Зовнішня пам'ять

Зовнішня пам'ять призначена для тривалого зберігання інформації і даних. Інформація в зовнішній пам'яті зберігається при виключеному комп'ютері. Пристрої зовнішньої пам'яті характеризуються такими показни­ками: обсяг пам'яті, час доступу до інформації, тобто швидкість запису та зчитування даних, надійність збереження інформації.

Пристрої зовнішньої пам'яті називаються нагромаджувачами. Нагромаджувачі складаються з двох частин:

носій — це пристрій, на якому зберігається інформація;

привод — це пристрій, призначений для зчитування інформації з носія та (інколи) запису інформації на носій.

Існує два основних види нагромаджували: нагромаджувані на магнітній стрічці та дискові нагромаджувані.

Нагромаджувані на магнітній стрічці влаштовані таким чином, що і прочитати інформацію з комірки пам'яті стрічки можна тільки після зчитування інформації з попередніх комірок. Цей спосіб зчитування інформації і називається поступовим доступом.

Дискові нагромаджувані мають довільний доступ, тобто зчитувати з них інформацію можна в будь-якому порядку. Майже всі сучасні нагромаджувачі є саме дисковими нагромаджувачами. У дискових нагромаджувачах інформація записується на концентричні кільця, які називаються доріжками. Радіуси, проведені з центра диска, розділяють доріжки на сектори. Кожна доріжка мас свій номер (починаючи з 0), всі сектори, розміщені на різних доріжках між двома сусідніми радіусами, мають одна­ковий номер. Всі сектори розраховані на запис однакового обсягу інформації (зви­чайно 512 байтів). Запис та зчитування інформації на дискових нагромаджувачах виконується посекторно, тобто інформація передається відразу з цілого сектора.

Нагромаджувач на гнучких магнітних дисках (НГМД) призначається для перенесення невеликих об'ємів інформації між різними комп'ютерами. Привод НГМД називається дисководом і вмонтовується в системний блок. Носієм НГМД є гнучкий диск {floppy disk), або скорочено дискета. Звичайно використовуються дискети розміром 3,5 дюйма (3,5 = 89 мм), інформація в них записується на одну пластину з магнітним покриттям. Гнучкі магнітні диски можуть мати по­значення DS, DD або HD DS (від англ. double sided) — двостороння дискета із записом на обох поверхнях, DD — (від англ. double density) — дискета з подвій­ною щільністю запису; НD — (від англ. high density) — дискета з високою щільністю запису. Стандартна ємність дискет 3,5" — 1,44 Мб та 2,88 Мб. Час життя дискети при інтенсивному використанні звичайно не більше року.

Нагромаджувач на жорсткому магнітному диску (англ. hard disk), або «вінчестер», призначений для постійного збереження інформації, яка використовується при роботі з комп'ютером. Носій вінчестера — це кілька твер­дих круглих пластин, які закріплюються на одному стержні й розташовують­ся у герметичному корпусі. Корпус вмонтовується в системний блок. Привод вінчестера також розташований в ньому ж корпусі. Ємність сучасних вінчес­терів — від 20 Гб і більше. Швидкість запису та зчитування інфор­мації з вінчестера у тисячі разів вища, ніж з гнучких дисків. Час життя вінчестера при інтенсивному використанні, як правило, складає 4—5 років.

Zip-, Jaz-диски за функціями та принципами побудови подібні до гнуч­ких дисків. Працювати з ними так само просто, як зі звичайними диска­ми, але вони значно надійніші у роботі. Такі дискети можуть містити до 250 Мб (Zip-диски) і до 2 Гб (Jaz-диски) інформації.

Стример записує інформацію великими блоками, безперервним потоком (звідси і назва: англ. stream — потік). Головною його перевагою є мож­ливість швидкого ти надійного зберігання великих об'ємів інформації. Ка­сети для стримера впускаються місткістю від 60 Мб до 4 Гб.

Нагромаджувані на лазерних (оптичних) дисках (НЛД) призначені для тривалого зберігання інформації середнього обсягу. Носій НЛД (його часто називають компакт-диском) має вигляд платівки діаметром приблизно 12 сантиметрів. Звичайні компакт-диски можуть зберігати до 650 Мб інформа­ції. Швидкість запису та зчитування інформації з компакт-дисків значно вища, ніж з гнучких дисків, але нижча, ніж з вінчестерів. Вважається, що компакт-диски мають високу надійність збереження інформації.

Існують такі різновиди компакт-дисків: CD-ROM, CD-R та CD-RW. Для кожного виду компакт-дисків існує відповідний привод.

CD-ROM (від Cотрасt Disk-Read Only Memory — компакт-диск-пам'ять тільки для читання). Інформація на такі диски записується за допомогою спеціальної заводської апаратури та не може змінюватись.

CD-R (Compact Disk Recordable — компакт-диск для запису). Інформа­цію можна записати лише один раз,

CD-RW (Compact Disk-- Rewritable — компакт-диск, який можна перезаписувати). Інформацію можна записати багато разів (до 1000).

Цифрові диски DVD (Digital Versatile Disk — цифровий диск) призна­чені для зберігання великих об'ємів інформації (до 17 Гб). DVD по суті є вдосконаленням CD-ROM.