Практичні завдання

Завдання спрямоване на збагачення словника оратора, удосконалення культури мовлення.

Завдання 1. Збагачення словника промовця.

Удома за допомогою словників підберіть три слова, які можуть досить часто вживатися істориками (наприклад, студентами в текстах рефератів, курсових робіт тощо), дайте поняття цих слів, підберіть до них якомога більше синонімів та епітетів. На занятті в класі може бути проведена ділова гра, у ході якої Ви запропонуєте колегам-студентам дати тлумачення слова, підібрати до нього синоніми та епітети.

Приклад: аргумент – підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь. Синоніми: доказ, довід, підстава, обґрунтування, підтвердження, свідчення. Епітети: блискучий, вагомий, важливий, вирішальний. головний, достатній, єдиний, захисний, історичний, коректний, логічний, можливий, надійний, новий, основний, переконливий, принциповий, слушний, суттєвий, теоретичний, цінний, чудовий.

Завдання 2. Фразеологізми як вияв національного сприйняття «мовної картини світу».

Підберіть три сталих вирази й поясніть, що вони означають. Наприклад, «робити наголос» – «зосереджувати увагу на чому-небудь, виділяти щось як головне серед інших, другорядних ознак, надавати перевагу чомусь». На занятті в класі можна запитати колег-студентів, як вони тлумачать ці сталі вираи.

Завдання 3. Сталі вирази як засіб поліпшення художньої виразності виступів в умовах міжкультурного середовища.

Стійкі словосполучення найвиразніше передають дух і нев’янучу красу мови, її національну специфіку. Часто фразеологізми дослівно іншими мовами не перекладаються. Наше суспільне середовище в певному розумінні є міжкультурним, адже воно тривалий час було й залишається під сильним впливом «російськомовної» культури, а нині, у часи сучасних глобальних комунікацій, і під впливом «англомовної» культури. Нерідко сучасна людина послуговується тим, що, образно кажучи, «лежить на поверхні», тобто міститься в масовій культурі в гіршому розумінні цього поняття (масової культури). Тим часом українська мова має великі надбання, які часто й густо не використовуються. З іншого боку, освічена, вдумлива людина може вдало застосовувати мовне багатство міжкультурного оточення, використовувати образність, створену різними культурами.

Підберіть три сталих вирази з іншої мови, насамперед, російської, і знайдіть аналоги цих виразів українською мовою. Наприклад, у латинській мові існує відомий крилатий вираз (прислів’я) «Quod licet Jovi, non licet bovi» («Що дозволено Юпітеру, те не дозволено бику». Російський аналог – «Всяк сверчок знай свой шесток». В українській мові є добрий десяток варіантів цього сталого виразу: 1. Знай, свине, своє лігво. 2. Знай, козо, своє стійло. 3. Знай, кобило, де брикати. 4. Знай, хто роком старший. 5. Не літай, вороно, в чужії хороми. 6. Як не коваль, то й рук не погань. 7. Свиня в наритниках – так уже й кінь. 8. Коли не пиріг, то й не пирожися. 9. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. 10. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Можна запитати в слухацької аудиторії, чи є інші варіанти цього прислів’я.