6.8. Фінанси громадських організацій і доброчинних фондів

Добровільні громадські формування, що об'єднують громадян на основі єдності інтересів, уподобань тощо є некомерційними організаціями.

Вони створюються для задоволення та захисту соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів громадян. Найбільш масовими і популярними серед громадських організацій є політичні партії, професійні спілки, товариства діячів мистецтв, спортивні товариства тощо.

Доходи громадських організацій формуються здебільшого за рахунок вступних та членських внесків, надходжень від належних їм комерційних структур, від проведення платних заходів, добровільних та спонсорських пожертвувань фізичних та юридичних осіб.

Добровільні пожертвування надаються неприбутковим організаціям, доходи яких формуються виключно з добровільних пожертвувань чи з бюджетних асигнувань. Ставиться вимога цільового використання пожертвувань лише на проведення екологічної, оздоровчої, аматорської, культурної, освітньої, релігійної, наукової та благодійної діяльності.

Для політичних партій встановлені деякі обмеження. Зокрема, створені ними установи і організації можуть належати тільки до засобів масової інформації, а комерційна діяльність має бути пов'язана з продажем суспільно-політичної літератури, виробів із власною символікою, проведенням фестивалів, свят, виставок, лекцій тощо.

Політичним партіям заборонено отримувати кошти і майно від:

- іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних громадян і осіб без громадянства;

- державних органів і підприємств (крім випадків, передбачених законодавством);

- підприємств, створених на основі змішаної форми власності, в яких частка держави або іноземного учасника є більшою 20 %;

- нелегалізованих об'єднань громадян;

- анонімних пожертвувачів.

Видатки громадських формувань пов'язані із необхідністю фінансування витрат згідно статутної діяльності та її розвитку, витрат на оплату праці штатного управлінського апарату, адміністративно-господарських витрат, проведенням культурно-масових заходів тощо.

Оскільки громадські організації - це некомерційні організації, вони не сплачують податку на прибуток. Діяльність зазначених організацій регламентується виключно їх статутом.

Професійні спілки - найчисельніші самодіяльні громадські організації, метою діяльності яких є захист інтересів та прав громадян, що об'єднуються за професійною ознакою. Діяльність профспілкових організацій забезпечується за рахунок:

• вступних і членських внесків її членів;

• доходів від господарської, комерційної та іншої діяльності належних їм підприємств і організацій;

• благодійних внесків;

• коштів, що надходять від підприємств за колективними договорами.

Профспілкові організації мають право зберігати вільні кошти у банках, мати власність у вигляді будинків, готелів, обладнання та іншого майна.

Кошти, що надходять первинним профспілковим організаціям, витрачаються згідно з кошторисом на:

• культурно-виховну роботу;

• фізичну культуру і спорт;

• матеріальну допомогу членам профспілок;

• адміністративно-господарські та організаційні витрати.

Професійні спілки не сплачують податки, а підпорядковані їм комерційні організації сплачують їх на загальних умовах.

Однією з форм реалізації і розвитку благодійної діяльності в сучасних умовах є створення доброчинних фондів. Головною метою функціонування доброчинних фондів є здійснення доброчинної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій громадян.

Доброчинна благодійницька діяльність в Україні здійснюється у таких напрямах:

• поліпшення матеріального становища соціально незахищених верств населення;

• надання допомоги потерпілим від стихійного лиха, конфліктів, жертвам репресій;

• підтримка розвитку охорони здоров'я, освіти, науки, культури;

• захист і охорона навколишнього середовища;

- захист і охорона історичних пам'яток тощо.

Кожен фонд є юридичною особою. Держава не втручається у справи доброчинних фондів, але може сприяти їхній діяльності, особливо коли вони спрямовані на вирішення проблем загальнонаціонального або регіонального значення (в такому випадку можуть виділятися кошти з бюджету).

Залежно від статусу доброчинні фонди поділяються на державні і місцеві. Фонди, як і громадські формування, можуть мати у власності кошти, майно, майнові права, необхідні для здійснення статутної діяльності.

Особливість фінансів доброчинних фондів в тому, що у джерелах формування коштів переважають добровільні пожертвування та спонсорські внески. Держава може надавати допомогу та додаткові пільги.

Доходи доброчинних фондів формуються за рахунок:

• внесків членів фондів;

• благодійних внесків і пожертвувань фізичних та юридичних осіб;

• коштів, що передаються на договірних засадах фізичними та юридичними особами для фінансування конкретних програм, які відповідають завданням фонду;

• кредитів та інших позик;

• частини доходів від діяльності створених благодійними фондами суб'єктів підприємництва в межах, передбачених їхніми установчими документами.

Кошти доброчинних фондів витрачаються:

• на благодійницьку діяльність згідно статуту (виділення стипендій обдарованим дітям, організацію спортивних змагань, олімпійських та параолімпійських ігор тощо);

• оплату праці штатним працівникам;

• адміністративно-господарські та інші видатки.

В Україні добре відомі своєю благодійною діяльністю такі доброчинні фонди як "Україна - дітям", "Відродження", "Сімейне коло" та ін.

Фінансові відносини суб’єктів господарювання.

В основі фінансової діяльності підприємств лежить здійснення витрат і формування доходів. Проведення витрат забезпечується за рахунок фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні підприємств. Підсумки фінансової діяльності відображаються у фінансових результатах – прибутках чи збитках. Таким чином формується ланцюг, що характеризує механізм фінансової діяльності підприємств: фінансові ресурси – витрати – доходи – фінансові результати – збільшення (зменшення) фінансових ресурсів. (рис. 1.1.)

Фінансові ресурси формуються за рахунок власних та зовнішніх джерел. власні джерела концентруються у статутному фонді. Джерела утворення статутного фонду залежать від форм власності: приватна (власний капітал підприємства); акціонерна (акціонерний капітал); державна (асигнування з бюджету та з централізованих фондів); колективна (внески засновників).

Зовнішніми джерелами фінансових ресурсів є кошти, що надходять з бюджету, цільових та централізованих корпоративних фондів (безповоротній основі), кредити банків (на поворотній основі).

Фінансові ресурси спрямовуються на формування основних фондів та оборотних коштів. За рахунок фінансових ресурсів здійснюються витрати підприємств на виробництво та реалізацію товарів, робіт, послуг, а також інші витрати, пов’язані з діяльністю підприємства. У процесі здійснення витрат виникають вихідні грошові потоки – оплата рахунків постачальників за товари, роботи, послуги, страхові платежі.

Результатом здійснення витрат є товари, роботи, послуги. На основі їх реалізації (продажу) за рахунок вхідних грошових потоків від покупців формуються доходи підприємства від виробничої діяльності. Крім того, джерелом доходів є надходження від страхових компаній страхового відшкодування за понесені втрати і збитки. Виручка від реалізації включає відшкодування проведених витрат (перенесену вартість) і валовий дохід (додану вартість) – суму заробітної плати і прибуток. З позиції фінансової діяльності заробітна плата має двоїстий характер: з одного боку, вона є елементом витрат, з другого – частиною валового доходу. Виплата заробітної плати характеризує внутрішні грошові потоки підприємства.

За рахунок отриманих доходів забезпечуються фінансові відносини з державою – платежі в бюджет і цільові фонди, з банківською системою – погашення кредитів і сплата процентів. Ці відносини опосередковуються вихідними грошовими потоками.

Після відшкодування проведених витрат, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом, цільовими фондами і банками визначаються фінансові результати – прибуток чи збиток. Прибуток – це перевищення валових доходів над валовими витратами. Збиток - це перевищення валових витрат над валовими доходами.

Отриманий прибуток підлягає подальшому розподілу і використанню. Сума прибутку після сплати податку на прибуток характеризує чистий прибуток підприємства. Частина чистого прибутку може направлятись у централізовані корпоративні фонди, якщо підприємство входить певного корпоративного об’єднання. Певна частина чистого прибутку може бути спрямована на поповнення статутного фонду – капіталізація прибутку (внутрішні грошові потоки).

З чистого прибутку формуються фонди і резерви підприємств, за рахунок яких проводяться певні витрати. У даному випадку здійснюється фондовий рух грошових потоків. Фонди можуть не створюватися, а оплата передбачених витрат проводиться безпосередньо за рахунок прибутку. З фондів та безпосередньо з чистого прибутку може проводитись оплата праці у вигляді премій і допомог (внутрішні грошові потоки).

Тимчасово вільна частина чистого прибутку може бути розміщена на фінансовому тинку через фондову біржу чи фінансових посередників або на основі прямих зв’язків з емітентами (вихідні грошові потоки). За результатами такого розміщення можуть бути отримані доходи від фінансової діяльності (вхідні потоки). Всі фінансові операції – і формування фінансових ресурсів, і проведення витрат, і отримання доходів здійснюються паралельно, що і визначає складність управління фінансами підприємств.

Функціонування фінансів підприємств характеризується певними фінансовими категоріями: фінансовими ресурсами, витратами, доходами, фінансовими результатами.

Фінансові ресурси – це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства. Вони характеризують фінансовий потенціал, тобто можливості підприємства у проведенні витрат з метою отримання прибутку (доходу).

Витрати і доходи тісно взаємопов’язані між собою. Витрати підприємства характеризують у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах вартісну оцінку господарської діяльності (підготовка, організація, здійснення виробництва та реалізація продукції, робіт, послуг), фінансової і соціальної діяльності. Доходи – це загальна сума надходжень, отриманих від цих видів діяльності у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах.

Фінансові результати – це зіставлення регламентованих податковим законодавством валових доходів і валових витрат.

Схема фінансової діяльності та грошових потоків підприємства