- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •1.Російська мова дуже логічно виражає сутність рослинних організмів самою назвою їх —рослини: вони ростуть, тобто збільшуються в обсязі і збільшуються в числі і — тільки...
- •Тварина, хоча росте і розмножується... Але у тварині, є ще процеси життєві, процеси почуття і руху...
- •Глава IV
- •Глава VIII м язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Призвіть до участі слух, змушуючи дитя уважно слухати те, що говорить ясно і голосно вчитель чи повторюють інші діти і зауважувати зроблені помилки.
- •Призвіть до участі дотик, нюх і смак, якщо предмети, які вивчаються... Це допускають.
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XIX
- •Глава XXIII
- •15.Для цієї мети Неккер-де-Соссюр рекомендує не тільки вивчення географії по картах і креслення таблиць, синоптичних
- •Глава XXIV
- •9....Дитина... Повільно запам'ятовує предмет, що дорослим запам'ятовується з першого разу... Це... Пояснюється... Спочатку —повною відсутністю, а потім — нечисленністю слідів у пам'яті...
- •Глава XXV
- •10 Однак же... Усяка вправа довільного запам'ятовування (не запам'ятовування) вправляє владу нашої волі над нашою нервовою системою. Змушуючи себе завзято згадувати те чи інше,
- •Глава XXVI
- •9 В психофізичному процесі пам'яті розвивається сама здатність пам'яті, і при цьому так розвивається, що самий зміст пам'яті є мате-
- •Глава XXIX
- •...У пасивній уяві черпають собі матеріал і учений, і художник, і поет. Поширеною і швидкою діяльністю пасивної уяви обумовлюється не тільки дотепність, але і винахідливість...
- •Глава XXX
- •Глава XXXI
- •17.Але... Навколишня... Дійсність має найсильніший вплив на... Гру: вона дає для неї матеріал набагато різноманітнішии і дієвіший, ніж той, котрий пропонується іграшковим магазином...
- •Глава XXXV
- •4. ...Відсутність зору і навіть відсутність слуху і дарунка слова разом не заважають утворенню в людини дуже вірних понять про простір і час... З іншого боку, якщо ми уявимо
- •Глава XXXVI
- •Глава xliv
- •1....До душевних впливів на розумовий процес ми відносимо вплив... 1) зовнішніх почуттів, 2) уваги, 3) пам яті, 4)уяви, 5)
- •Не визнаючи безпричинних явищ... Людина в той же час найбільш дивним чином суперечить самій собі і своїй науці,визнаючи в самій собі свободу волі, тобто явище без причини...
- •Остання філософська система (гегелівська) знищує свободу волі, хоча і хоче спритним софізмом ухилитися від цього...
- •7.Але, визнавши загальну причинність законом, що не має винятків, ми прямо вийдемо на небезпечну і сумну дорогу східного фаталізму... Неминуче дійдемо до положення, що все
- •4. ...Тепер глянемо на самі ці протиріччя, що вводяться духом людини в розумовий процес.
- •4.Розум є плід свідомості; розум — плід самосвідомості,свідомістю володіють і тварини, але самосвідомістю володіє тільки людина...
- •12. Так... Ці великі протиріччя, внесені духом у процес мислення, могутньо рухали вперед і науку, і практичне життя людини.
- •4....Ми переконані, що... Наука... Визнає факт непоєднання духовних і матеріальних явищ...
- •11. Але якщо такий обов'язок виховання, якщо воно повинно, з одного боку, зірко стежити за тим, що відбувається в житті і науці, а з іншого боку - не захоплю захоплюватися тими захопленнями, що
- •13. Придивіться ж до дійсних характерів, що потрапляються вам на очі, вивчайте їх уважно, докладно, без всякої упередженої теорії, і ви побачите, як багато невірного в цих
- •...Сильний характер є не що інше, як велике і добре організоване зібрання слідів відчувань і виникаючих з них бажань.
- •.. Людині вроджене прагнення до волі, що проявляється в ній ще в дитинстві, при перших спробах стиснути пелюшками її довільні рухи.Кант... Прагнення до свободи…називає…
- •14.Та ж схильність до ліні розвивається і...Якщо дитя безперервно займають, забавляють і розважають... При цьому…виховується
- •19.Наслідування легко переходить у самостійну діяльність,
- •Глава V
- •1.Насамперед глянемо на те, для означення якого поняття вживаємо слово прагнення.
- •Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Філософи і психологи, що навіть відкидають свободу волі в людині (наприклад, Спіноза, Бен, Локк і ін.), проте визнають... Що людина може виховувати свої почуття...
- •Глава XI
- •Глава XXI
- •Глава XIX
- •Глава XXII
- •...Той, хто почуває себе сильним зробити все, не може випробовувати гніву...
- •Глава X X III
- •... Існування перешкод є необхідною умовою існування діяльності— такою умовою, без якої сама діяльність неможлива.
- •Глава XXIV
- •Глава XXVII
- •Глава X X I X
- •Глава XXVIII
- •Глава XXXII
- •Глава XXX
- •9. На підставі цих розумінь... Ми не поділяємо душу на області, але поділяємо душевні явища на ті відділи, на які вони самі собою розпадаються очевидно для усякої свідомості...
- •Глава XXXV
- •Глава XXXVI
- •12....Ми вказуємо... На необхідність розрізняти дії рефлекторні від дій довільних і між самими рефлексами розрізняти рефлекси,встановлені вже природою, від рефлексів, встановлених звичкою...
- •Глава XXXIII
- •7.Третє розходження полягає в тому, що у великій боротьбі всіх організмів за існування в людині, і тільки в ній одній, пробуджується антагонізм самої
- •Глава XXXIX
- •Особливо важливе значення цей наш розподіл бажань на реальні і формальні здобуває при переносі формальних бажань у реальну область прагнень тілесних.
- •Глава XXXVIII
- •1.Влада душі над тілом є факт, випробовуваний кожним з нас... Особливо таємничим... Здається те, що душа, істота нематеріальна, діє на матерію, на нервову систему.
- •Глава X l
-
...Той, хто почуває себе сильним зробити все, не може випробовувати гніву...
-
Почуття доброти, точно так само, як і почуття гніву, може бути викликане чи зовнішніми для людини причинами чи причинами, що лежать у її несвідомій природі.Очевидно, що в першому випадку почуття доброти буде зосереджено предметом, що його викликав, а в другом} буде шукати зосередитися на
досягне до тієї моральної висоти, що боїться тільки одного Бога, то, виходить, вона боїться однієї своєї власної совісті — і більше нічого у світі не боїться... Вона для людини голос Божий, і якщо людина... почне уважно прислухатися тільки до цього голосу, то і відкриє в ньому джерело премудрості, тобто моральності чи вищої практичної мудрості. Але дуже жаль,що зловживають цим глибоким біблійним висловом різні аматори,щоб задати страху дітям! Вони прикривають їм своє невміння стримувати гнів... і вселяють дітям не страх Божий, а страх учительський, з якого народяться неправда, удавання, хитрість, боягузтво, рабство, слабкість, незначність душі, а не премудрість.
-
...Само собою зрозуміло, що страх збільшується невизначеністю небезпеки... У міру того, як межі небезпеки визначаються – і страх зменшується... Але до властивості страху саме відноситься розширення меж небезпеки, як це виражається в... прислів'ї: «У страху очі великі»... Як тільки починається ясне освідомлення меж страху, так і народжуються спроби позбутися від цього болісного почуття, а спроби ці, зміцнівши, можуть витиснути з душі страх, замінивши його гнівом, рівним силі витиснутого страху...
-
Дія страху саме тому і жахлива, що він, зупиняє діяльність душі, у той же час приковує її увагу до предмета страху. У ці хвилини... ми «ні живі, ні мертві»...
-
Так як причиною страху може бути усе, що загрожує... нашому життю чи життю людей, нам близьких, а невизначеність небезпеки значно збільшує страх, то і зрозуміло, що утворення зменшує число небезпек, що загрожують нашому життю, зменшує число причин страху і, даючи можливість виміряти небезпеку і визначити її наслідки, зменшує напруженість страху через ці небезпеки. ...Але... чи сміливішою стала сучасна людина — це ще питання. Князь Ігор, відправляючись в похід, незважаючи на страшні знамення, у гибельне значення яких він вірить, переборює ще один зайвий страх, якого вже не потрібно переборювати сучасному полководцю. Макбет, що викликає духів, у яких він вірує... тільки ще ясніше виявляє свою неприборкану сміливість, долаючи забобони, що для нас тепер не існують. ...Неважко бачити в таких явищах, що сміливість, незалежно від якого б то не було розумового розвитку, не являється плодом розуму, а почуттям, природженим людині.
21.Почуття сміливості Аристотель справедливо протиставляє почуттю страху. Але це почуття так притаманне людині, що ми помічаємо його окреме існування тільки тоді, коли воно, попередньо будучи подавлене страхом, починає знову з являтися
але ми швидше згодні з Беном, що відкидає цей острах. Темрява,ховаючи від нас навколишнє, може сильно сприяти розвитку в нас усякого роду страхів, що залежать уже від інших причин, але сама темрява навряд чи може бути причиною страху... Здається, ми можемо прийняти за істину, що людина не боїться нічого, поки власні досвіди чи розповіді інших не покажуть їй, що в неї не завжди стане сил для подолання перешкод, і не познайомлять її з душевним страхом, з почуттям сили, що відступає від перешкод, замість того, щоб кинутися на них.
11. Бон справедливо називає почуття страху найбільш нещасливим станом людини. Досягнувши останньої ступіні жаху, коли вже людина не сумнівається ні у своєму повному безсиллі, ні у всемогутності небезпеки, меж яких не бачить, страх зупиняє психічне життя, не припиняючи його... Фізична дія крайнього ступеня страху чи жаху разюча. У людей, що пережили такі хвилини, часто волосся сивіє за кілька годин... Але хто ж може пояснити нам, який зв'язок між сивіючим в одну ніч волоссям і душею, що вжахнулася ?<...>
15.Страх таке огидне почуття, що не дивно, якщо деякі психологи приписують йому тільки поганий вплив. Однак же ми назвемо почуття страху також і рятівним, якщо візьмемо до уваги, від скількох небезпек охороняє нас це почуття і на скільки мудрішими зробив людей острах небезпеки... Страх змушує людину бути обережною, але тільки сміливість дає їй силу й енергію.
16.Бен думає, що предмети, які вселяли нам страх, сильно врізуються в нашу пам'ять, але ми знаємо, що ця властивість всіх афективних образів... З цього ніяк не можна виводити, що учитель, наприклад, може лементами і погрозами змусити дитину твердо запам'ятати урок, що пояснюється. Дитя твердо запам'ятає тільки гнівне обличчя вчителя, його жести, що лякають, і слова, але не зміст уроку, який, навпаки, зблідне при сусідстві з такими яскравими образами... Навпаки, у страху ми забуваємо навіть і те, що добре пам'ятали, і слова науки, супроводжувані погрозами, найменше здатні влягтися в пам'яті... Сам по собі страх, незалежно від реактивних спроб відокремитися від нього...придушує силу душі, це разюче помітно на дітях, вихователем яких був тільки один постійний страх.
17.Педагогічна дія страху дуже сумнівна: якщо і можна ним користуватися, то дуже обережно, завжди маючи на увазі, що сміливість є життєва енергія душі. Біблійний вираз: «Страх божий є початок премудрості», настільки улюблений вихователями і наставниками, охочими до дешевого методу вселяти страх, має глибокий сенс, рідко вживаний тими самими, хто часто вживає це вираження... Якщо людина
переборювала свій страх, і уберігати від таких, у яких дитина підкорялася б усесильному страху, словом, вихователь повинний берегти дорогоцінне почуття сміливості, але разом з тим досвідами подолання страху переробляти нерозумну сміливість у розумну мужність. <...>