Питання для самоконтролю

1. Які важливі чинники виникнення культурології як науки?

2 .Що є предметом культурології?

3. Чим відрізняється поняття „культурологія” від поняття „культура”?

4. Яке місце займають культурологічні знання в системі знань про природу, суспільство та людину?

5. Яке місце посідає культурологія в системі гуманітарних і природничих наук?

6. Які Ви знаєте основні культурологічні категорії?

7. Які етапи становлення поняття „культура”?

8. Чи можлива однозначна дефініція поняття „культура”?

9. У чому полягає причина множинності інтерпретації сутності культури?

10. Які найбільш поширені групи визначень поняття „культура” розглядаються в науковій літературі?

11. Які компоненти становлять структуру культури як цілого?

12. Як співвідносяться поняття „культура” та „цивілізація”?

13. Чому поняття „цінність” є визначальною категорією культурологічного знання?

14. Як визначається категорія „ідентичність” і чому проблема ідентичності набуває в сучасну епоху особливої актуальності?

15. Чому історико-культурний процес можна розглядати як буття різних типів ментальності?

16. Які два начала, на думку Ф.Ніцше, виражають суперечливий характер динаміки європейської культури?

17. Які основні функції культури? Які з функцій, на Вашу думку, актуалізувалися в сучасну епоху?

18. Які критерії типологізації культури Вам відомі?

19. Що таке культурний регіон і які основні фактори впливають на його формування?

20. Виходячи з базових цінностей, які основні культурні регіони існують в сучасному світі?

21. Які фактори мали важливе значення для формування європейського культурного регіону?

22. Які культурні регіони включає культурологічне поняття “Схід”?

23. Що таке “європоцентризм”? Чому європоцентризм переживає кризу?

Тема 2. Проблеми культурогенезу Зміст теми

2.1. Трудова концепція походження культури.

2.2. Психоаналітична концепція походження культури З.Фрейда.

2.3. Ігрова концепція походження культури Й.Хейзінги.

2.4. Теорія пасіонарності Л.Гумільова.

Одним із загальновизнаних видів соціальної та історичної динаміки культури є культурогенез. Культурогенез, тобто початок зародження і розгортання культури, починається з того моменту коли під впливом певних факторів у психіці первісної людини відбулися якісні зміни. Ці зміни проявилися, насамперед, в тому, що окремі важливі аспекти існування людини перестали підкорятися універсальним природним законам та керуватися виключно інстинктами. Тобто первісна людина почала виходити за межі інстинктивного тваринного способу буття. Почався процес самоусвідомлення та самовизначенності людини у світі природної необхідності. Це знайшло вираження в першій кльтурній опозиції «Я- Інше», або «Я- не-Я». Свідомість, усвідомлене ставлення до світу стали визначальними характеристиками людини. Наступними кроками культурного поступу людства стали мова та накопичення і передача знань про світ. Отже, можна сказати, що культура стала своєрідним виявом самостійності людини по відношенню до світу природи.

Сутність культурогенезу виражається в процесі постійного саморозвитку культури, що здійснюється внаслідок трансформації вже існуючих форм і систем та шляхом народження нових феноменів, які не існували в культурі раніше. Культурогенез не вичерпується лише фактом виникнення культури, це процес постійного розвитку та модернізації культурних феноменів.

Структурно в культурогенезі можна виділити декілька компонентів: генеза культурних форм; моделювання історико-культурного процесу; формування нових культурних систем, що утворюються людськими спільнотами; історичні типи культурних систем, які різняться специфічними ціннісними орієнтаціями та нормами.

Слід зауважити, що проблеми історичної генези культури та її окремих вузькоспеціалізованих галузей вивчали історики, соціологи, етнографи, археологи та інші дослідники, проте загальна теорія культурогенезу стала предметом наукового дослідження відносно недавно.

Однією із найбільш складних проблем, що пов’язана із культурогенезом, є проблема походження культури. Вона розроблялась багатьма теоретиками культури, серед яких – Г. Спенсер, Л. Морган, Е. Тейлор, Дж. Фрезер, З. Фрейд, Ф. Енгельс, К. Маркс, Й. Хейзінга та інші.- Незважаючи на принципову несхожість методологічних установок та загальнотеоретичних положень, всі теорії об’єднує бажання дати відповідь на питання: Що стало причиною культурогенезу?, Як в природному світі виник якісно новий феномен – культура? Що може розглядатися в якості першоджерела культури?”

Аналізуючи можливі причини культурогенезу, більшість дослідників дотримуються думки, що його основною причиною є потреба в адаптації пралюдської спільноти до динамічних умов її природного існування. Процес адаптації здійснюється шляхом створення нових форм діяльності людей та соціальної взаємодії.

Стосовно питання про першоджерело, механізми утворення і сутність культури в культурології сформувалося справжнє розмаїття теорій: психологічні, антропологічні, соціокультурні. Незважаючи на глибину теоретичних обґрунтувань, жодна із існуючих теорій не отримала статусу загальновизнаної. До кола найбільш відомих можна віднести трудову, психоаналітичну та ігрову концепції походження культури.