Змістовий модуль 2. Види фінансової санації та їх фінансування

Заняття № 3 Тема № 4:	Фінансування санації підприємств
Мета заняття:	закріпити теоретичні знання студентів та розвинути в них практичні навички вибору форм оцінки і пошуку джерел фінансової санації підприємств
Обладнання:	Роздатковий матеріал: завдання і методичні рекомендації до практичних занять; тести; фінансова звітність конкретних підприємств. Технічні засоби навчання: ЕКОМ “CITIZEN”

План заняття

1. Розглянути можливі форми фінансування підприємства.

2. Визначити потребу в капіталі для санації підприємства.

3. Визначити фінансову рівновагу підприємства.

4. Визначити умови дотримання правил фінансування та досягнення ефекту фінансового лівериджу.

5. Провести ситуаційний аналіз за розрахунками ефекту фінансового лівериджу 20 підприємств.

Методичні рекомендації

Основним завданням підприємств в умовах розвитку ринкових відносин є мобілізація капіталу для фінансування їх операційної та інвестиційної діяльності. Перш за все треба визначити форми фінансування, які класифікуються за джерелами надходження коштів. За джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють зовнішнє і внутрішнє фінансування, а за правовим статуси інвесторів – власний та позиковий капітал. В цілому фінансування можна розглядати за слідуючою схемою.

Власний капітал

Позиковий капітал

Чистий прибуток, амортизація

Реструкту-ризація активів

Внески учасників та засновників

Кредитне фінансу-вання

Кредитор-

ська заборго--ваність

Зовнішні джерела фінансування

Внутрішні джерела фінансування

Рис. 2. Класифікація форм фінансування підприємств

Сукупний капітал підприємства складається з власного та позикового капіталу. Тому фінансування санації підприємства може бути сплановане за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування), фінансових засобів власників та засобів кредиторів.

В процесі санації підприємства потрібно провести мобілізацію капіталу для:

3. відновлення (поліпшення) платоспроможності;

4. формування фінансового капіталу для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Визначення потреби в капіталі для відновлення платоспроможності підприємства є першочергове завдання на підприємстві, що перебуває в кризі. Якщо на підприємстві виникає дефіцит в оборотних коштах, то настають перебої в постачанні, гальмуються процеси виробництва і реалізації продукції, з’являються прострочені платежі й невиправдана заборгованість. При визначені потреби в капіталі слід взяти до уваги дані аналізу фінансового стану, фінансових результатів від всіх сфер діяльності підприємства. Потребу в капіталі слід визначити за планом капіталовкладень та за фінансовими планами проекту санації підприємства. Обсяг необхідних фінансових ресурсів можна обчислити так:

• обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі (+)

• очікувана виручка від реалізації окремих об’єктів активів (-)

• від’ємний (додатній) Cash-Flow (грошовий потік), очікуваний в процесі проведення санації (±)

Життєдіяльність підприємства можлива лише при забезпеченні його платоспроможності. А це досягається при умові, коли спостерігається синхронність вхідних і вихідних грошових потоків, тобто настає фінансова рівновага. Фінансова рівновага передбачає, що грошові надходження підприємства дорівнюють або перевищують потребу в капіталі для виконання поточних платіжних зобов’язань.

Розрахувати фінансову рівновагу можна спостерігати за фінансовим рівнянням.

Початковий стан резервів ліквідності + виручка від реалізації + надходження від інвестиційної діяльності + надходження від фінансової діяльності

=

Поточні виплати в рамках операційної діяльності + інвестиції + погашення заборгованості + виплати дивідендів + кінцевий обсяг ресурсів

Рис. 3. Рівняння фінансової рівноваги (базова модель)

Якщо замість виручки взяти чистий прибуток (грошовий потік) та амортизацію (Cash-Flow), а на базі вихідних потоків не враховувати поточні виплати в межах операційної діяльності модель рівняння фінансової рівноваги зміниться так:

Початковий стан резервів ліквідності + Cash-Flow + надходження від фінансової діяльності

=

Інвестиції + погашення заборгованості + виплата дивідендів + формування резервів

Амортизація та прибуток (Cash-Flow) – джерела самофінансування підприємства, а надходження від фінансової діяльності (кредити банків, акціонерний, пайовий капітал) – зовнішні джерела фінансування. Якщо витрати на здійснення операційної поточної діяльності перевищують виручку, то у підприємства виникає дефіцит оборотних коштів. В такому випадку рівняння фінансової рівноваги може мати слідуючий вигляд:

Мобілізація фінансового капіталу	=	Використання фінансового капіталу
Резерви ліквідності + самофінансування + акціонерний (пайовий) капітал + позичковий капітал		Інвестиції (фінансові реальні) + погашення заборгованості + виплата дивідендів + формування резервів + поповнення обігових коштів

При мобілізації фінансового капіталу для санації підприємства слід дотримуватись трьох правил фінансування:

• золотого правила фінансування (при якому строки, на які мобілізуються фінансові ресурси, мають збігатися зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції);

• золотого правила балансу – дотримання строків паралельності фінансування та інвестування, а також дотримання певних співвідношень між окремими статтями активів та пасивів (основні засоби мають фінансуватися за рахунок власного капіталу та довгострокових позик; довгострокові пасиви мають використовуватись не тільки для фінансування основних засобів, а для довгострокових оборотних активів)

• правила вертикальної структури балансу вимагає дотримання певного співвідношення між власним і позиковим капіталом.

Щоб визначити оптимальну структуру для конкретного підприємства між власним і позиковим капіталом доцільно розрахувати ефект фінансового лівериджу за слідуючою таблицею

Таблиця 5.8.