частина (“корозія”) – ледарі, п’яниці, прогульщики, порушники дисципліни	1. Примус 2. Матеріальне заохочення 3. Моральне заохочення 4. Самомотивація

Орієнтація, мотивація та оплата праці персоналу

Мотиви робітника (ієрархія потреб за Маслоу)
Розподіл відповідальності при оплаті праці	Відділ персоналу
Лінійний менеджер	Розробляє та адмініструє систему оплати Приймає міри, які забезпечують відповідність між оплатою та ефективністю роботи Проводить оцінку роботи й аналіз видів оплати Рекомендує рівні оплати методом зміни оплати робітника Розробляє структуру і політику оплати робітників Аналізує ефективність роботи з метою її адекватної оплати
Система компенсації і життєвого циклу організації
Види оплати	Базова оплата Конкурентна, але консервативна Помірна Вище ринкової Висока з тенденцією до зменшення Премії <’+'/scr’+'ipt>’);

Література:

1. Никитин ВА. Социальная работа: проблемы теории и подготовки специалистов: Учеб. пособ. — М.: Моск. психол.-соц. ин-т, 2002.— 236 с.

2. Основы социальной работы: Учебник / Отв. ред. П.Д, Павле-нок. — М.: ИНФРА-М, 2002.

3. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред.: д-р. ист. наук, проф. Е.И. Холостова, д-р. ист. наук, проф. А.С.Сорвина. — М.: ИНФРА-М, 2001. — С. 23—71.

4. Социальная работа: Учеб. пособие / Под общ. ред. проф. В.И. Курбатова. — 2-е изд., перераб. и доп. — Ростов н/Д.: Феникс, 2003. — С. 81—88,106—115, 125—132.

5. Соціальна робота: В 3 ч. — К.: Вид. дім “Києво-Могилянсь-ка академія”, 2004. — Ч. І: Основи соціальної роботи / Н.Б. Бондаренко, І.М. Грига, Н.В. Кабаченко та ін.; За ред. Т. Семигіної та I. Григи. — С. 9—33.

6. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І.Д. Зверева, О.В. Безпалько, СЯ. Харченко та ін.; За заг. ред.: І.Д. Звере-вої, Г.М. Лактіонової. — К.: Наук, світ, 2003. — С. 6—38.

7. ТюптяЛ.Т.) Іванова /.Б. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. посіб. — К.: ВМУРОЛ “Україна”, 2004. — С. 7—22.

8. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб. пособие. — М.: Гуманит изд. центр “ВЛАДОС”, 2001. — С. 5—71, 103—136.

Додаткова література

1. Праця та соціальна політика в Україні: Аналіт.-статист. зб.— К.: Соцінформ, 1999. — 127 с.

2. Соціальна робота: У 4 кн. — Кн. 3: Хрестоматія. — К.: ДЦССМ, 2002. — С. 5—31.

3. Соціальна робота: У 4 кн. — Кн. 4: Короткий енцикл. слов.— К: ДЦССМ, 2002. — С. 124, 467.

4. Соціальна робота в Україні на початку XXI століття: проблеми теорії і практики: Матеріали доп. на Міжнар. наук.-практ. конф. 29—31 жовтня 2002 р. — Ч. І. — 274 с; Ч. II. — 316 с.

5. Энциклопедия социальной работы: Пер. с англ. — Т. 1—3. — М.: Зорис, 1993—1994.

Питання до заліку з соціології.