Тема 1. Сутнісна характеристика системи управління промисловим підприємством.

Поняття системи управління.
Особливості системи управління виробничим підприємством.
Принципи побудови системи управління промисловим підприємством.

1.Поняття системи управління.

В загальному розумінні система управління являє собою сукупність структурних елементів підприємства, зв’язків та відносин між ними, що забезпечує реалізацію поставлених цілей з урахуванням змін у зовнішньому середовищі. Змістовним елементом системи управління виступає аппарат управління, який здійснює необхідні функції за допомогою відповідних засобів. Формальною характеристикою системи управління слугує її структура, за межами якої неможливе досягнення цілей системи. Також структура виступає як відображення організованості системи управління, рівень якої може характеризуватись деякими граничними якісними обмеженнями.

Нижня границя рівня організації системи управління визначається мінімально необхідними умовами, яких достатньо для забезпечення її цілеспрямованого функціонування. Верхня границя організованості характеризується таким її станом, відхилення від якого призводять до погіршення результативності системи.

Розглядаючи систему управління на конкретному підприємстві слід виокремлювати об’єкт управління, суб’єкт управління, функції управління та процеси управління. (можливо додати механізми управління).

Об’єктом управління виступає виробничо-господарська організація та її оточення.

Науково-прикладні та практичні проблеми удосконалення організації управління, як правило, ставляться по відношенню до конкретних об’єктів – виробничо-господарських організацій, які виконують відповідні функції для досягнення значущих цілей.

Не існує організацій взагалі, які функціонують відокремлено від конкретних соціально-економічних, виробничо-технічних, соціально-культурних та інших умов. Однак, в кожній організації проявляються також і специфічні закономірності їх формування, що використовуються у якості “інструментів”. Такі об’єктивні закономірності багато в чому визначають принципи та методи управління, його організаційні структури, системи інформації та прийняття рішень, типи поведінкових орієнтацій членів організації та інші їх характеристики.

Системний підхід як загальна теоретико-методологічна основа вивчення організаційних проблем передбачає:

Розглядання організації як цілісної системи зі специфічними властивостями, як складається з елементів і підсистем. Так, виробниче підприємство складається з технічної, економічної, інформаційної, соціальної та інших підсистем, кожна з яких, у свою чергу, теж є внутрішнє складною.
Визначення “границі” організації та її середовища, у складі якої слід виокремлювати її частини – суботочення: виробничо-технічне, науково-технічне, ринкове, соціальне та інші. Це необхідно для виявлення форм взаємодії організації як відкритої системи із зовнішнім середовищем.
Розглядання виробничо-господарської організації як ціленаправленої та багатоцільової системи, яка має неоднорідні зовнішні та внутрішні цілі, самостійні підцілі окремих підсистем, систему показників вимірювання цілей та різноманітні стратегії їх досягнення.
Розглядання організації як повної системи з урахуванням її елементів та структур, які формуються формально (офіційно) та неформально (неофіційно), а взаємодію елементів, - з урахуванням ефекту цілісності.
Вивчення динаміки організації, що потребує досліджень внутрішньоорганізаційних процесів саморегулювання, координації, прийняття рішень, підтримки соціального балансу, а також аналізу процесів зростання, адаптації, нововведень, загального життєвого циклу організації та її частин.

Отже, виробничо-господарська організація являє собою систему, яка має певний рівень адаптивності, здатна та саморозвитку, самоорганізації, але в той же час усвідомлено управляється. Розглядаючи організацію як відкриту систему (рис.1.1) особливо слід зазначити, що вона завжди функціонує в умовах неповноти інформації стосовно проблем, які пов’язані з її діяльністю.

В центрі уваги нової управлінської парадигми є теза щодо підвищення адаптивності та ефективності діяльності економічних систем у мінливому зовнішньому середовищі. Тому система управління сучасним підприємством має бути налаштована, перш за все, на формування стратегічних активів підприємства як фактору стійкості в його розвитку та розглядати створення та використання конкурентних переваг стосовно всіх видів ресурсів.

Система управління