- •Лекція 2. Мотивація у структурі психічної регуляції
- •Мотивація та регуляція діяльності
- •Взаємодія цінностей та мотивації у структурі регуляції розвитку
- •Модель взаємодії мотивації, цінностей, регуляції
- •Емоційна регуляція діяльності.
- •Класифікації емоцій
- •Мотиваційні чинники регуляційних процесів. Експериментальні дослідження мотиваційних феноменів
- •Основні дослідження
Основні дослідження
автори |
проведення експерименту та результати |
Д. Тібо, т. Рікен |
Вибірка: першокурсники гарвардського університету Проведення дослідження: досліджуваний у лабораторії зустрічає двох інших (підставних) досліджуваних, один із яких виглядає, як людина з більш високим статусом, а інший – з низьким. Досліджуваних поміщають у різні кімнати з завданням розв’язувати кросворди. Довідник з розв’язаними завданнями є лише у підставних досліджуваних. Справжній досліджуваний може спілкуватися з ними (щоб попросити довідник) лише шляхом переписки. При виникненні труднощів досліджуваний звертається до своїх “колег”, але тричі поспіль отримує відмову. Після четвертого листа, в якому містилися погрози, досліджуваному приносять одразу два довідники. Пізніше причини уступки інших досліджуваних він пояснював так: власник більш високого статусу прислав довідник внаслідок “внутрішнього бажання допомогти”, а власник низького статусу мав дві можливі причини погрозу, що містилася в листі, та внутрішнє бажання. Висновки: на диференціацію оцінки причини уступки іншої людини впливає статус цієї людини |
Е. Джонс |
Досліджувані слухали запис розмови експериментатора з людиною, яка прагне показати себе придатною до певної професії. Одні люди мали підходящі для цієї професії риси, а інші мали позитивні риси, але не підходящі для професії. Досліджувані оцінювали поведінку другої групи людей як більш відверту, а їх особистісні якості вважали кращими, ніж у інших. Поведінка першої групи мала дві можливі причини (особистісні переваги та прагнення відповідати ролі) |
С. Штройферт К. Штройферт |
Досліджувані: підлітки, які вважали, що змагаються з іншими результати: ті з учасників, що виграли, вважали причиною свого результату вмілу гру, а ті, що програли – занадто сильних суперників |
Л. Росс |
Досліджуваних поділили на дві групи – “екзаменаторів” та “студентів”. Одні ставили питання, інші відповідали, роблячи при цьому помилки. Після експерименту “екзаменатори” однаково високо оцінювали і себе, і партнерів, а “студенти” вважали, що “екзаменатори” знають більше і краще, ніж вони. |
О.О. Бодальов |
Проведення дослідження: двом групам студентів показували фотографію однієї і тієї ж людини. Попередньо першій групі повідомлялося, що ця людина є злочинцем, а іншій – видатним вченим. Після цього кожній людині зопрпонували скласти словесний портрет людини. Результати: у першому випадку були одержані такі характеристики: глибоко посаджені очі свідчили про злобу, вип’ячене підборіддя – про рішучість йти до кінця у злочині. У другій групі ті ж глибоко посаджені очі свідчили про глибину думки, а підборіддя – про силу волі у подоланні труднощів на шляху пізнання. |
М. Ротбарт П. Біррелл |
Експериментатори просили оцінити вираз обличчя людини на фотографії. Ті, кому сказали, що це лідер гестапо, винний у варварських медичних експериментах на полонених концтаборів, оцінювали людину на фотографії як жорстоку. Ті, кому повідомляли, що це лідер підпільного антинацистського руху, казали, що це сердечна та добра людина… |
Ш.А. Надірашвілі |
Авторитетний лікар-окуліст здалека демонстрував групі студентів чистий лист білого паперу і просив студентів підняти руку, коли вони побачать посередині листка білу точку. Через певний час майже усі досліджувані піднімали руку, щоб повідомити про появу насправді неіснуючої точки. |