Література

Азимов А. Язык науки: Пер. с англ. / Предисл. Б.Д.Сергиевского. - М.: Мир, 1985. - 280с.

Академия наук Украинской ССР, 1982 / Б.Е.Патон, В.Е.Тонконог, Б.С.Стогний и др.; Редкол.: Б.Е.Патон (гл. ред.) и др. - К.: Наукова думка, 1983. - 348с.

Альберт Ю.В. Списки литературы в научных изданиях: Составление и оформление / Отв. ред. И.Я.Госин. - К.: Наукова думка, 1988. - 152с.

Архангельский С.И., Михеев В.И. Теоретические основы научной организации педагогических исследований. - М.: Знание, 1976. - 26с.

Афанасьев В.Г. Наука, техника и человек: Философские проблемы: - М.: Наука, 1984. - 446с.

Бернал Дж. Наука в истории общества. - М.: Наука, 1966. - 735с.

Ботвинников А.Д. Методы исследования в частных дидактиках (На примере черчения): Рекомендации и материвлы по организации и методике научно-исследовательской работы. - М.: Просвещение, 1964. - 112с.

Ботвинников А.Д. Об организации и методах деятельности исследователя // Советская педагогика. - 1981. - №4. - С.85-90.

Бройль Л. По тропам науки. - М.: Иностранная литература, 1962. - 408с.

Бурдин К.С., Веселов П.В. Как оформить научную работу: Метод. пособие для вузов. - М.: Высшая школа, 1973. - 152с.

Быков В.В. Методы науки. - М.: Мысль, 1974. - 215с.

Вахтомин Н.К. Генезис научного знания: факт, идея, теория. - М.: Наука, 1973. - 286с.

Введение в научное исследование по педагогике / Под ред. В.И.Журавлева. – М.: Педагогика, 1988. – 237с.

Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление / Отв. ред. А.Л.Яншин. - М.: Наука, 1991. - 270с.

Воблий К.Г. Організація роботи наукового працівника (методика і техніка). 3-є видання. - К.: Наукова думка, 1969. - 180с.

Герасимов И.Г. Научное исследование. - М.: Наука, 1972. - 279с.

Гецов Г. Работа с книгой: рациональные приемы. – М.: Книга, 1984. – 120с.

ГОСТ 7.1-84. СИБИД. Бибилиографическое описание документа: Общие требования и правила составления. - М, 1984. - 78с.

Дикий Н.А., Халатов А.А. Основы научных исследований. - К.: Вища школа, 1985. - 223с.

Доблаев А.П. Психологические основы работы над книгой. - М.: Книга, 1970. - 72с.

Добров Г.М. Наука о науке. Введение в общее наукознание. - К.: Наукова думка, 1966. - 271с.

Добров Г.М., Коренной А.А. Наука: информация и управление. - М.: Советское радио, 1977. - 256с.

Кедров Б.М. О творчестве в науке и технике. - М.: Молодая гвардия, 1987. - 192с.

Косолапов В.В., Щербань А.Н. Оптимизация научно-исследовательской деятельности. - К.: Наукова думка, 1971. - 297с.

Кринецкий И.И. Основы научных исследований. - Киев-Одесса: Вища школа, 1981. - 208с.

Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. - Таллин: Валгус, 1980. - 334с.

Латхин Г.А. Тактика науки. - Новосибирск: Наука, 1969. - 252с.

Леонов В.П. Единая система наук. - К.: Знание, 1991. - 47с.

Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. - К., 1990. - 239с.

Матейко А. Условия творческого труда. - М.: Мир, 1970. - 304с.

Научнные организации Украины: Справочник / Министерство статистики Украины. - К., 1993. - 381с.

Основы научных исследований: Учеб. для техн. вузов / В.И.Крутов, И.М.Грушко, В.В.Попов и др.; Под ред. В.И.Крутова, В.В.Попова. - М.: Высшая школа, 1989. - 399с.

Подготовка к изданию учебной, научной и справочной литературы / Сост.: О.А.Добровольский, М.С.Хойнацкий. - К.: Вища школа, 1990. - 84с.

Приходько П.Т. Тропой науки. Советы молодому исследователю. Изд. 3-е, перераб. - М.: Знание, 1969. - 118с.

Приходько П.Т. Азбука исследовательского труда. - Новосибирск: Наука, 1979. - 93с.

Рузавин Г.И. Методы научного исследования. - М.: Мысль, 1974. - 237с.

Селье Г. От мечты к открытию. Как стать ученым: Пер. с англ. / Общ. ред. М.Н.Кондратовой и И.С.Харола. - М.: Прогрес, 1987. - 368с.

Сиденко В.М., Грушко И.М. Основы научных исследований. - Харьков: Вища школа, 1977. - 200с.

Смородинская М.Д., Марков Ю.П. О культуре чтения. - М.: Книга, 1984. - 87с.

Социальные последствия научно-технической революции. Методологические исследования: Научно-аналитический обзор / Г.Д.Данилин. - М.: ИНИИОН, 1988. - 39с.

Справочник научного работника / А.Р.Мацюк, З.К.Симорот, Я.Н.Шевченко и др.; Отв. ред. З.К.Симорот. - К.: Наукова думка, 1989. - 328с.

Ставская Н.Р. Философские вопросы развития современной науки. Социологические и методологические проблемы интеграции науки: Учеб. пособие для вузов. - М.: Высшая школа, 1974. - 231с.

Стрельский В.И. Основы научно-исследовательской работы студентов: Учеб. пособие для ист. фак. вузов. - К.: Вища школа, 1981. - 151с.

Сытник В.Ф. Основы научных исследований: Учеб. пособие для студентов экономических и экономико-математических спец. ун-тов - К.: Вища школа, 1978. - 184с.

Тимофеев А.В. Информатика и компьютерный интеллект. - М.: Педагогика, 1991. - 128с.

Чкалова О.Н. Основы научных исследований: Учеб. пособие для студентов машиностр. спец. вузов. - К.: Вища школа, 1978. - 120с.

Школы в науке: Сборник статей / Под ред. С.Р.Микулинского. - М.: Наука, 1977. - 523с.

Шрахтенберг И.М., Рашман С.М. Гигиена умственного труда студентов. - К.: Здоровье, 1973. - 172с.

Штофф В.А. Проблемы методологии научного познания. - М.: Высшая школа, 1978. - 271с.

Ярмаченко М.Д. Важливий етап у розвитку педагогічної науки // Вісник Академії педагогічних наук України. - 1993. - №1. - С. 4-10.

1 Термін «принцип» походить від латинського слова principium, що означає основа, першооснова.

2 Термін «аксіома» походить від грецького слова axioma , що означає загально прийняте положення.

3 Термін «теорія» походить від грецького theoria , що означає дослідження, міркування, вчення.

4 Термін «гіпотеза» походить від грецького hypothesis, що означає основа, припущення.

5 Різниця між цими двома званнями скоріше умовна. Наявність двох академічних звань склалася історично. Перші Європейські академії (в тому числі і Петербурзька) створювались у великих містах. Вони включали до свого складу головним чином вчених, які жили й працювали в цих же містах. Вчені з інших міст (і особливо віддалених) не завжди мали змогу безпосердньо спілкуватись з керівними органами академій та із своєми колегами. Таке спілкування найчастіше здійснювалось за допомогою пошти у вигляді наукової кореспонденції. Під впливом цього іногородні члени академій стали називатись член-кореспондентами. Поступово звання член-кореспондента академії набуло значення нижчого від звання дійсного члена академії (академіка). І врешті решт утворилася двоступенева градація академічних звань: перше з них - член-кореспондент академії, а друге - дійсний член академії (академік).

6 Дисертація являє собою спеціально підготовлену наукову працю, за результатами захисту якої вирішується питання про присудження її автору наукового ступеня. Докладніше про саму дисертацію мова йтиме далі.

7 Термін «емпіричний» (від грецького empeiria - досвід) означає те, що грунтується на досвіді.

8 Термін «метрологія» походить від грецьких слів metron - міра і logos - поняття.

9 Ідеальний (від французького ideal) - дослівно означає уявний, реально не існуючий

10 Термін «екзогенний» (від грецьких слів exo - іззовні, поза і genos - рід, походження) означає зовнішнє походження або те, що викликане зовнішніми причинами (протилежність ендогенного).

11 Термін «ендогенний» (від грецьких слів endon - усередині і genos) означає внутрішнє походження або те, що викликане внутрішніми причинами (протилежність екзогенного).

12 Інтерперетація (від латинського interpretatio - роз’яснення, тлумачення) у даному разі означає пояснення суті чого- небудь (найчастіше це робиться у вигляді знакових або графічних моделей).

13 Дослідження операцій - прикладний напрямок кібернетики, що застосовують для вирішення організаційних задач (розподіл ресурсів, упорядкованість постачання, управління запасами та багато інших).

14 Системотехніка - науково-технічна дисципліна, що вивчає проблеми аналізу і синтезу складних систем.

15 Модель - від латинського modulus, що означає міра, зразок чого-небудь або схема для зображення певного явища чи процесу.

16 Термін»адекватний» (від латинського adaequatus - прирівняний), що означає однаковий, такий, що цілком відповідає.

17 Книга - неперіодичне видання у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу (обсягом понад 48 сторінок); одне з найважливіших джерел масової, наукової і технічної інформації, важливий засіб формування поглядів і пропагування знань. Цікаво, що найдавніший відомий вид рукописної книги - ассіро-вавілонські глиняні таблички (4-3 тис. років до н.е.). Першою датованою пам’яткою давньоруської писемності є Остромирове євангеліє (1056-57). В Україні книгодрукування почалося з другої половини XVI століття і пов’язане з іменами І.Федорова і П.Мстиславця.

18 Журнал (французьке journal, від jour - день) - періодичне друковане видання, яке містить статті або реферати з різних наукових, суспільно-політичних, виробничих та інших питань, ілюстровані та фотоматеріали. Перший з відомих у Європі журналів з’явився у другій половині XVI століття. В Україні перші журнали вийшли на початку ХІХ століття: «Харьковский демократ» (1816) і «Украинский вестник» (1816-1819).

19 До найбільш відомих видань такого типу в Україні слід віднести: «Вісник Національної академії наук України», «Вісник Академії педагогічних наук України», «Доповіді Національної академії наук України», «Педагогіка і психологія», «Український ботанічний журнал», «Український історичний журнал», «Український математичний журнал» та цілий ряд інших.

20 Перелік освітянських журналів України достатній, щоб забезпечити потреби фахівців різних галузей освіти: «Берегиня», «Біологія і хімія в школі», «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України», «Географія та основи економіки в школі», »Дефектологія», «Дошкільне виховання», «Іноземні мови», «Історія в школах України», «Міжнародна освіта», «Наша школа», «Нова освіта України», «Початкова школа», «Рідна школа», «Світло», «Трудова підготовка в закладах освіти», «Український освітній журнал»,«Фізика та астрономія в школі», «Фізичне виховання в школі», «Шкільний світ», «Шлях освіти». Доступними для українських освітян через мережу бібліотек і такі звичні для багатьох журнали, що видаються у Росії: «Вопросы психологии», «Воспитание школьников», «Высшее образование», «Дидакт», «Дошкольное воспитание», «Информатика и образование», «Народное образование», «Начальная школа», «Педагогический вестник», «Педсовет», «Психологическая наука», «Психологический журнал», «Физика в школе», «Химия в школе», «Школа и производство», «Школьные технологии» та цілий ряд інших.

21 Депонувати - від латинського deponere, що означає віддавати на зберігання (у даному разі рукописів).

22 Бібліотека - культурно-освітній і науково-інформаційний заклад, який збирає і зберігає друковані й рукописні матеріали, організовує суспільне користування всіми видами видань і веде довідково-бібліографічну роботу.

23 Фонд - від латинського fundus, що означає запас, накопичення чогось (в даному разі друкованих видань).

24 Каталог - від грецького katalogos, що означає список, систематизований перелік предметів (у даному разі літературних джерел), складений для полегшення пошуку їх.

25 Картотека - від грецького theke, що означає систематизоване зібрання карток з довідковими чи іншими даними (а також ящики і шафи для них).

26 Ретроспективний (від латинських слів retro - назад і spectere - дивитись) - звернений до минулого, присвячений розгляду минулого.

27 Терміном «екстраполяція» (від латинських слів extra - поза, зовні і polio - обробляю) називають метод наукового дослідження, що полягає у поширенні висновків, одержаних із спостереження над одним об’єктом на інший або над однією частиною явища на іншу його частину.

28 Друкованою вважається сторінка тексту на аркуші паперу формату А4 (розмірами 297 х 210 мм), яка містить 29 ± 1 рядків тексту, у кожному з яких 60 ± 2 знаки.

29 Термін «реферат» походить від латинського слова refero, що означає доповідаю. Термін має два значення. У першому з них рефератом називають невелику за обсягом наукову працю, про яку йде мова у даному випадку. Реферат може бути складовою частиною наукової праці - наукового звіту чи книги. У цьому випадку реферат розкриває суть її змісту.

30 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997р. №644 «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань» і Наказ ВАК України від 14 липня 1997р. №447 «Про запровадження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань».

31 Назва монографії походить від грецьких слів monos - один, єдиний і grapho - пишу, тобто те. у чому описується щось одне (питання, тема тощо).

32 Дослівно ранжування (від французького ranger - ставити в ряд) означає розподіл за порядком

33 До них в першу чергу слід віднести:

Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. - Таллин: Валгус, 1980. - С. 230-253.

Баранова Л.А., Панкевич А.П. Основы черчения. - М.: Высшая школа, 1978. - С. 253-264.

34 Термін «ідентифікація» (від латинського identitas - тотожність і fasio - роблю) означає ототожнювання, уподібнювання об’єктів на підставі тих або інших ознак.

35 Найбільш відомими серед них можна вважати:

Альберт Ю.В. Списки литературы в научных изданиях: Составление и оформление / Отв. ред. И.Я.Госин. - К.: Наукова думка, 1988. - 152с.

Словарь-справочник автора /Сост. Л.А.Гильберг, Л.И.Фридман. - М.: Книга, 1979. - 301с.

36 Опонент (від латинського opponens - той хто заперечує) - це супротивник у суперечці, особа, що виступає з критикою якогось положення, ідеї тощо.