38

ЛЕКЦІЯ

по темі № 3 “Право користування морем”

з дисципліни “Морське право України”

Одеса - 2008

Тема № 3 Право користування морем.

План

1. Класифікація морських просторів.

2. Морські простори з національно-правовим режимом.

2.1. Внутрішні води.

2.2. Територіальне море.

3. Морські простори зі змішаним правовим режимом.

3.1. Виняткова економічна зона.

3.2. Прилегла зона.

3.3. Континентальний шельф.

4. Морські простори з міжнародно-правовим режимом.

4.1. Відкрите море.

4.2. Район.

5. Простори зі спеціальним правовим режимом.

Класифікація морських просторів.

Питання про те, що собою представляє океан, не завжди був тривіальний. Наприклад, в одній з найдавніших карт, що дійшли до нас, (V століття до н.е.,) зображене земне коло, яке омивається смугою водяного простору. Версія про те, що на земному диску, а згодом і на земній кулі, переважає суша, розділена лише декількома смугами водяного простору, була характерна в період Середньовіччя і переважала навіть після того, як були отримані перші зведення про Нове Світло.

Ким і коли вперше була висловлена геніальна гіпотеза Світового океану, напевно, назавжди залишиться для нас загадкою. Однак сьогодні досить відкрити практично будь-який атлас чи енциклопедію, для того щоб довідатися, що Світовий океан займає площу близько 362 мільйона км², чи більш 70% поверхні всієї земної кулі, а обсяг води в ньому перевищує 1,36 мільярда км³, що складає більш 97% усіх водяних запасів планети. За даними ООН на сьогоднішній день у прибережній зоні шириною до 100 км проживає більш половини всього населення земної кулі і за прогнозами до 2025 р. його частка збільшиться до 75% . Природно, що ці величезні морські простори і їхні природні ресурси становлять життєвий інтерес для всього людства.

У правовому аспекті Світовий океан не однорідний, його простори складаються з окремих взаємозалежних елементів (морських просторів), що представляють єдину систему просторів Світового океану. Виходячи з цього в практичній діяльності викликає великий інтерес питання про класифікацію морських просторів Світового океану як елементів цієї системи.

Усі нині існуючі категорії морських просторів згідно їх правових режимів можна об'єднати в чотири групи:

простору, що входить до складу державної території і мають національно-правовий режим;

простору з міжнародно-правовим режимом;

простору зі змішаним режимом;

простору зі спеціальним правовим режимом.

1. Морські простори, що входять до складу державної території, знаходяться під суверенітетом прибережної держави, тобто належать цій прибережній державі, що здійснює в їхніх межах територіальне верховенство. До числа таких просторів відносяться внутрішні морські води, територіальне море, архипілажні води.

2. Морські простори з міжнародно-правовим режимом не входять до складу державної території і не належать кому-небудь окремо, вони знаходяться в загальному користуванні всіх держав відповідно до принципів і норм міжнародного морського права. До таких просторів відносяться відкрите море (за межами виняткової економічної зони), а також дно морів і океанів і його надра за межами національної юрисдикції.

3. Морські простори зі змішаним правовим режимом перебувають за межами державної території, однак прибережна держава в цих морських просторах може володіти визначеними суверенними правами або поширювати свою юрисдикцію у визначених сферах діяльності відповідно до положень міжнародного морського права. До цієї групи морських просторів відносяться прилегла зона, континентальний шельф і виняткова економічна зона.

4. Морські простори зі спеціальним правовим режимом складають досить специфічну групу, тому що до неї входять простори, що, з одного боку, входять в одну чи кілька попередніх груп, з іншої, через їхню значимість для міжнародного судноплавства, у відношенні їх установлюються спеціальні правові режими.

Особливий міжнародно-правовий режим має морський простір, що оточує Антарктику і розташоване південніше 60° південної широти. У відповідності зі ст. 1 Договору про Антарктику 1959 р. даний район може використовуватися тільки в мирних цілях. Будь-які заходи військового характеру, проведення ядерних іспитів, а також поховання ядерних відходів у цьому районі заборонені. Іншими словами, Антарктика й води, які її омивають є нейтральною демілітаризованою без'ядерною зоною. Установлений Договором принцип волі наукових досліджень в Антарктиці й антарктичному морському просторі дозволяє робити обмін не тільки планами наукових досліджень і їх результатів, але і персоналом експедицій і станцій. З метою контролю за виконанням положень Договору будь-який його учасник має право вільного доступу в будь-які райони Антарктики і на всі станції, встановлені в цих районах, а також і на судна в місцях їхнього розвантаження і навантаження. У рамках Договору про Антарктику діють періодично скликувані консультативні наради, на яких розробляються рекомендації, що сприяють здійсненню цілей і принципів Договору.