Тема 6 Підтримання державного обвинувачення у справах про крадіжки

(2 год.)

План:

І. Опитування студентів:

1. Криміналістична характеристика інформації у справах про крадіжки.

2. Обставини, що підлягають встановленню й доказуванню.

3. Підготовка прокурора до судового розгляду.

4. Особливості участі державного обвинувача в судовому розгляді справи про крадіжку

ІІ. Питання для самоконтролю:

1. типова структура окремої методики підтримання державного обвинувачення у справах про крадіжки;

2. особливості і типові елементи криміналістичної характеристики крадіжок;

3. інформація про спосіб крадіжки;

4. інформація про характеристику особи злочинця;

5. інформація про знаряддя злочину;

6. типові обставини, у встановленні яких проявляється особлива роль прокурора, який підтримує обвинувачення у справах про крадіжки;

7. зміст підготовки прокурора до підтримання державного обвинувачення у справах про крадіжки;

8. етапи (періодизація) підготовки прокурора до підтримання державного обвинувачення у справах про крадіжки;

9. матеріали справи, на вивчення яких має бути звернута особлива увага прокурора;

10. типові судові ситуації, які необхідно враховувати прокурору у своїй роботі;

11. типові помилки досудового слідства (розслідування), на усунення яких має бути звернута увага прокурора;

12. обставини, що мають бути встановлені і зафіксовані за результатами досудового проведення огляду місця події;

13. формальні та змістовні вимоги стосовно досудового проведення огляду місця події;

14. обставини, що мають бути встановлені і зафіксовані за результатами досудового проведення різновидів обшуків;

15. формальні та змістовні вимоги стосовно досудового проведення різновидів обшуків;

16. обставини, що мають бути встановлені і зафіксовані за результатами досудового проведення пред’явлення для впізнання;

17. формальні та змістовні вимоги стосовно досудового проведення пред’явлення для впізнання;

18. обставини, що мають бути встановлені і зафіксовані за результатами досудового проведення різновидів судових експертиз;

19. формальні та змістовні вимоги стосовно досудового проведення різновидів судових експертиз;

20. процесуальні і тактичні особливості судового допиту підсудного у справах про крадіжки;

21. процесуальні і тактичні особливості судового допиту потерпілого у справах про крадіжки;

22. процесуальні і тактичні особливості судового допиту свідків у справах про крадіжки.

ІІІ. Практичні завдання:

1.

У кримінальній справі стосовно декількох епізодів вчинення крадіжки до кримінальної відповідальності було притягнуто трьох осіб – Мирка і двох братів Ткаченків, Петра і Василя.

Вивчаючи справу, прокурор звернув увагу, що під час ознайомлення зі справою старший із братів Петро, раніше неодноразово судимий, відмовився від попереднього визнання своєї вини у крадіжці разом з Мирком великої суми грошей із бухгалтерії тресту. Він проходив у цій справі тільки за цим епізодом, тоді як його молодший брат Василь та Мирко – за декількома.

1) Охарактеризуйте судову ситуацію.

2) Назвіть можливі причини відмови обвинуваченого Петра від своїх попередніх показань (Василь раніше не судимий і йому виповнилося 17 років).

3) Якими мають бути дії прокурора стосовно визначення черговості допитів підсудних та їх тактики?

2.

На досудовому слідстві Карпов і Стахів визнавали свою вину у вчиненні крадіжки грошей та речей із квартири Антоняк.

Під час судового розгляду Карпов раптово заявив, що він під впливом працівників карного розшуку себе обмовив. Що ж до головного доказу його вини – осколка віконного скла зі слідами пальців його руки, вилученого на місці події, то його немовби було взято Стахівом з двору будинку, де він мешкав, і спеціально підкинуто на місце події. Стахів підтвердив цю заяву Карпова і повідомив, що крадіжку він вчинив не з ним, а із незнайомим йому чоловіком за прізвиськом “Зона”. Раніше ж він давав неправдиві показання, оскільки боявся розправи з боку цієї особи.

1) Охарактеризуйте судову ситуацію.

2) Якими мають бути дії прокурора стосовно спростування заяв підсудних?

3.

Із селищного магазину було вчинено крадіжку. Під час огляду місця події виявлено пошкодження запираючих пристроїв і на перших (зовнішніх) дверях магазину, і на внутрішніх других (решітчастих, подвійних) дверях. Зокрема, на внутрішніх було зірвано навісний замок. Для перевірки версії про можливе інсценування крадіжки слідчий провів відтворення обстановки і обставин події, зокрема, чи можна перебуваючи ззовні зламати замок, що знаходиться зсередини приміщення?

Ось як результати слідчої дії відображено в обвинувальному висновку: “Відтворенням обстановки і обставин події, проведеним із участю експерта, було встановлено, що дужка для замка на цих металевих решітчастих дверях може бути зірвана тільки за умови, коли вони відчинені, тобто з боку магазинної зали, а не входу в магазин”.

На основі висновків із результатів відтворення слідчий вирішив, що наявним було інсценування крадіжки, вчинене з метою приховати розкрадання, а виявлена в магазині недостача виникла внаслідок злочинних діянь завідуючого магазину Ковтка та двох ревізорів, яким і було пред’явлено відповідні обвинувачення.

Під час перевірки та оцінки судом доказів, зібраних під час досудового розслідування, було встановлено, що в протоколі відтворення обстановки і обставин події виконані досліди фактично не зафіксовані, а зроблені слідчим висновки – необґрунтовані. Змістовно цей документ породив у суді певні сумніви, тим паче у протоколі була, приміром, така фраза: “…керуючись слідами на решітці та на петлі дверей, а також логічними міркуваннями (!), всі особи, що брали участь у слідчому експерименті, дійшли єдиного висновку: петля для навісного замка… могла бути відламана якимось металевим предметом тоді, коли двері магазину були відчиненими”.

Зрозуміло, що результати такого експерименту вимагали ретельної перевірки.

Для того щоб встановити, чи можливо зламати замок на дверях магазину, знаходячись ззовні, суд виїхав на місце події, де й виконав судовий експеримент. Цією судово-слідчою дією було встановлено, що через отвір між арматуринами решітчастих дверей, розмір якого 16 х 16 см “вільно проходить рука людини разом з сокирою або великим молотком. Без особливих зусиль на цих дверях можна відбити петлю навісного замка. Вважати, що цю петлю можливо зламати тільки зсередини складського приміщення магазину, немає жодних підстав”.

1) Охарактеризуйте судову ситуацію.

2) Якими мають бути дії прокурора ?

3) Чи є потреба і можливість виконання в суді повторного відтворення обстановки і обставин події? Якщо так, тоді назвіть його мету, сплануйте перебіг і спрогнозуйте можливі варіанти результатів.

Рекомендована література:

1. Батаев И.А. Криминалистические и оперативно-розыскные аспекты расследования краж из квартир граждан – Ижевск, 1998.

2. Викторов В.И. Как защитить вашу квартиру и контору от воров: 50 советов американской полиции. – М., 1992.

3. Гавло В.К., Алешин В.В. Расследование преступлений, сопряженных с отчуждением жилья граждан: Учебн. пособие. – Барнаул, 1998.

4. Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества. - Харьков, 1987.

5. Луцик А. Розслідування кримінальних справ про розкрадання, вчинювані при заготівлі сільгосппродукції // Рад.право. - 1987.№7.

6. Матусовский Г.А. Методика расследования хищений. Учеб.пособие. - Киев, 1988.

7. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К., 1996.

8. Мицеряков B.C. Предупреждение краж государственного и коллективного имущества. – Хабаровск, 1993.

9. Основы борьбы с организованною преступностью; под ред. B.C. Овчинского и др. – М., 1996.

10. Первушин В.М. Расследование краж предметов антиквариата. – М., 1992.

11. Понарин В.Я., Самороковский В.М. Расследование краж, совершенных с проникновением в жилище квартирных // Расследование отдельных видов преступлений. – М., 1995.

12. Раскрытие краж автотранспортных средств. /Сборник материалов. – М., 1994.

13. Суетов В.П. Основі расследования хищений. - М., 1977.

14. Шурухнов Н.Г. Расследование краж. – М., 1999.