- •Тема 1. Суть і функції фінансів.
- •Товарно-грошових відносин
- •1.3 Роль фінансів у розширеному відтворенні та фінансовий менеджмент
- •1.1. Виникнення фінансів, їх зв’язок з державою та розвитком товарно-грошових відносин
- •Розподіл та перерозподіл вартості за допомогою фінансів обов’язково супроводжується рухом грошових коштів, що приймають специфічну форму фінансових ресурсів;
- •5) Використання фінансових ресурсів здійснюється в основному через грошові фонди цільового призначення, хоча можлива також нефондова форма їх використання.
- •1.3 Роль фінансів у розширеному відтворенні та фінансовий менеджмент.
- •Тема 2. Фінансова система.
- •Поняття фінансової системи, сфери та ланки фінансової системи.
- •Характеристика ланок фінансової системи країн з розвинутою економікою та України.
- •Поняття фінансової системи, сфери та ланки фінансової системи.
- •Фінансова система
- •2.2. Характеристика ланок фінансової системи країн з розвинутою економікою та України.
- •Тема 3. Фінансова політика і фінансовий механізм.
- •Фінансова політика як складова частина економічної і соціальної політики держави.
- •3.2. Фінансовий механізм і його елементи.
- •3.3. Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •Фінансова політика як складова частина економічної і соціальної політики держави.
- •3.2. Фінансовий механізм і його елементи.
- •3.3. Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •II. За рівнем державної централізації ввп.
- •Тема 4. Управління фінансами.
- •4.1. Управління фінансами в Україні.
- •4.2. Автоматизовані системи управління фінансами.
- •4.3. Досвід управління фінансами у країнах з розвинутою економікою.
- •4.1. Управління фінансами в Україні
- •4.2. Автоматизовані системи управління фінансами
- •4.3. Досвід управління фінансами у країнах з розвинутою економікою
- •Тема 5. Фінансовий контроль.
- •5.2 Об’єкт, предмет і завдання фінансового контролю.
- •5.3. Характеристика видів фінансового контрою
- •Тема 6. Фінанси підприємств.
- •6.2. Класифікація фінансів підприємств.
- •6.4. Роль фінансів у кругообігу основних виробничих фондів.
- •Особливості формування та використання обігових коштів підприємства.
- •6.2. Класифікація фінансів підприємств.
- •Під фінансовими ресурсами слід розуміти акумульовані підприємством грошові кошти з різних джерел, які надходять у господарський обіг і призначені для покриття його потреб.
- •Фінансові ресурси підприємств
- •6.4. Роль фінансів у кругообігу основних виробничих фондів.
- •6.5. Особливості формування та використання обігових коштів підприємства.
- •6.7. Особливості фінансів підприємств різних форм власності та видів діяльності.
- •6.8. Фінанси громадських організацій і доброчинних фондів
- •Цільові фонди
- •Фінансові ресурси
- •Страхові компанії
- •Тема 7. Страхування та страховий ринок.
- •Галузі страхування та їх роль в житті суспільства.
- •Основні поняття в страховій справі.
- •Страховий ринок як особлива сфера грошових відносин
- •7.5. Доходи та видатки страховика.
- •7.7. Форми страхових фондів
- •Тема 8. Податки як джерело доходів бюджету.
- •8.2. Елементи системи оподаткування.
- •Прямі та непрямі податки.
- •Тема 9. Бюджетна система, бюджетний устрій, бюджетний процес.
- •9.2. Поняття бюджетного устрою й бюджетної системи
- •9.3. Сутність бюджетного процесу
- •9.4. Класифікація державних доходів та їх економічний зміст
- •9.5. Видатки державного бюджету
- •Тема 10. Державний кредит і державний борг.
- •Функції державного кредиту
- •10.3. Класифікація державних позик
- •10.4. Державний борг, його формування і обслуговування
- •Тема 11. Міжнародні фінанси.
- •11.2. Міжнародні фінансові організації.
- •11.3. Міжнародні фінансові інститути.
- •Тема 12. Фінансовий ринок.
- •12.2. Ринок кредитних ресурсів
- •12.3. Ринок цінних паперів.
- •Тема 1. Суть і функції фінансів.
- •Товарно-грошових відносин
- •1.3 Роль фінансів у розширеному відтворенні та фінансовий менеджмент
- •1.1. Виникнення фінансів, їх зв’язок з державою та розвитком товарно-грошових відносин
- •Розподіл та перерозподіл вартості за допомогою фінансів обов’язково супроводжується рухом грошових коштів, що приймають специфічну форму фінансових ресурсів;
- •5) Використання фінансових ресурсів здійснюється в основному через грошові фонди цільового призначення, хоча можлива також нефондова форма їх використання.
- •1.3 Роль фінансів у розширеному відтворенні та фінансовий менеджмент.
- •Тема 2. Фінансова система.
- •Поняття фінансової системи, сфери та ланки фінансової системи.
- •Характеристика ланок фінансової системи країн з розвинутою економікою та України.
- •Поняття фінансової системи, сфери та ланки фінансової системи.
- •Фінансова система
- •2.2. Характеристика ланок фінансової системи країн з розвинутою економікою та України.
- •Тема 3. Фінансова політика і фінансовий механізм.
- •Фінансова політика як складова частина економічної і соціальної політики держави.
- •3.2. Фінансовий механізм і його елементи.
- •3.3. Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •Фінансова політика як складова частина економічної і соціальної політики держави.
- •3.2. Фінансовий механізм і його елементи.
- •3.3. Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •II. За рівнем державної централізації ввп.
- •Тема 4. Управління фінансами.
- •4.1. Управління фінансами в Україні.
- •4.2. Автоматизовані системи управління фінансами.
- •4.3. Досвід управління фінансами у країнах з розвинутою економікою.
- •4.1. Управління фінансами в Україні
- •4.2. Автоматизовані системи управління фінансами
- •4.3. Досвід управління фінансами у країнах з розвинутою економікою
- •Тема 5. Фінансовий контроль.
- •5.2 Об’єкт, предмет і завдання фінансового контролю.
- •5.3. Характеристика видів фінансового контрою
- •Тема 6. Фінанси підприємств.
- •6.2. Класифікація фінансів підприємств.
- •6.4. Роль фінансів у кругообігу основних виробничих фондів.
- •Особливості формування та використання обігових коштів підприємства.
- •6.2. Класифікація фінансів підприємств.
- •Під фінансовими ресурсами слід розуміти акумульовані підприємством грошові кошти з різних джерел, які надходять у господарський обіг і призначені для покриття його потреб.
- •Фінансові ресурси підприємств
- •6.4. Роль фінансів у кругообігу основних виробничих фондів.
- •6.5. Особливості формування та використання обігових коштів підприємства.
- •6.7. Особливості фінансів підприємств різних форм власності та видів діяльності.
- •6.8. Фінанси громадських організацій і доброчинних фондів
- •Цільові фонди
- •Фінансові ресурси
- •Страхові компанії
- •Тема 7. Страхування та страховий ринок.
- •Галузі страхування та їх роль в житті суспільства.
- •Основні поняття в страховій справі.
- •Страховий ринок як особлива сфера грошових відносин
- •7.5. Доходи та видатки страховика.
- •7.7. Форми страхових фондів
- •Тема 8. Податки як джерело доходів бюджету.
- •8.2. Елементи системи оподаткування.
- •Прямі та непрямі податки.
- •Тема 9. Бюджетна система, бюджетний устрій, бюджетний процес.
- •9.2. Поняття бюджетного устрою й бюджетної системи
- •9.3. Сутність бюджетного процесу
- •9.4. Класифікація державних доходів та їх економічний зміст
- •9.5. Видатки державного бюджету
- •Тема 10. Державний кредит і державний борг.
- •Функції державного кредиту
- •10.3. Класифікація державних позик
- •10.4. Державний борг, його формування і обслуговування
- •Тема 11. Міжнародні фінанси.
- •11.2. Міжнародні фінансові організації.
- •11.3. Міжнародні фінансові інститути.
- •Тема 12. Фінансовий ринок.
- •12.2. Ринок кредитних ресурсів
- •12.3. Ринок цінних паперів.
3.3. Моделі фінансових відносин у суспільстві.
Розподіл і перерозподіл ВВП може проводитись за різними схемами, залежно від чого виділяються моделі фінансових відносин у суспільстві. В основі побудови фінансової моделі суспільства лежать роль і місце в ній держави. Моделі розрізняють за двома ознаками:
I. за послідовністю розподілу ВВП;
II. За рівнем державної централізації ввп.
-
За послідовністю розподілу ВВП розрізняють дві моделі:
-
ринкової економіки;
-
адміністративної економіки.
Фінансова модель ринкової економіки є основою; вона пройшла значний історичний розвиток і домінує у світі. Суть її дуже проста і логічна: спочатку вартість реалізованого національного доходу розподіляється між тими, хто зайнятий у його створенні. Це власники засобів виробництва, котрі отримають прибуток, і робітники та службовці, яким виплачується заробітна плата.
Характерна ознака моделі полягає в тому, що держава отримує свої доходи насамперед на основі перерозподілу національного доходу.
Модель є відкритою, зрозумілою і точно характеризує фінансові реалії у суспільстві:
По-перше, у ній точно відображається рівень доходів кожної юридичної і фізичної особи, який у свою чергу характеризує їх вклад у створення національного доходу;
По-друге, достовірно визначається рівень оподаткування: кожний суб’єкт точно знає, скільки він заробляє і скільки віддає;
По-третє, чітко зафіксовано стимули до зростання доходів на основі зростання виробництва і підвищення продуктивності праці.
Пропорції первинного розподілу національного доходу між підприємцями і робітниками та службовцями регулюються:
-
ринковими відносинами;
-
у законодавчому порядку.
Ринкові відносини сприяють установленню оптимальних пропорцій між заробітною платою і прибутком. З одного боку, кожний суб’єкт зацікавлений у збільшенні своєї частки. Однак, з другого, - є певні об’єктивні обмеження, які ведуть до того, що кожний суб’єкт зацікавлений у доходах іншого. Так, для підприємців украй необхідним є високий рівень доходів населення, оскільки це сприяє розширенню обсягу продажів, а значить, і забезпеченню формування прибутку. Робітники і службовці зацікавлені в прибутку, оскільки він створює передумови для розвитку виробництва, а відтак, і зростання заробітної плати.
Законодавче регулювання полягає у встановленні мінімального рівня оплати праці й обмеженні максимального рівня рентабельності на основі застосування економічних інструментів, наприклад, податку на прибуток.
Пропорції перерозподілу національного доходу регулюються тільки законодавчими актами.
Суть фінансової моделі адміністративної економіки, яка застосовувалась у колишньому СРСР та інших соціалістичних країнах, полягає в тому, що переважна частина національного доходу одразу централізувалась у бюджеті й виключалась із розподільних відносин. Держава спрямовувала в бюджет централізований чистий дохід - податок з обороту і частину децентралізованого чистого доходу – прибутку підприємств (через систему платежів з прибутку). Частина прибутку (до 40%) залишалась на підприємстві, інша частина національного доходу виплачувалась робітникам і службовцям у вигляді заробітної плати, яка підлягала прибутковому оподаткуванню.
Характерна ознака моделі полягає в тому, що переважну частину своїх доходів держава отримує в процесі первинного розподілу національного доходу.
Модель є закритою і не відображає фінансові реалії у суспільстві:
По-перше, з неї не видно реального рівня доходів юридичних і фізичних осіб;
По-друге, доходи юридичних і фізичних осіб не відображають їх вклад у створення національного доходу;
По-третє, неможливо достовірно визначити рівень оподаткування;
По-четверте, відсутні стимули до продуктивної праці.
Пропорції первинного розподілу національного доходу регулюються державою за допомогою адміністративних моделей. Рівень заробітної плати регулюється через встановлення тарифних розрядів і посадових окладів. На основі планового ціноутворення фіксується централізований чистий дохід держави (податок з обороту), і встановлюється рівень прибутку підприємств.
Відмінність однієї моделі від іншої полягає в різних пропорціях. У моделі ринкової економіки переважає участь держави в перерозподілі ВВП, а моделі адміністративної економіки – втручання у його первинний розподіл.
-
За рівнем державної централізації ВВП у рамках фінансової моделі ринкової економіки умовно можна виділити три основні моделі:
-
американська;
-
західноєвропейська;
-
скандинавська.
Американська модель, яка заснована на максимальному рівні самозабезпечення юридичних осіб, характеризується незначним рівнем бюджетної централізації = 25 – 30 %. Фінансове втручання в економіку зведене до мінімуму. У соціальній сфері забезпечуються тільки ті верстви населення, які не в змозі обійтися без державної допомоги.
Модель створює максимальну фінансову стимуляцію: з одного боку, вона дає можливість заробляти, з іншого – вимагає цього. Це досить жорстка і жорстока модель, але вона водночас і високоефективна, оскільки заснована, по суті справи, на примусовій фінансовій стимуляції.
Західноєвропейська модель характеризується поміркованим рівнем централізації ВВП у бюджеті = 35 – 45 %. За рахунок більш високого рівня централізації ВВП більш розгалуженою є і державна соціальна сфера, перш за все в галузі освіти. Суть моделі зводиться до паралельного функціонування державних і комерційних установ у соціальній сфері.
Скандинавська модель передбачає досить високий рівень бюджетної централізації ВВП – 50 –60 %. Відповідно вона характеризується розгалуженою державною соціальною сферою як в галузі освіти, так і охорони здоров’я. Вона створює клімат упевненості й соціальної врівноваженості. Однак така модель можлива тільки за умов високого рівня культури і свідомості народу, відповідного ставлення до праці й поваги до державного сектора.