Інженерна розвідка району будівництва моста

Завданнями інженерної розвідки району будівництва моста (РБМ) є:

вибір створів будівництва моста;

виявлення загороджень і ділянок зараження;

вибір району зосередження інженерно-мостобудівельного підроз-ділу;

визначення місця складування мостових конструкцій біля перешкоди;

вибір шляхів підходу до мосту і вивозу мостових конструкцій з пункту заготівлі мостових конструкцій або зі складу;

визначення профілю поперечного перерізу перешкоди у створах для будівництва моста;

виявлення режиму водної перешкоди (величина найбільшої поверхневої швидкості течії ріки, рівень води і можливі його коливання);

визначення щільності ґрунту дна, берегів і підходів до моста, а також прохідності місцевості.

Крім того, на інженерну розвідку можуть покладатися розбивання будівельного майданчика, осей моста і опор, пробне забивання паль і позначення під’їзних шляхів. За результатами розвідки складається картка інженерної розвідки району будівництва моста (Додаток 9).

Для розвідки району будівництва моста виділяється ІРД зі складу містобудівельних підрозділів: при ширині перешкоди до 100 м – у складі одного відділення, більш ніж 100 м – двох відділень.

Дані інженерної розвідки водної перешкоди отримують наступними засобами і способами:

профіль поперечного перерізу – безпосереднім проміром;

ширину – саперним далекоміром або безпосереднім проміром;

глибину – приладом “Вертикаль” або безпосереднім проміром;

профіль суходолу, берегів і підходів до мосту – нівеліруванням або ватерпасовкою;

швидкість течії – гідрометричною вертушкою або поплавком;

вид ґрунту дна – донним щупом, а прохідність місцевості – пенетрометром або гирьовим ударником.

Визначення ширини перешкоди і профілю її поперечного перерізу безпосереднім проміром проводять за допомогою сталевого мірного канату з мітками через 5 м, який перетягнуто з одного берега на інший. На широких річках канати натягують за допомогою техніки.

Промір глибини ведуть з човна, рухаючись вздовж канату, натягнутого за наміченою віссю моста, за допомогою глибиноміру, рейки, багра або лоту. Відстань між точками проміру глибин приймають на ділянках з глибиною більше 0,4 м через 5 м, з глибиною менше 0,4 м – через 2,5 м. Зняття профілю берега і суходолу (рис. 57) нівеліруванням або ватерпасовкою починають від зрізу води, а саме, від реперного кілка, що забивають на рівні води.

Рисунок 57 – Зняття профілю берега ватерпасовкою:

1 – рівень; 2 – рейки; 3 – кілок

Наступні кілки забивають по осі моста в місцях перелому профілю або на відстанях 1-2 м по горизонталі. Під час ватерпасовки рейками і рівнем визначають послідовно перевищення другого кілка над реперним, третього над другим і т.д.

Швидкість течії ріки вимірюють не менше ніж три рази, а за розрахункове приймають середнє арифметичне значення.

Вимірювання поверхневої швидкості течії поплавком (рис. 58) проводять на прямолінійній ділянці довжиною 25-30 м. Границі вибраної ділянки фіксуються верхніми віхами, встановленими на вихідному березі на відстані 10-15 м одна від іншої. Поверхнева швидкість визначається шляхом ділення довжини ділянки (в метрах) на час (в секундах) пропливу між створами, що позначені віхами. У якості поплавка використовується плаваючий матеріал.

Рисунок 58 – Вимірювання швидкості течії поплавком:

1 – поплавок; 2 – віхи

Ширина водної перешкоди визначається (рис. 59): за допомогою мірного тросика; за допомогою ДСП-30; за допомогою бінокля; за допомогою квантового далекоміра, геометричним способом.

Рисунок 59 – Вимірювання ширини водної перешкоди:

а) за допомогою ДСП-30; б) геометричним способом; в) за допомогою бінокля

Вид ґрунту дна і берегів встановлюється за взятими донним щупом пробами.