- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •1.Російська мова дуже логічно виражає сутність рослинних організмів самою назвою їх —рослини: вони ростуть, тобто збільшуються в обсязі і збільшуються в числі і — тільки...
- •Тварина, хоча росте і розмножується... Але у тварині, є ще процеси життєві, процеси почуття і руху...
- •Глава IV
- •Глава VIII м язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Призвіть до участі слух, змушуючи дитя уважно слухати те, що говорить ясно і голосно вчитель чи повторюють інші діти і зауважувати зроблені помилки.
- •Призвіть до участі дотик, нюх і смак, якщо предмети, які вивчаються... Це допускають.
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XIX
- •Глава XXIII
- •15.Для цієї мети Неккер-де-Соссюр рекомендує не тільки вивчення географії по картах і креслення таблиць, синоптичних
- •Глава XXIV
- •9....Дитина... Повільно запам'ятовує предмет, що дорослим запам'ятовується з першого разу... Це... Пояснюється... Спочатку —повною відсутністю, а потім — нечисленністю слідів у пам'яті...
- •Глава XXV
- •10 Однак же... Усяка вправа довільного запам'ятовування (не запам'ятовування) вправляє владу нашої волі над нашою нервовою системою. Змушуючи себе завзято згадувати те чи інше,
- •Глава XXVI
- •9 В психофізичному процесі пам'яті розвивається сама здатність пам'яті, і при цьому так розвивається, що самий зміст пам'яті є мате-
- •Глава XXIX
- •...У пасивній уяві черпають собі матеріал і учений, і художник, і поет. Поширеною і швидкою діяльністю пасивної уяви обумовлюється не тільки дотепність, але і винахідливість...
- •Глава XXX
- •Глава XXXI
- •17.Але... Навколишня... Дійсність має найсильніший вплив на... Гру: вона дає для неї матеріал набагато різноманітнішии і дієвіший, ніж той, котрий пропонується іграшковим магазином...
- •Глава XXXV
- •4. ...Відсутність зору і навіть відсутність слуху і дарунка слова разом не заважають утворенню в людини дуже вірних понять про простір і час... З іншого боку, якщо ми уявимо
- •Глава XXXVI
- •Глава xliv
- •1....До душевних впливів на розумовий процес ми відносимо вплив... 1) зовнішніх почуттів, 2) уваги, 3) пам яті, 4)уяви, 5)
- •Не визнаючи безпричинних явищ... Людина в той же час найбільш дивним чином суперечить самій собі і своїй науці,визнаючи в самій собі свободу волі, тобто явище без причини...
- •Остання філософська система (гегелівська) знищує свободу волі, хоча і хоче спритним софізмом ухилитися від цього...
- •7.Але, визнавши загальну причинність законом, що не має винятків, ми прямо вийдемо на небезпечну і сумну дорогу східного фаталізму... Неминуче дійдемо до положення, що все
- •4. ...Тепер глянемо на самі ці протиріччя, що вводяться духом людини в розумовий процес.
- •4.Розум є плід свідомості; розум — плід самосвідомості,свідомістю володіють і тварини, але самосвідомістю володіє тільки людина...
- •12. Так... Ці великі протиріччя, внесені духом у процес мислення, могутньо рухали вперед і науку, і практичне життя людини.
- •4....Ми переконані, що... Наука... Визнає факт непоєднання духовних і матеріальних явищ...
- •11. Але якщо такий обов'язок виховання, якщо воно повинно, з одного боку, зірко стежити за тим, що відбувається в житті і науці, а з іншого боку - не захоплю захоплюватися тими захопленнями, що
- •13. Придивіться ж до дійсних характерів, що потрапляються вам на очі, вивчайте їх уважно, докладно, без всякої упередженої теорії, і ви побачите, як багато невірного в цих
- •...Сильний характер є не що інше, як велике і добре організоване зібрання слідів відчувань і виникаючих з них бажань.
- •.. Людині вроджене прагнення до волі, що проявляється в ній ще в дитинстві, при перших спробах стиснути пелюшками її довільні рухи.Кант... Прагнення до свободи…називає…
- •14.Та ж схильність до ліні розвивається і...Якщо дитя безперервно займають, забавляють і розважають... При цьому…виховується
- •19.Наслідування легко переходить у самостійну діяльність,
- •Глава V
- •1.Насамперед глянемо на те, для означення якого поняття вживаємо слово прагнення.
- •Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Філософи і психологи, що навіть відкидають свободу волі в людині (наприклад, Спіноза, Бен, Локк і ін.), проте визнають... Що людина може виховувати свої почуття...
- •Глава XI
- •Глава XXI
- •Глава XIX
- •Глава XXII
- •...Той, хто почуває себе сильним зробити все, не може випробовувати гніву...
- •Глава X X III
- •... Існування перешкод є необхідною умовою існування діяльності— такою умовою, без якої сама діяльність неможлива.
- •Глава XXIV
- •Глава XXVII
- •Глава X X I X
- •Глава XXVIII
- •Глава XXXII
- •Глава XXX
- •9. На підставі цих розумінь... Ми не поділяємо душу на області, але поділяємо душевні явища на ті відділи, на які вони самі собою розпадаються очевидно для усякої свідомості...
- •Глава XXXV
- •Глава XXXVI
- •12....Ми вказуємо... На необхідність розрізняти дії рефлекторні від дій довільних і між самими рефлексами розрізняти рефлекси,встановлені вже природою, від рефлексів, встановлених звичкою...
- •Глава XXXIII
- •7.Третє розходження полягає в тому, що у великій боротьбі всіх організмів за існування в людині, і тільки в ній одній, пробуджується антагонізм самої
- •Глава XXXIX
- •Особливо важливе значення цей наш розподіл бажань на реальні і формальні здобуває при переносі формальних бажань у реальну область прагнень тілесних.
- •Глава XXXVIII
- •1.Влада душі над тілом є факт, випробовуваний кожним з нас... Особливо таємничим... Здається те, що душа, істота нематеріальна, діє на матерію, на нервову систему.
- •Глава X l
12....Ми вказуємо... На необхідність розрізняти дії рефлекторні від дій довільних і між самими рефлексами розрізняти рефлекси,встановлені вже природою, від рефлексів, встановлених звичкою...
Глава XXXIII
Механічна теорія волі
12. ...Для того щоб дитя переконалося, що... предмет недосяжний, йому потрібні кількаразові досвіди даремності його зусиль дістати недосяжний предмет. Тільки досвід переконує людину, що вона не все може, чого хоче, і, таким чином, тільки досвіди відокремлюють рішучість від бажання. Спочатку ж бажати і зважитися значить для людини те саме; у цьому може переконатися всякий, хто тільки спостерігав над розвитком немовляти, дитини і навіть юнака. ...Чим більш невдач у своїх спробах випробує людина, тим далі відходить в неї бажання від рішучості. Визнавши ж цей факт, ми побачимо, що рішучість є не що інше, що як цілком створене бажання, бажання, що здолало в душі... всі інші уявлення. Тільки коли душа досягне такої єдності і такого зосередження усіх своїх сил в одному бажанні, тільки тоді тіло починає їй коритися<...>
цієї боротьби: все сильне давить слабке — це закон усієї природи, і раптом у людстві виникає релігія, зовсім протилежна цьому великому закону природи, — релігія слабких і пригноблених! Як би хто не дивився на християнську релігію, але наука не може дивитися на неї інакше, як на історичне явище, що виникає з потреб і властивостей душі людської. Якби ідея боротьби за існування була єдиним статутом і людського життя, то сама поява і поширення релігії слабких і пригноблених не було б можливо в людстві.
8. Але якщо історична наступність заміняє в людині органічну спадковість... то це анітрошки не заважає тим же загальним органічним прагненням до буття й у людині бути джерелом безлічі її бажань і збудником безлічі її дій. У цьому відношенні, звичайно, можна сказати, що об'єктивна воля стає суб'єктивною волею людини...Ми вважаємо за краще зберегти термін волі виключно для психічного факту і термін органічного прагнення - для того факту, що звершується поза нами, факту, якому Спіноза, Гегель і Шопенгауер дають назву волі.
12Відкидаючи всяке наукове значення в понятті об'єктивної волі ми визнаємо тільки волю суб'єктивну, тому що тільки в цьому вигляді і шляхом самоспостереження ми довідаємося про існування волі і можемо фактично вивчати її різні прояви. Ми цілком приписуємо волю душі, хоча визнаємо в той же час, що мотиви, що дають їй напрямок, можуть виникати і з тіла, чи, вірніше, з органічних прагнень тілесного організму, загальних усьому органічному світу. 13...Ми найбільше дорожимо тим самоспостереженням людства над проявами волі, що виразилося в мові людини. Ми вважаємо часто за більш вірне керуватися цією загальнолюдською психологію, ніж теоріями того чи іншого психолога, переконавшись раз в однобічності цих теорій. Загальнолюдська ж психологія, що виразилася в мові, додає волі трояке значення.
14.По-перше, ми називаємо волею владу душі над тілом. На цій підставі ми відділяємо довільні рухи від мимовільних і говоримо, що тіло кориться чи не кориться волі душі і її бажань.
15.По-друге, загальнолюдська психологія називає волею почуття бажання... Правда, психологи знаходять розходження між
як би ці поняття не були притаманні його батькам.Дитя найбільшого музиканта, закинуте в дитинстві на острів, почне свою музичну науку з диких, надриваючих слух звуків. ...Ми не помітимо в таких дітях ніяких спадкових пристосувань, зроблених незліченними їхніми предками, і їм доведеться почати ці пристосування знову. ...Отже, дивлячись на пристосування людського розуму як на подальший хід органічних пристосувань природи, ми повинні визнати, що цей хід прийняв у людині інший напрямок, зовсім далекий всьому іншому органічному світу.
5.Ми не заперечуємо... що й у людському організмі діє закон органічної спадковості як у відношенні органів, так і у відношенні звичок і схильностей, але тільки думаємо, що ця органічна спадковість, що має усе ще більше значення в індивідуальних характерах, не має вже майже ніякого значення в тому, загальному для людства пристосуванні до умов життя, що передається вже не органічною спадковістю, а історичною наступністю. От чому,приписуючи немаловажливе значення впливу довільних зусиль, що робляться людиною на зміни у своєму власному організмі, ми ніяк не очікуємо... щоб ці зусилля могли згодом прискорити до надзвичайного ступеня рух людини, дати йому величезну фізичну силу чи виростити йому крила. Сила людини — її парові машини, швидкість її — її паровози і пароплави, а крила вже ростуть у людини і розвернуться тоді, коли вона вивчиться керувати довільно рухом аеростатів. Вона і тепер уже бігає швидше оленя, плаває краще риби і незабаром, імовірно, буде літати швидше птаха. Хід пристосувань до умов життя прийняв у людини, звичайно, зовсім новий напрямок, далекий іншим організмам земної кулі.
6.Інше різке розходження людського пристосування до умов життя полягає в тому, що, тоді як тварина невпинно кориться прагненню організму до життя і всі її дії пояснюються тільки цим прагненням, людина, як ми бачимо, може озброїтися проти самого цього прагнення, подавити й відкинути його. «Хто може вмерти, того не можна ні до чого примусити», — говорили римляни; але вмерти довільно може тільки людина, і тому уся величезна сила природи... поступається волі людини, що... може зневажити своїми органічними прагненнями: не коритися тому голосу природи, якому тварини і рослини і не намагаються не коритися.<...>