- •Для визначення фін. Стану підпр. Зміст навчальної дисципліни вступ
- •Тема 1. Основи фінансової санації підприємства
- •І. Практичні заняття
- •Завдання
- •Методичні рекомендації
- •Показників раннього попередження, реагування, прогнозування банкрутства підприємства
- •Оцінка основних показників фінансового стану підприємства
- •Завдання
- •Методичні рекомендації
- •Завдання
- •Методичні рекомендації
- •Ефект фінансового лівериджу
- •Завдання
- •Методичні рекомендації
- •Оцінка ефективності реструктуризації
- •Завдання
- •Методичні рекомендації
- •Розрахунок мінімально необхідної суми грошей для надання державної підтримки підприємству
- •Рахунок збільшення виручки від реалізації продукції
- •Розрахунок зменшення суми операційних витрат
- •Оцінка доцільності державної підтримки програми розвитку підприємств
- •Виявлення ознак приховуваного банкрутства
- •Виявлення ознак доведення до банкрутства
- •Виявлення ознак фіктивного банкрутства
- •Розрахунки показників до ситуаційного аналізу Діагностика банкрутства
- •Прогнозування банкрутства
- •План заняття
- •Методичні рекомендації
- •Змістовий модуль 2. Види фінансової санації та їх фінансування
- •План заняття
- •Методичні рекомендації
- •Ефект фінансового лівериджу
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Змістовий модуль 3. Реструктуризація та державна підтримка санації підприємств
- •План заняття
- •Методичні рекомендації
- •Оцінка ефективності реструктуризації
- •Основна література:
- •План заняття
- •Методичні рекомендації
- •Розрахунок мінімально необхідної суми грошей для надання державної підтримки підприємству
- •Розрахунок зменшення суми операційних витрат
- •Оцінка доцільності державної підтримки програми розвитку підприємств
- •Додаткова література:
Завдання
Протягом практичних годин необхідно:
-
ознайомитись з фінансовою звітністю;
-
визначити основні фінансові показники, що характеризують фінансовий стан підприємства;
-
визначити показники раннього попередження та реагування, прогнозування банкрутства підприємства;
-
дати оцінку фінансового стану підприємства і рівню попередження та прогнозування банкрутства підприємства.
Методичні рекомендації
Найдієвішим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація – система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Санація, як сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.
З метою прийняття правильного рішення відносно проведення заходів по ліквідації підприємства слід здійснити заходи по контролінгу і санаційному аудиту. В зв’язку з цим треба провірити наявність і точність показників фінансової звітності: форми № 1 “Баланс”, форми № 2 “Звіт про фінансові результати”, форми № 3 “Звіт про рух грошових коштів”, форми № 4 “Звіт про власний капітал”, форми № 5 “Примітки до річної звітності”. Розрахувати основні показники фінансового стану підприємства згідно з вказаним алгоритмом в таблиці 2, а також визначити систему показників раннього попередження реагування та прогнозування банкрутства (таблиця 1). Для їх розрахунку необхідно використати слідуючу методику.
Модель Е.Альтмана – 5-факторна модель, де факторами є окремі показники фінансового стану підприємства.
Z = 1,2A + 1,4B + 3,3C + 0,6Д + 1,0Е,
де Z – інтегральний показник рівня загрози банкрутства;
А – робочий капітал / загальна вартість активів;
В – чистий прибуток / загальна вартість активів;
С – чистий доход / загальна вартість активів;
Д – ринкова капіталізація компанії (риноква вартість акцій) / сума заборгованості;
Е – обсяг продажу / загальна вартість активів.
Значення показника Z |
Імовірність банкрутства |
До 1,8 |
Дуже висока |
1,81 – 2,70 |
Висока |
2,71 – 2,99 |
Можлива |
3,00 і більше |
Дуже низька |
Модель Спрінгейта. Точно визначити прогнозування банкрутства можна за допомогою слідуючої моделі:
Z = 1,03A + 3,07B + 0,66C + 0,4Д,
де А – робочий капітал / загальна вартість активів;
В –прибуток до сплати податків та відсотків / загальна вартість активів;
С – прибуток до сплати податків / короткострокова заборгованість;
Д – обсяг продажу / загальна вартість активів.
Якщо Z < 0,862, то підприємство є потенційним банкрутом.
Універсальна дискримінантна функція використовується для прогнозування банкрутства. Вона виражається такою моделлю:
Z = 1,5х1 + 0,08х2 + 10 х3 + 5х4 + 0,3х5 + 0,1х6,
Де х1 – Cash-Flow / зобов’язання;
х2 –валюта балансу / зобов’язання;
х3 – прибуток / валюта балансу;
х4 – прибуток / виручка від реалізації;
х5 – виробничі запаси / виручна від реалізації;
х6 – оборотність основного капіталу (виручка від реалізації / валюта балансу).
Одержані значення показника Z можна інтерпретувати так:
Z>2 – підприємство є фінансово стійким і йому не загрожує банкрутство;
1<Z<2 – у підприємства порушено фінансову рівновагу (фінансову стійкість), але йому не загрожує банкрутство за умови переходу на антикризове управління;
0<Z<1 – підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;
Z<0 – підприємство є напівбанкрутом.
Коефіцієнт Бівера використовується для виявлення незадовільної структури балансу. Розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов’язань за формулою:
К6 = (Ф220 – Ф260) : (П480 + П620),
Де К6 – коефіцієнт Бівера;
Ф220, Ф260 – чистий прибуток і амортизація, наведені у рядку 220 і 260 форми № 2 “Звіт про фінансові результати” відповідно;
П480, П620 – довгострокові поточні зобов’язання (підсумки розділів ІІІ і IV), наведені у рядках 480 і 620 ф. 1 “Баланс”.
Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5-2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, який направляється на розвиток виробництва.
В такій ситуації створюється незадовільна структура балансу, підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними засобами стає меншим 0,1.
Cash-Flow використовується для визначення чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства. Cash-Flow – прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства у визначеному періоді та амортизаційні відрахування у цьому самому періоді.
Відношення Cash-Flow до заборгованості (нетто):
КCash-Flow = |
Cash-Flow |
Сума заборгованості – грошові кошти – короткострокові фінансові вкладення |
вказує на здатність підприємства розрахуватись зі своїми боргами за рахунок результатів своєї господарської діяльності.
Темп зростання власного капіталу визначається за формулою:
ТР = (РіпП/ЧП) (ЧП/ОП)+(ОП/ВО) (ВО/ОЗ) (ОЗ/НЗ)+(КЗ/ВК)
де ТР – темп зростання власного капіталу;
РіnП – реінвестований прибуток;
ЧП – чистий прибуток;
ОП – обсяг продажу;
ВО – власні оборотні засоби;
ОЗ – оборотні засоби;
КЗ – короткострокова заборгованість;
ВК – власний капітал.
Співвідносячи показники звітного року з показниками року реструктуризації визначити рівень їх зміни та необхідність фінансової санації чи здійснення ліквідації підприємства.
Таблиця 1
Оцінка