8.4. Показники результату поведінки виробників

Результатами поведінки виробників можуть бути вироблені продукти (товари і послуги); утворений дохід; забруднення навколишнього середовища, яке стає економічною категорією для обліку за умови, що урядом введено податки на забруднення, які підвищують ціни на продукти.

Вироблені продукти (або випуск) реалізуються для кінцевого і проміжного споживання, для валового нагромадження капіталу і на експорт. Утворений дохід — це валова додана вартість, яка використовується для винагороди всіх учасників процесу виробництва (оплата праці найманих працівників, відрахування на соціальне страхування, податки, акцизний збір, субсидії, споживання основного капіталу). Частина валової доданої вартості, яка залишилась у розпорядженні підприємства, називається валовим прибутком. У випадку некорпорованих підприємств, які належать домогосподартвам, додана вартість, яка залишилась, називається «змішаним доходом». Схему розрахунку прибутку підприємств і підприємців за СНР наведено в табл. 8.6.

Таблиця 8.6

СХЕМА РОЗРАХУНКУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ І ПІДПРИЄМЦІВ ЗА СНР

І варіант	ІІ варіант	ІІІ варіант
1. Випуск продукції – мінус проміжне споживання =	1. Випуск продукції – мінус проміжне споживання=	1. Випуск продукції – мінус проміжне споживання – мінус споживання основного капіталу =
= 2. Валова додана вартість – мінус податки плюс субсидії мінус оплата праці найманих працівників мінус споживання основного капіталу =	= 2. Валова додана вартість – мінус податки плюс субсидії мінус оплата праці найманих працівників =	= 2. Чиста додана вартість – мінус податки плюс субсидії мінус оплата праці найманих працівників =
= 3. Чистий прибуток, змішаний дохід	= 3. Валовий прибуток, змішаний дохід	= 3. Чистий прибуток, змішаний дохід

Оскільки доходи і витрати підприємств визнаються за принципом їх нарахування, а не в момент отримання (сплати) грошових коштів, то виникає різниця між сумою прибутку і сумою наявних грошових коштів. Тому за допомогою коригувань прибуток (збиток) трансформується в суму отриманих або втрачених грошових коштів. Таке коригування проводиться для того, щоб побачити, наприклад, чому в підприємствах великий прибуток, але повна відсутність грошових коштів або навпаки — «мішок» грошей», а суцільні збитки.

Рух грошових коштів підприємства відображається в річній фінансовий звітності «Звіт про рух грошових коштів» за видами його діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової. Фінансова діяльність — це залучення коштів, інвестиційна, навпаки — вкладення коштів, решта — діяльність операційна (платежі постачальникам за отримані товарно-матеріальні цінності; надходження коштів за реалізовану продукцію; виплата заробітної плати; виплата відсотків за користування кредитами; сплата податків тощо). Особливістю визначення результатів підприємства, яке здійснюється за формою 2 «Звіт про фінансові результати», є окремий облік доходів і витрат операційної діяльності, іншої звичайної діяльності (в т. ч. від фінансових операцій) і надзвичайних подій. Для більшості підприємств операційною є виробнича і торговельна діяльність.

Головною метою фінансового аналізу підприємств є отримання відносно невеликої кількості ключових, найбільш інформативних, показників, що дають об’єктивну картину фінансового стану підприємств, їхніх прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках із дебіторами та кредиторами.

Фінансовий аналіз базується на фінансових коефіцієнтах. Фінансові коефіцієнти — це відносні показники фінансового стану підприємств, використання яких дає змогу проводити порівняльний аналіз за різними ознаками (формою власності, видом діяльності та ін.).

До фінансових коефіцієнтів належать коефіцієнти рентабельності, коефіцієнти ділової активності, коефіцієнти фінансової стійкості (незалежності), коефіцієнти платоспроможності та ін.

На основі статистичних усереднень, господарської практики та експертних висновків для деяких важливих фінансових коефіцієнтів існують так звані «порогові», або «оптимальні», значення, хоча вони можуть певним чином змінюватись, наприклад, залежно від виду діяльності (табл. 8.7).

Економічна ефективність підприємств характеризується такими показниками:

1) зростанням прибутковості продажу. Прибутковість продажу розраховується як відношення валового прибутку підприємства (до відрахувань відсотків, податків та амортизаційних відрахувань) до загального виторгу підприємства;

2) зростанням дохідності активів. Розрахунок дохідності активів здійснюється відношенням прибутку до загальної величини активів підприємства (необоротні та оборотні активи, а також витрати майбутніх періодів за балансом підприємства);

3) зростанням обсягів виробництва;

4) ефективністю використання ресурсів або факторів виробництва (продуктивність праці і капіталу), у результаті чого знижуються витрати на одиницю продукції і, за інших однакових умов, зростає дохід.

Таблиця 8.7