9. Акціонерне товариство

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зо­бов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ри­зик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вар­тості належних їм акцій.

Характеристика акціонерного товариства

Акціонерне товариство є різновидом господарського товариства. Це означає, що на нього поширюються вищенаведені загальні положення про господарські товариства, з урахуванням специфіки цього виду юридичних осіб.

Загальна характеристика Закону України "Про акціонерні товариства"

Відповідно до пункту 1 Заключних і перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про АТ) він набуває чинності 30 квітня 2009 року. Відповідно, в існуючих акціонерних товариств є час для приведення у відповідність із Законом про АТ своїх установчих документів і здійснення дій, спрямованих на захист інтересів товариства й/або його акціонерів.

Частина 4 статті 3 Закону про АТ передбачає, що "Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його виду (публічне або частка) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство)". При цьому приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки частка (закрите) розміщення акцій (ч. 2 ст. 5 Закону про АТ), а публічне - як частка, так і публічне. Це певною мірою аналогічно розподілу акціонерних товариств на закриті й відкриті. Визначення АТ як публічного не буде обмежувати право АТ у випадку наміру приватного розміщення акцій. Не буде обмеження кількісного складу акціонерів (для частки АТ воно встановлено в кількості не більше 100 - ч. 1 ст. 5 Закону про АТ). Не буде обмежень продажу акцій для акціонерів (без згоди інших акціонерів і АТ).

У той же час певні положення відносно часток АТ можуть зацікавити акціонерів і керівництво існуючих АТ. Так, відповідно до частини 2 статті 7 Закону про АТ "Уставом приватного акціонерного товариства може бути передбачене переважне право його акціонерів і самого товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їхнім власником до продажу третій особі". Закріплення такого права дозволить протягом певного часу сконцентрувати капітал товариства в руках обмеженого кола осіб (позбутися від мінітарієв). Якщо це питання важливе для товариства, його можна позиціювати як частка. Інша перевага частки АТ - це переважне право акціонерів на придбання акцій додаткової емісії. У той же час АТ може вільно міняти свій вид із частки на публічне або навпаки, і така зміна не буде вважатися перетворенням (реорганізацією) (ч. 2 ст. 5 Закону про АТ).

Стаття 13 Закону про АТ визначила вимоги до уставу АТ. Він повинен містити відомості про:

повне й скорочене найменування товариства українською мовою ;

виді товариства;

розмірі статутного капіталу;

розмірі резервного капіталу;

номінальної вартості й загальній кількості акцій, кількості кожного виду розміщених товариством акцій, у тому числі кількості кожного класу привілейованих акцій, а також наслідках невиконання зобов'язань по викупі акцій;

умовах і порядку конвертації привілейованих акцій певного класу в прості акції товариства або в привілейовані акції іншого класу у випадках, якщо товариством передбачений випуск привілейованих акцій;

правах акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу;

наявності переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їхнім власником до продажу третій особі, і порядку його реалізації;

порядку повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;

порядку скликання й проведення загальних зборів;

компетенції загальних зборів;

способі повідомлення акціонерів про зміни на порядку денному загальних зборів;

складі органів товариства і їхньої компетенції, порядку створення, обрання й відкликання їхніх членів і прийняття ними рішень, а також порядку зміни складу органів товариства і їхньої компетенції;

порядку внесення змін в устав;

порядку припинення товариства.

Відповідно устав існуючого АТ повинен бути змінений (викладений у новій редакції) з урахуванням наведених вимог.

Частиною 1 статті 14 Закону про АТ установлений мінімальний розмір статутного капіталу АТ - 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Традиційно подібні норми застосовують тільки для позначення мінімального розміру статутного капіталу при створенні товариства. Тому зміна розміру статутного капіталу існуючого АТ не потрібно.

Частина 5 статті 14 Закону про АТ надає товариству можливість створити спеціальний фонд для виплати дивідендів по привілейованих акціях. Доцільність створення такого фонду варто розглядати у випадку наявності привілейованих акцій або наміру їхньої емісії й після твердження ГКЦБФР Порядку формування й використання такого фонду.

У випадку викупу АТ своїх акцій в акціонерів, воно має право анулювати викуплені їм акції. При цьому АТ може зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість інших акцій, залишивши без змін статутний капітал. Відповідні норми вважаємо за доцільне передбачити в уставі АТ.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону об АТ "Акціонерне товариство має право формувати резервний капітал". Не з огляду на вжите словосполучення "має право", уважаємо, що створення резервного капіталу є обов'язковим, виходячи з вимог до уставу АТ і наступних норм статті 19 Закону про АТ. Розмір резервного капіталу не може бути менше ніж 15% статутного капіталу, якщо інше не визначено уставом товариства. Фактично уставом можна встановити будь-який розмір резервного капіталу. Резервний капітал формується шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. При цьому до досягнення встановленого уставом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути менше ніж 5% суми чистого прибутку товариства за рік.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону об АТ всі акції товариства є іменними й існують винятково в бездокументарній формі (остання вимога набутить чинності через 2 роки). Це може вимагати змін відповідних положень уставу АТ.

АТ здійснює розміщення або продаж кожної акції, що воно викупило, за ціною не нижче її ринкової вартості, що затверджується наглядовою радою (крім випадків, певних ч. 1 ст. 22 Закону про АТ). Ця ринкова вартість відповідно до частини 2 статті 8 Закону про АТ визначається як вартість, певна відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав і професійний оценочній діяльності (читай, експертним шляхом) для акцій, які не є в обігу на фондових біржах; або як вартість, певна відповідно до законодавства про цінні папери й фондовий ринок (читай, по біржових котируваннях) для акцій, які є в обігу на фондових біржах.

У випадку розміщення АТ цінних паперів (у тому числі при додатковій емісії акцій або випуску облігацій) їхня оплата здійснюється коштами або по згоді між товариством і інвестором - майновими правами, немайновими правами, що мають грошову вартість, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є набувач, і векселів), іншим майном. Але інвестор не може здійснювати оплату цінних паперів шляхом узяття на себе зобов'язань щодо виконання для товариства робіт або надання послуг. У випадку розміщення цінних паперів публічного АТ грошова оцінка такого майна повинна рівнятися його ринкової вартості (читай, експертній оцінці) і підлягає твердженню наглядовою комісією. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше чим на 10 відсотків від вартості, певної оцінювачем. Акціонерне товариство не може надавати позика для придбання його цінних паперів або поруку по позиках, наданою третьою особою для придбання його акцій.

Ще одна відмінність між публічним і часткою АТ визначено статтею 24 Закону про АТ. Публічне АТ зобов'язано пройти процедуру лістінга й залишатися в біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі. І висновок договорів купівлі-продажу його акцій здійснюється лише відповідній фондовій біржі. У той же час акції частки АТ взагалі не можуть купуватися й/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону.

Статтею 30 Закону про АТ уточнений порядок виплати дивідендів. Так, зокрема , для кожної виплати дивідендів наглядова рада АТ установлює дату складання переліку осіб, які мають право на одержання дивідендів (не може передувати даті ухвалення рішення про виплату дивідендів), порядок і строк їхньої оплати. товариство повідомляє осіб, які мають право на одержання дивідендів про дату, розмір, порядок і строку їхньої виплати. Протягом 10 днів після ухвалення рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок і строку виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яким) перебуває таке товариство. У випадку відчуження акціонером приналежних йому акцій після дати складання переліку осіб, які мають право на одержання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів, право на одержання дивідендів залишається в особи, зазначеного в такому переліку. У випадку реєстрації акцій на ім'я номінального власника, АТ самостійно виплачує дивіденди власникам акцій або переводить їхньому номінальному власникові, що забезпечує їхню виплату власникам акцій, на підставі договору з відповідним номінальним власником.

Відповідно до статті 31 Закону об АТ товариство не має права ухвалювати рішення щодо виплаті дивідендів і здійснювати виплату дивідендів по простих акціях у випадку, якщо:

звіт про результати розміщення не зареєстрований у встановленому законодавством порядку;

власний капітал товариства менше суми його статутного капіталу, резервного капіталу й розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їхньою номінальною вартістю;

Також АТ не має права здійснювати виплату дивідендів по простих акціях у випадку, якщо:

товариство має зобов'язання про викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону;

поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачені повністю.

Закон про АТ змінив процедуру проведення загальних зборів АТ. Нова процедура, зокрема , передбачає:

обов'язок АТ скликати щорічні загальні збори;

проведення загальних зборів не пізніше 30 квітня;

обов'язкове внесення до порядку денного загальних зборів питань твердження річного звіту товариства; розподілу прибутку й збитків товариства; ухвалення рішення по наслідках розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органа, звіту ревізійної комісії (ревізора);

обов'язкове внесення до порядку денного загальних зборів не рідше одного разу в три роки питань про обрання членів наглядової ради, твердженні умов цивільно-правових або трудових договорів, які будуть полягати з ними, установленні розміру їхньої винагороди, обранні особи, що вповноважується на підписання цивільно-правових договорів зі членами наглядової ради; ухваленні рішення про припинення повноважень членів наглядової ради;

визначення всіх інших загальних зборів, крім річних, позачерговими;

уточнення виняткової компетенції загальних зборів (ч. 2 ст. 33 Закону про АТ);

можливість внесення змін у перелік акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах АТ, після його складання особою або органом АТ, передбачені уставом або положенням про загальні збори акціонерного товариства:

обов'язкове письмове повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів за 30 днів до його проведення;

необов'язковість оголошення в ЗМІ про проведення загальних зборів для АТ з кількістю акціонерів менше 1000;

установлені вимоги до повідомлення про загальні збори (ч. 3 ст. 35 Закону про АТ);

вимога щодо проведення зборів акціонерів у межах населеного пункту по місцезнаходженню АТ;

установлений порядок ознайомлення акціонерів з певними документами АТ під час підготовки загальних зборів (ст. 36 Закону про АТ);

попереднє твердження порядку денного загальних зборів наглядовою радою;

установлений порядок прийняття порядку денного (ст. 38 Закону про АТ);

деталізований порядок проведення загальних зборів і прийняття їм рішень (ст. ст. 40-45 Закону про АТ);

уточнена процедура скликання й проведення позачергових загальних зборів (ст. 47 Закону про АТ);

передбачена можливість проведення загальних зборів у формі заочного голосування для АТ з кількістю з не більше 25.

Розділами VІІІ, ІX і X Закону про АТ деталізовані повноваження наглядової ради, виконавчих органів і посадових осіб АТ, що також вимагає внесення змін в устав існуючого товариства.

Статтею 64 Закону про АТ установлені певні обмеження на придбання значного пакета акцій АТ. Особа (особи, що діють спільно), що має намір придбати акції, які з урахуванням кількості акцій, що належать йому і його афілійованим особам, будуть становити 10 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - значний пакет акцій), зобов'язано не пізніше чим за 30 днів до дати придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір і обнародувати його. Обнародування повідомлення здійснюється шляхом надання його в ГКЦБФР, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістінга, і опублікування в офіційному друкованому органі.

Також установлені обмеження на придбання контрольного пакета акцій АТ (ст. 65 Закону про АТ). Особа (особи, що діють спільно), що придбало 50 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - контрольний пакет акцій), протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета акцій зобов'язано запропонувати всім акціонерам придбати в нього прості акції товариства. Для цього воно надсилає в АТ публічну невідкличну оферту для всіх акціонерів - власників простих акцій на ім'я наглядової ради або виконавчого органа (якщо створення наглядової ради не передбачено уставом товариства) і повідомляє про цьому ГКЦБФР і кожну фондову біржу (біржі), на якій АТ пройшло процедуру лістінга. Наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо створення наглядової ради не передбачено уставом товариства) зобов'язаний надіслати зазначена письмова пропозиція кожному акціонерові відповідно до реєстру акціонерів товариства протягом 10 днів з моменту одержання відповідних документів від імені (осіб, що діють спільно). Вимоги до оферті наведені в частині 2 статті 65 Закону про АТ. Строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу (особи, що діють спільно), що придбало контрольний пакет акцій, щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, повинен становити від 30 до 60 днів з дати надходження пропозиції. Ціна придбання акцій не може бути менше ринкової ціни, затвердженої наглядовою радою АТ. Протягом 30 днів після закінчення зазначеного в пропозиції строку особа (особи, що діють спільно), що придбало контрольний пакет акцій, повинне сплатити акціонерам, що прийняли пропозицію, вартість їхніх акцій, виходячи із зазначеної в пропозиції ціни придбання. Якщо акціонери існуючого АТ або треті особи мають наміру придбати значний або контрольний пакет акцій АТ, це доцільно зробити до вступу в силу Закону про АТ з метою запобігання описаних процедур.

Стаття 66 Закону про АТ установлює порядок викупу товариством своїх акцій, а частина 1 статті 68 - випадки обов'язкового проведення такого викупу:

злиття, приєднання, розділ, перетворення, виділення товариства, зміна його виду з публічного на частку;

здійснення товариством значного правочина (правочин, зроблений АТ, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, по даним останньої річної фінансової звітності - п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону про АТ);

зміна розміру статутного капіталу АТ.

Розділ XІІІ Закону про АТ регулює здійснення АТ значних правочинов і правочинов, щодо здійснення яких є зацікавленість. Рішення про здійснення значного правочина приймається наглядовою радою, якщо ринкова вартість майна або послуг, які є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів по даним останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства; загальними зборами простою більшістю голосів (якщо предмет правочина перевищує 25%) або трьома чвертями голосів (більше 50%).

Для здійснення правочина зацікавленою особою (критерії такої особи наведені в ч. 1 ст. 71 Закону про АТ), ця особа зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в нього зацікавленості проінформувати той орган, членом якого воно є, виконавчий орган і наглядова рада про наявність у нього такої зацікавленості. У випадку, якщо правочин, відносного якого є зацікавленість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його здійснення або винести розгляд цього питання на загальні збори. Рішення приймається протягом 5 днів.

Розділом XІ Закону про АТ урегульоване питання перевірки фінансово-господарської діяльності АТ. Зокрема , передбачено, що в АТ з кількістю акціонерів до 100 уводиться посада ревізора, в інші - обирається ревізійна комісія. Річна фінансова звітність публічного акціонерного товариства підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором. Для певних випадків передбачена спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства.

Відповідно до пункту 5 Заключних і перехідних положень Закону про АТ "Устави й інші внутрішні становища акціонерних товариств, створених до вступу в силу цього Закону, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше чим протягом двох років від дня вступу в силу цього Закону". Проте , незалежно від часу внесення змін у діючі устави, АТ повинні керуватися у своїй діяльності положеннями Закону про АТ.