- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання та основи підприємницької діяльності
- •1. Поняття, цілі й напрямки та правові основи діяльності підприємства.
- •1. Підприємство: перетворення ресурсів
- •3. Результати
- •2. Класифікація та структура підприємств
- •1. Основні кількісні параметри:
- •2. Якісні параметри:
- •Структура підприємства
- •3. Добровільні та інституціальні об’єднання підприємств (організацій)
- •4. Підприємництво як сучасна форма господарювання.
- •5. Основи організації управління підприємством
Структура підприємства
Підприємства можуть складатися з ряду структурних одиниць і структурних підрозділів, що виконують визначені стадії виробничого процесу (основні цехи, ділянки) чи підготовлюють умови для виготовлення продукції (допоміжні цехи). У ряді галузей промисловості (вугільна, цукрова, спиртова й ін.) основний виробничий процес не підрозділяється по цехах. Такі підприємства мають безцехову структуру і підрозділяються на ділянки. Не мають здебільшого цехового розподілу і малі підприємства.
Під структурою будь-якого підприємства слід розуміти його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів і систему зв’язків, підпорядкованості та взаємодії між ними. Розрізняють:
І. Виробничу структуру, яку характеризує склад підрозділів, що виконують виробничі процеси. Існує кілька принципів класифікації виробничих структур:
-
Залежно від підрозділу, діяльність якого покладено в основу виробничої структури розрізняють:
а) цехову виробничу структуру: основним підрозділом є цех.
За характером своєї діяльності цехи поділяються на:
-
основні – виготовляють продукцію, призначену для реалізації на сторону, тобто продукцію, що визначає профіль та спеціалізацію підприємств;
-
допоміжні – виготовляють продукцію, що використовується для забезпечення власних потреб усередині самого підприємства;
-
обслуговуючі цехи та господарства виконують роботи, які забезпечують необхідні умови для нормального перебігу основних і допоміжних виробничих процесів;
-
побічні – займаються утилізацією, переробкою та виготовленням продукції з відходів основного виробництва;
- експериментальні цехи – займаються підготовкою та випробуванням нових виробів, розробкою нових технологій, проведенням експериментальних робіт;
б) безцехову виробничу структуру; основою її побудови є виробнича дільниця – найбільший структурний підрозділ (на невеликих підприємствах). Виробнича дільниця – це сукупність робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні операції або виготовляється однотипна продукція;
в) корпусну: кілька однотипних цехів об’єднані в корпус (на великих підприємствах;
г) комбінатську: на підприємствах, де здійснюються багатостадійні процеси виробництва (переробки) сировини (металургійна, хімічна, текстильна промисловість). Основу становлять підрозділи, які виконують завершену стадію виробництва.
-
За формою спеціалізації основних цехів розрізняють структури:
а) технологічну, ознакою якої є спеціалізація цехів на виконанні певної частки технологічного або виробничого процесу (ливарні, термічні, механічні, складальні цехи). Використовуються переважно на підприємствах з одиничним та дрібносерійним виробництва.
б) предметну, ознакою якої є спеціалізація цехів певного виробу або групи однотипних виробів, деталей (цех двигунів на автомобільному заводі) – великосерійне та масове виробництво.
в) змішану, коли частка цехів спеціалізована технологічно, решта – предметно (використовує переважна більшість підприємств).
3) Залежно від наявності основних та допоміжних процесів:
-
комплексна виробнича структура – підприємство має усю сукупність основних та допоміжних цехів;
-
спеціалізована – лише частину (підприємство механоскладального типу, заготівельного типу).
ІІ. Загальну структуру: створює сукупність усіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства.