Тема № 2 Загальна характеристика законодавчих актів країн Європейського Союзу й України по статусу морських торгових портів.

План.

1. Поняття і правовий статус морського порту відповідно до законодавства країн ЄС і України.

2. Території й акваторії морського порту.

3. Правовий режим порту для судів.

4. Право заходу судів у морські порти.

5. Правовий режим судна в морському порту.

Поняття і правовий статус морського порту відповідно до законодавства країн єс і України.

Морські порти України є комплексними транспортними підприємствами, призначеними для здійснення господарської діяльності по навантаженню, розвантаженню й обслуговуванню судів, перевантаженню вантажів, здійснення складських операцій з вантажем, обслуговуванню пасажирів, перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, виконанню операцій по забезпеченню життєдіяльності порту, а також забезпечення безпеки мореплавання.

Економіко-політичне значення портів визначається їхнім специфічним положенням як центрів вантажних потоків, інтегрованих систем промислового виробництва й органів здійснення адміністративних функцій, що виконують визначені задачі по забезпеченню безпеки мореплавання. Ця многоаспектність обумовлює комплексність правового режиму морських портів і складність визначення поняття морського порту у всім різноманітті властивих йому адміністративно-господарських функцій.

У міжнародному морському праві немає однозначного визначення поняття порту. Уперше правовий режим портів був закріплений у Барселонській конвенції 1921 р., Женевської конвенції і Статуті про міжнародний режим морських портів від 1923 р. і інших міжнародних конвенціях. Наприклад, Конвенція по полегшенню міжнародного морського судноплавства від 9 квітня 1965 р. є першою багатобічною конвенцією, що регламентує деякі питання адміністративного режиму морських портів.

У доповіді Робочої групи по портах для Комісії європейських співтовариств, морський порт визначається як «ділянка суші і частина водяної площі, обладнані й обладнані таким чином, щоб вони могли використовуватися для прийому судів, їхнього завантаження і розвантаження, збереження вантажів, одержання цих вантажів від операторів внутрішнього транспорту і передачі їм таких вантажів, і може включати також діяльність підприємств, зв'язаних з морськими перевезеннями».

У національних нормативно-правових актах увага приділяється територіально-функціональній ознаці в дефініції поняття «морського порту». Наприклад, у Тимчасовому положенні «Про керування Одеським портом і про портову поліцію» від 7 березня 1988 р. зазначено, що Одеський порт складають: портові води гаваней і рейдів, прибережний простір, займаний портовими спорудженнями (пристанями, молами, набережними), і узагалі все портове морське узбережжя в існуючих межах.

Основне призначення портів — служити для навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висаджування пасажирів.

Чинне законодавство України визначає морський торговий порт є транспортним підприємством, призначеним для обслуговування судів, пасажирів, вантажів на відведеному порту території й акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на приналежних порту судах (ст. 73 КТМУ).

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про підприємства» від 27 березня 1991 р. - порт - це комерційне підприємство, засноване на державній власності. Але тому що порт займається діяльністю по нагляду і контролю за судами він є державним адміністративним органом.

Перелік морських портів України, відкритих для підходу іноземних судів, визначається Кабінетом Міністрів України і повідомляється в Повідомленнях мореплавцям. На території порту можуть діяти підприємства й організації усіх форм власності, метою і видом діяльності яких є обслуговування судів, пасажирів і вантажів порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Морський порт не має права перешкоджати діяльності цих підприємств і організацій.

Згідно ст. 75 КТМУ на морські порти покладаються:

I. Функції морського торгового порту як комерційного підприємства:

• навантаження розвантаження й обслуговування судів у порядку черговості їхнього приходу в порт;

• навантаження вантажів з інших видів транспорту на судні й у зворотному порядку, складські операції з вантажем;

• обслуговування пасажирів морського транспорту, перевалку вантажів, пасажирів, багажу і пошти;

• допоміжні операції, необхідні для забезпечення життєдіяльності порту;

• інші види діяльності у відповідність зі статусом порту (експедирування, агентування).

II. Функції морського порту по забезпеченню безпеки мореплавання:

забезпечення безпеки руху в портових водах, безпечної стоянки й обробки судів;

зміст у справному стані гідротехнічних споруджень, засобів зв'язку і электронавігація, що знаходяться у володінні порту;

зміст у справному стані засобів навігаційного устаткування на підхідних початках до акваторії порту;

контроль і підтримка оголошених глибин;

визначення районів обов'язкового використання буксирів;

забезпечення вимог діючого законодавства України про охорону навколишнього середовища;

надання допомоги потерпілим;

застосування ефективних заходів для прийняття із судів забруднених і стічних вод, сміття й інших речовин, шкідливих для навколишнього середовища, здоров'я людини, а також зменшення обсягів утворення і для знешкодження, переробки, безпечного чи складування поховання виробничих, побутових і інших відходів.

У залежності від характеру й обсягу господарських операцій і адміністративних функцій, розрізняють торгові, рибні й інші спеціалізовані морські порти (ст. 73 Кодексу торгового мореплавання України).

До морських торгових портів, відносяться порти, призначені для обслуговування й обробки всіх морських судів, перерахованих у ст. 15 Кодексу торгового мореплавання України, поза залежністю від їхньої відомчої приналежності і роду перевезених вантажів, а також прапора. Адміністративні функції по забезпеченню безпеки мореплавання виконуються морськими торговими портами в повному обсязі.

Спеціалізованими є морські порти, призначені для обслуговування визначених галузей економіки, наприклад, рибні технологічні порти, або порти, що обслуговують судна, що перевозять специфічні вантажі, наприклад, добрива. Спеціалізовані порти здійснюють адміністративні функції в обмежених межах у порівнянні з торговими портами.

В даний час у світі нараховується понад 2 тис. морських портів, використовуваних для торгового судноплавства. У різних країнах і навіть усередині країн організація діяльності портів і їхнє керування відрізняються друг від друга, однак усе це різноманіття зводиться до чотирьох основних типів портової адміністрації.

Автономні порти. Звичайно портові влади цих портів діють незалежно від уряду і керуються Радою, члени якої обираються і призначаються. У цих радах забезпечується значне представництво користувачів порту. Основна задача — організація надання послуг, а не витяг прибутку.

Муніципальні порти. Їхні характерні риси полягають у тому, що ці порти контролюються чи радами муніципальною корпорацією, піддані впливу місцевої політики і плануванню, наявністю додаткових місцевих зборів.

Приватні порти. Основна задача їх — максимальне одержання прибутку. Керування здійснюється на комерційній основі.

Націоналізовані порти. Ці порти відрізняються централізованим контролем, фінансовою стабільністю і раціональною діяльністю. У керуванні немає представників користувачів (тільки дорадча рада).