5.Американський готель

Як і кожна столиця, Вашинґтон має велику кількість готелів. Найбільші – Маріотт, Хілтон, Холідей Інн. Нас привезли до готелю “Ембесі Світс”, що знаходиться на перетині 22-ї та N Стріт недалеко від центру міста. У величезному холі під скляним дахом, куди виходять двері кімнат з усіх дев’яти поверхів, поруч з м’якими кріслами та диванами росли пальми, екзотичні квіти, тихо шуміла вода з фонтанів та водоспадів. Черговий адміністратор відразу вручив у підписаних іменних конвертах “ключі” – пластикові картки, за допомогою яких можна було відімкнути двері тільки свого номера. З вестибюля можна потрапити до газетного кіоску, магазину з сувенірами, басейну, ресторану, винної кімнати, банкетної зали та камери схову багажу. У холі на спеціальних полицях можна взяти велику кількість рекламних проспектів про визначні місця та туристичні маршрути столиці. Три ліфти з прозорими стінами працювали безперебійно і швидко доставляли мешканців готелю на будь-який з дев’яти поверхів. Тих осіб, які палять, поселяли тільки на дев’ятому поверсі. Решту ж номерів було обладнано спеціальними пристроями, які реагували на найменшу ознаку наявності диму у кімнаті і зчиняли тривогу по всьому готелю.

Номер складався з двох великих кімнат з телефоном у кожній. У першій, вітальні, стояли диван, який розкладався, круглий стіл з чотирма стільцями, шафа з телевізором, м’які крісла, – був умивальник та спеціальна ніша, за дверима якої, були холодильник, мікрохвильова піч, машина для приготування кави. Тут же знаходився набір чашок, тарілок та бокалів. У скляній банці лежали запакована кава (звичайна та без кофеїну), пакетики з чаєм, цукром, замінником цукру та сухими вершками до кави. Покоївка щоранку поповнювала цю банку новими пакетиками замість використаних. На туалетному столику стояла картка з ім’ям покоївки. Ця жінка пропонувала за окрему платню віднести речі до пральні. В другій кімнаті, спальні, було два великих ліжка, шафа з телевізором, крісла, торшери, тумбочки з телефоном, телефонними книгами та радіобудильником, туалетний столик з умивальником та сміттяркою під ним. У шухлядах шафи лежали Біблія та пластикові пакети, куди, як потім з’ясувалося, слід класти брудну білизну. На столі знаходилася папка з інформацією про роботу служб готелю, номерами телефонів, папером та чистими конвертами з надрукованою емблемою та адресою готелю. Біля кожного телефону лежали записники та ручки теж із зображенням емблеми готелю “Ембесі Світс”. Коридор, який з’єднував обидві кімнати, мав на лівій стіні двері вбудованої шафи для одягу. Тут були вішалки, полиця для взуття, праска та розкладна дошка для прасування. На дверях шафи містилася інформація про вартість проживання у такому номері. Наш номер на шостому поверсі коштував для трьох осіб 319$ за добу. Оскільки на вулиці була неймовірна спека, до того ж з високим рівнем вологкості повітря, у номері працював кондиціонер, завдяки якому температуру можна було регулювати до бажаної. У ванній кімнаті все сяяло білизною та чистотою. Покоївка щодня приносила кожному мешканцю по чотири чистих рушники, міняла туалетний папір, серветки, виставляла нові мило, шампунь для волосся, бальзам для тіла та шапочку для купання. Щоранку під двері апартаментів клали свіжий номер найпоширенішої у США газети “USA Today”. На кожному поверсі знаходилися кімнати з автоматами для продажу напоїв, солодощів та цигарок. В одному з приміщень на дев’ятому поверсі стояли пральні автомати, де за один долар можна було випрати та висушити одяг. З шостої години ранку відкривалася тренажерна зала, де майже всі тренажери було обладнано електронікою. Із зали сходами можна спуститися до басейну, який працював до 10-ї вечора. Зазвичай тут плавали діти, дорослі приходили зранку або після дев’ятої вечора. Поруч з басейном було традиційне американське джакузі – круглий басейн для 3-4 осіб з гарячою водою, що постійно бурлила. Після п’яти хвилин у джакузі людина почуває розслабленою та заспокоєною. З приміщення басейну можна зайти на кілька хвилин до сауни, а потім відпочивати на кушетках та в кріслах які стояли біля басейну серед квітів та іншої зелені. До вартості проживання входило користування усім цим, а також харчування та “Хеппі ауез” . У холі постійно знаходилися носії багажу із візками, які безкоштовно відвозили валізи мешканців готелю до їхніх кімнат. Про те, як нас годували, моя наступна розповідь.

Пояснення

Стріт – вулиця (з англ. мови).

Ніша - заглиблення у стіні.

Радіобудильник – пристрій виробництва компанії “Дженерал Електрік”, у якому

поєднано радіоприймач та годинник.

Тренажер - пристрій для тренувань.

Сауна – кімната з сухим гарячим паром.

Хеппі ауез – період з 17.30 до 19.30, коли жителі готелю могли отримати

безкоштовно алкогольні напої.

Завдання

1. Придумай назву та емблему свого власного готелю.

2. Намалюй план апартаментів у готелі “Ембесі Світс”, про які

говориться у розповіді.

3. Подумай і напиши, що ти особисто додав би до обладнання

апартаментів.