- •Розділ і. Теоретико-методологічні основи культурології Тема: Культурологія як галузь наукового знання
- •Соціокультурні передумови виникнення культурології
- •Предмет культурології та основні культурологічні категорії
- •Основні культурологічні категорії
- •Поняття «культура»
- •Категорія «цивілізація»
- •Категорія «цінність»
- •Поліфункціональність культури
- •Першоджерела до вивчення теми: Бердяев н.А. О культуре
- •Фромм э.Иметь или быть? Значение различия между обладанием и бытием
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема: Релігія та мистецтво в системі культури
- •Релігія в соціокультурній системі суспільства
- •Основні структурні елементи релігії
- •Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- •Соціокультурні функції мистецтва
- •Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та повідомлень:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •1. Проаналізуйте сутнісні характеристики релігії.
- •Тема: Культурна динаміка
- •Поняття культурної динаміки
- •Основні концепції походження культури
- •Механізми культурної динаміки
- •Схеми культурно- історичного процесу
- •Першоджерела до вивчення теми: к.Маркс. Экономическо-философские рукописи 1844 года.
- •3. Фрейд. Будущее одной иллюзии
- •Неудовлетворенность культурой
- •Й.Хейзинга. Об игровых элементах культуры
- •Сорокин п.А. Кризис нашего времени
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема: Класичні теорії цивілізацій
- •Першоджерела до вивчення теми: о. Шпенглер. Закат Европы.
- •Тойнби а. Дж. Постижение истории.
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання:
- •План семінарського заняття:
- •Тема: Типологія культури
- •Поняття культурної типології
- •Основні варіанти типології: формаційна, цивілізаційна, релігійна, регіональна,
- •Характерні риси свідомості первісної людини
- •Особливості первісного мистецтва
- •Виникнення та особливості первісних вірувань
- •Ранні форми релігії
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема: Давні цивілізації Сходу
- •Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •Культура Давнього Єгипту
- •Релігійні уявлення давніх єгиптян
- •Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •Конфуціанство – національна релігія Китаю
- •Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- •Буддизм
- •Першоджерела до вивчення теми Чаттерджи с., Датга д. Буддийское учение
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема: Антична культура
- •Особливості становлення античної культури
- •Особливості культури Давньої Греції
- •Релігія Давньої Греції
- •Культура елліністичної епохи
- •Культура Давнього Риму
- •Релігійні вірування давніх римлян
- •Античне мистецтво
- •Кессиди ф.Х. К проблеме греческого чуда
- •Вернан ж.-п. Духовный мир полиса
- •План семінарського заняття
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Тема: Культура Середньовіччя
- •Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •Основні субкультури середньовічного суспільства
- •Виникнення та еволюція християнства
- •Мистецтво європейського Середньовіччя
- •Жак Ле Гофф. О цивилизации средневекового Запада.
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема: Культура Відродження
- •Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •Реформація
- •Суперечливість Ренесансної культури
- •Мистецтво Відродження
- •Першоджерела до вивчення теми Пико делла Мирандола. Речь о достоинстве человека.
- •Франческо Петрарка. Из сонетов (На жизнь Мадонны Лауры)
- •Вам сердце предлагал, но вы к нему
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема: Культура Нового часу.
- •Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •Основні мистецькі напрями Нового часу
- •Першоджерела до вивчення теми Гвардини р. Конец нового времени
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів і доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема: Культура Новітньої епохи
- •Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •Мистецтво Новітньої епохи
- •Проблема діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних процесів
- •Першоджерела до вивчення теми с.Хантингтон. Столкновение цивилизаций
- •Глосарій
- •Список рекомендованої літератури
Культура Давнього Єгипту
Культура Давнього Єгипту – одна з найбільш давніх культур світу, що склалася і розвивалася головним чином у долині ріки Ніл у період з ІІІ тис. до н.е. по ІV століття до н.е. Найбільш істотною рисою був її сакральний теократичний характер, виражений у культі обожненого фараона і культі загробного життя, тобто у вірі в можливість безсмертя. Віра у загробне життя пов’язувалась єгиптянами з вмираючим і воскресаючим богом Осірісом; його воскресіння вважалось у єгиптян запорукою їх особистого воскресіння та безсмертя у потойбічному світі. Теологічне обґрунтування отримав і культ фараона, який вважався сином головного бога єгиптян Ра, божественною, надприродною істотою, що править не тільки своєю країною, але і усім світом. Фараон своєю власною персоною підтримував рівновагу світу, гармонію і справедливість у відповідності з принципами справедливості Маат. Докладніше про релігійні вірування давніх єгиптян див. у відповідному розділі.
Основні домінанти світогляду древніх єгиптян знайшли своє матеріальне втілення в їх блискучих художніх досягненнях. Мистецтво Давнього Єгипту було нерозривно зв’язане з культом і виражало основні ідеї релігії: безмежної могутності богів, включаючи бога-фараона, тему смерті, підготовки до неї і подальшого загробного існування. Воно було покликане служити цілям забезпечення блаженства в потойбічному житті і виступало засобом прославляння фараона. Для увічнення душі і тіла служило мистецтво бальзамування і будівництво гробниць – будинків вічності. Увічнення фараона було гарантом благополуччя всього народу. Мистецтву, як і письму, приписувалась величезна магічна сила в плані збереження життя.
З релігійним характером мистецтва була пов’язана його строга канонічність, монументальність, симетричність, які виражали уявлення про непорушність існуючих порядків і віру у надприродну сутність фараона. Індивідуальна воля художника була обмежена – завдання його було не творити, а оберігати священні канони.
Найбільш вражаючих результатів єгиптяни досягли в архітектурі, яка була тісно пов’язана з їхніми релігійними уявленнями та політичним ладом. Були вироблені чіткі архітектурні форми і типи монументальних споруд: піраміда, обеліск, колона. Канон в образотворчому мистецтві припускав одночасне сполучення при зображенні фігури на площині елементів в фас (очі, плечі) і профіль (обличчя, груди, ноги), різномасштабність фігур як вираження градації значимості зображуваних осіб. Великого розвитку набуло створення скульптурних портретів. За уявленнями єгиптян портретні статуї відігравали роль двійників померлих і служили вмістилищем їхніх душ. Давньоєгипетські статуї завжди строго пропорційні, фронтальні і статичні. Серед єгипетських скульптур найбільш відомою є великий сфінкс. На думку видатного німецького філософа Г.Гегеля, “сфинкса можно считать символом египетского духа: человеческая голова, выглядывающая из тела животного, изображает дух, который начинает возвышаться над природой, вырываться из нее и уже может свободнее смотреть вокруг себя, однако не вполне освобождаясь от оков...» (Г.Гегель. Соч. М.-Л., 1935. Т.8. Философия истории. С.186).
Багата і різноманітна література Стародавнього Єгипту. Найважливіша літературні тексти – записи міфів, історії про богів. Важливе місце тут займає «Книга мертвих», яка носила сакральний характер.
У період Нового царства, після релігійних реформ фараона Ехнатона (XIV ст. до н.е.) в єгипетській культурі посилюються гедоністичні мотиви, культура на якийсь час стає більш світською, реалістичною і гуманістичною (так званий “амарнський період”).
Єгиптяни були одним з перших народів, який винайшов писемність. Найдавніше письмо з’явилось тут вже наприкінці IV тисячоліття до н.е. Це ієрогліфічне письмо.
Для обробки землі чи будівництва пірамід потрібні були точні знання, отож практичні потреби стимулюють розвиток науки, в першу чергу – математики та астрономії. Найбільшими є досягнення єгиптян в галузі медицини, що було зумовлено, насамперед, бальзамуванням, завдяки якому єгиптяни добре знали анатомію; їм належить геніальне відкриття, що керівним центром організму є мозок.
Досягнення давніх єгиптян, зокрема їх релігійно-міфологічні уявлення, вироблені тут монументальні архітектурні форми, досягнення у сфері математики, медицини, релігійно-міфологічні сюжети мали великий вплив на розвиток інших культур, в тому числі і античної.