Тема 9. Основи залізничного права.

Мета :- вивчити основи залізничного права ;

- на практиці пов ‘язати з діяльністю перевізчика .

План.

1. Претензійно-позовна діяльність на залізничному транспорті.

2.правове регулювання залізничних перевезень.

3. претензійна заява.

1. Претензійно - позовна діяльність на залізничному транспорті.

Щодо відносин, що випливають з договорів про надання транс­портних послуг, Господарсько-процесуальний кодекс України збе­ріг обов'язковий — претензійний, досудовий порядок вирішення спорів. Претензійний порядок вирішення спорів було також за­кріплено в Господарському кодексі України.

Обставини, що є підставами для звернення із претензією, підля­гають обов'язковій фіксації актами у порядку та формі, встановле­них Статутом залізниць України і окремими правилами перевезень (Наказ № 334 від 28.05.2002 року «Правила складання актів» (ст. 129)).

Згідно із ст. 129 Статуту залізниць України та правил комер­ційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць ван­тажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без до­кументів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або ван­тажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, ба­гажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі переве­зення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання актів визначається правилами.

Претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заяв­ляються залізниці призначення вантажу. Претензії, що виникли з приводу перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу, можуть бути заявлені залізниці відправлення або призначення (на бажан­ня заявника претензії). Претензії, що виникли з перевезення ван­тажу у прямому змішаному сполученні, заявляються:

а) залізниці призначення, якщо кінцевим пунктом перевезення є залізнична станція;

б) іншому транспортному органу, якщо кінцевим пунктом пе­ревезення є порт.

2.Правове регулювання залізничних перевезень.

заявляються заліз­ниці відправлення, а вантажоодержувачів — залізниці призначення Порядок заявлення і розгляду претензій з приводу платежів, зборів і штрафів, пов'язаних із перевезенням пасажирів, багажу і вантажів, установлюється правилами. Укрзалізниця може доручи­ти розгляд претензій своїм структурним підрозділам.

Не допускається пред'явлення вимог вантажовідправників, ван­тажоодержувачів і залізниць, що випливають із договорів переве­зення, на суму менше однієї мінімальної заробітної плати за кож­ною накладною, за винятком претензій від громадян.

Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'яв­лення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажо­відправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним під­писом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи — дорученням, оформленим згідно із законодавством.

До претензійної заяви мають бути додані документи, які під­тверджують претензію. До претензії щодо втрати, нестачі, псу­вання або пошкодження, крім документів, які підтверджують право на пред'явлення претензії, додається документ, який засвід­чує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно зі ст. 315 Господарського кодексу України та Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців, а претензії з приводу штрафів — протя­гом 45 діб. Зазначені терміни обчислюються:

а) з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу — для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або не­ достачу вантажу, багажу та вантажобагажу;

б) у кількості 30 діб з дня закінчення терміну доставки — для претензій про відшкодування за втрату вантажу;

в) у кількості 2 місяців з дня прийому вантажу до переве­зення — для претензій про відшкодування за втрату вантажу, що виникли з приводу перевезень у прямому змішаному спо­лученні;

г) через 10 діб після закінчення терміну доставки багажу чи вантажобагажу — для претензій про відшкодування за втрату багажу чи вантажобагажу;

д) від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу — для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу;

є) після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для оплати штрафу, — для претензій про стягнення штрафу за неви­конання плану перевезень;

є) з дня отримання заявником претензії копії платіжного дору­чення (рахунка) залізниці про нарахування плати — для претен­зій про повернення плати за користування вагонами і контейне­рами;

ж) з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення претензії, — в усіх інших випадках.

Залізниця зобов'язана розглянути заявлену претензію і повідо­мити заявнику про результати її розгляду в такі терміни з дня отримання претензії:

а) протягом 3 місяців — претензії, що виникли внаслідок пе­ревезень у залізничному сполученні;

б) протягом 6 місяців — претензії, що виникли внаслідок пе­ревезень у прямому змішаному сполученні;

в) протягом 45 діб — претензії про сплату штрафів.

У разі часткового задоволення або відхилення претензій у по­відомленні мають бути зазначені підстави рішення залізниці з посиланням на Статут залізниць України.

Позови до залізниць, що випливають із Статуту залізниць Ук­раїни, можуть бути подані тільки у разі повної або часткової від­мови залізниці задовольнити претензію чи у разі неодержання від залізниці відповіді в установлений термін. Позови подаються до Господарського суду або до суду за місцем знаходження заліз­ниці, якій була пред'явлена претензія, у шестимісячний термін із дня одержання відповіді залізниці або з дня закінчення терміну, встановленого для відповіді.

Позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержува­чів і пасажирів, що випливають із Статуту залізниць України, мо­жуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до Господарського суду або до суду за місцем знахо­дження відповідача протягом 6 місяців.

Зазначений шестимісячний термін обчислюється:

а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень — після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;

б) в усіх інших випадках — з дня настання події, що стала під­ставою для подання позову.

Вищевикладене є загальними умовами претензійної роботи у сфері залізничного транспорту.

Нормативно-правові акти

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.;

—Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р.;

—Закон України «Про залізничний транспорт» від 13 вересня

1996 р.;

—Закон України «Про транспорт» від 11 січня 1995 р.;

—Господарський процесуальний кодекс України від 6 листо­пада 1991 року (із змінами і доповненнями);

—Статут залізниць України, введений в дію Постановою Ка­бінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457;

—Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня

1997 р. № 252 «Про затвердження Порядку обслуговування гро­мадян залізничним транспортом»;

—Наказ Міністерства транспорту України № 297 від 28 липня

1998 року «Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобага-жу та пошти залізничним транспортом України»;

—Постанова Кабінету Міністрів України № 106 від 22 лютого 1994 року «Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом»;

—Положення про Державну адміністрацію Залізничного транс­порту України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 29 лютого 1996 р. № 262;

—Наказ Міністерства транспорту «Про затвердження Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів» від 15 жо­втня 2004 р. № 856;

—Правила перевезення пошти та експлуатації поштових ва­гонів на залізницях України, затверджені Наказом Міністерства зв'язку і Міністерства транспорту України від 20 березня 1997 р. № 26/90

Література

Транспортне право України: Навч. посіб. / Демський Е. Ф., Гіжевсь-кий В. К., Демський С. Е., Мілошевич А. В.; За заг. ред. В. К. Гіжевсь-кого, Е. Ф. Демського. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 190—201.

Булгакова І. В. Поняття та значення договору залізничного переве­зення вантажів за законодавством України / Вісник господарського су­дочинства. — 2001. — № 1.

Клименко В, Новне технологии — на службу железнодорожному транспорту Украиньї / Весь транспорт. — 2001. — № 8. — С. 28—32.

Шульженко Ф. П., Кундрик Р. С. Транспортне право: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2004. — С. 92—112

Завдання на самостійну перевірку .

1. Сформулюйте відповіді на такі запитання:

1. Які основні міжнародні угоди регулюють міжнародні ван­ тажні перевезення на залізничному транспорті?

1. Який основний зміст цих угод (розділи, основні додатки)?

2. Яке головне призначення Європейської угоди про міжнарод­ ні магістральні лінії від 31.05.1985 р. ?

2. Проаналізуйте чинне законодавство України і сформулюйте відповіді на такі запитання:

1. Якими нормативно-правовими актами визначаються пов­ новаження Укрзалізниці?

2. Якими нормативно-правовими актами визначаються пов­ новаження, права та обов 'язки залізниць?

3. Проаналізуйте чинне законодавство України і сформулюйте відповіді на такі запитання:

1. Які нормативно-правові акти регулюють планування пере­ везень на залізничному транспорті?

1. Як здійснюється перспективне та поточне планування пе­ ревезень на залізничному транспорті?

4. Проаналізуйте чинне законодавство України і сформулюйте відповіді на такі запитання:

1. Який правовий акт встановлює терміни доставки ванта­ жів на залізничному транспорті?

2. Який порядок обчислення термінів доставки вантажів на залізниці?

5. Проаналізуйте чинне законодавство України і сформулюйте відповіді на такі запитання:

1. Який правовий акт встановлює граничні терміни зберіган­ ня вантажів на залізничному транспорті?

2. Який порядок обчислення граничних термінів вивезення ван­ тажів вантажовласниками зі станцій?