- •Тема №2 Підприємства як суб'єкти підприємницької діяльності. Господарські товариства як суб'єкти підприємницької діяльності.
- •1. Поняття підприємства
- •2. Класифікація підприємств та їх характеристика.
- •3. Характеристика приватного підприємства
- •4. Характеристика підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян
- •5. Характеристика державного унітарного підприємства
- •6. Характеристика комунального унітарного підприємства
- •7. Характеристика підприємства споживчої кооперації
- •Господарські товариства як суб'єкти підприємницької діяльності: загальна характеристика та класифікація
- •8. Поняття господарських товариств. Характеристика господарських товариств
- •9. Акціонерне товариство
- •10. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •11. Товариство з додатковою відповідальністю
- •12. Повне товариство
- •13. Командитне товариство
- •14. Кооператив як суб'єкт господарювання
- •15. Колективне сільськогосподарське підприємство
- •16. Фермерське господарство
- •17. Об'єднання підприємств
15. Колективне сільськогосподарське підприємство
Колективне сільськогосподарське підприємство — добровільне об'єднання громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів, що діє на засадах підприємництва та самоврядування.
Характеристика колективного сільськогосподарського підприємства
КСП є добровільним об'єднанням громадян. Іншими словами, членами КСП можуть бути лише фізичні, а отже, не можуть бути юридичні особи.
Громадяни — члени КСП об'єднуються «у самостійне підприємство». КСП є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і печатку зі своїм найменуванням — «самостійним», повноправним суб'єктом господарювання на ринку.
КСП створюється для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів. У формі КСП втілюється спільна праця його членів. Крім того, це положення опосередковано вказує на обов'язковість трудової участі членів КСП в його діяльності.
Положення, що КСП здійснює «спільне виробництво сільськогосподарської продукції і товарів», не означає обмеження його діяльності лише виробництвом. КСП самостійно визначає напрями сільськогосподарського виробництва, його структуру і обсяг, самостійно розпоряджається виробленою продукцією та доходами, здійснює будь-яку діяльність, що не суперечить законодавству України; має право кооперуватися з промисловими підприємствами та установами при переробці сільськогосподарської продукції, виготовленні промислових та інших товарів, розширенні сфери соціально-культурного, комунально-побутового обслуговування сільського населення, підготовці і перепідготовці кадрів; бере участь у приватизації переробних, агросервісних та інших державних підприємств; користується іншими повноваженнями, наданими йому законодавством.
КСП діє на засадах підприємництва та самоврядування. Це означає, що КСП є суб'єктом підприємницької діяльності, підлягає державній реєстрації, на нього поширюються всі інші положення законодавства стосовно підприємницької діяльності, «засади» (принципи — див. ст. 44 ГК) тощо.
Самоврядування в КСП забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов'язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства.
Вищим органом самоврядування КСП є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства.
КСП діє на основі статуту.
16. Фермерське господарство
Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Характеристика фермерського господарства
Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян. Це означає, що засновниками фермерського господарства, а також його членами мають браво бути лише фізичні особи.
На відміну від законодавства, що регулює діяльність (КСП), Закон «Про фермерське господарство» чітко розрізняє засновників та членів господарства. Так, за змістом ст. 5 Закону засновником фермерського господарства може бути кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень статуту фермерського господарства (ст. З Закону).
Останнє суттєво відрізняє фермерське господарство від схожої правової конструкції КСП. Фермерське господарство може бути створене лише родичами або членами сім'ї (ч. 2 ст. 1 Закону), в той час як КСП — будь-якими фізичними особами незалежно від наявності у них кровних (родинних) відносин.
Фермерське господарство є юридичною особою із притаманними їй ознаками — наявність майна, самостійність діяльності, ведення бухгалтерського обліку і подання звітності, наявність печатки із своїм найменуванням і адресою, необхідність відкриття поточних та вкладних (депозитних) рахунків в установах банків, право розпоряджатися власними коштами тощо.
Фермерське господарство створюється громадянами, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. На відміну від КСП, законодавство, що регулює діяльність фермерських господарств, не містить традиційних положень щодо його права на здійснення «будь-якої діяльності, не забороненої законом». Усі положення Закону «Про фермерське господарство» спрямовані на підкреслення його спеціалізації — роботу в галузі сільського господарства.
Метою діяльності фермерського господарства є отримання прибутку, що підкреслює підприємницький характер його діяльності.
Для здійснення господарської діяльності громадянам — засновникам фермерського господарства надаються земельні ділянки. Лише після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладання договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації засновники фермерського господарства можуть подавати документи для державної реєстрації (ст. 8 Закону).
Згідно зі сї. 1 Закону «Про фермерське господарство» останнє діє на основі статуту.